Рішення № 81298792, 18.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 р. Справа № 480/566/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1І.), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 23.11.2018 року № СМ 2041/50/АВ/П/ПТ/ІП-ФС.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 23.11.2018 відповідачем прийнято постанову за № СМ 2041/50/АВ/П/ПТ/ІП-ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 723,00 грн. Позивач вважає дану постанову протиправною, оскільки не порушувала строки виплати заробітної плати за січень та липень 2018 року найманим працівникам та не перебільшувала проміжок часу між виплатами.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Крім того даною ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволені, зазначивши, що за результатами інспекційного відвідування 01.11.2018 складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № СМ2041/50/АВ, яким засвідчено порушення вимог додержання законодавства про працю, а саме ч. 3 ст. 32 КЗпП України, ст. 57 К України, ч. 1 ст. 115 КЗпП України. У зв’язку з виявленими під час інспекційного відвідування порушеннями вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заступником начальника Управління було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМ2041/50/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 23.11.2018 у розмірі 3723,00 гри. на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП України (а.с. 34-35).

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 51).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому просив розгляд справи провести за його відсутності (а.с. 62).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Сумській області видано наказ від 31.10.2018 № 1865 про проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. На підставі даного наказу видано направлення від 31.10.2018 № 934/СМ2041 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання (а.с. 36-37).

01.11.2018 року Управлінням Держпраці у Сумській області було проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 01.11.2018 року № СМ2041/50/АВ, в якому зокрема зафіксовано порушення ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю, а саме при виплаті заробітної плати за січень та липень 2018 року найманим працівникам було перебільшено проміжок часу між виплатами за 1 та 2 половину місяця. (а.с. 7-9).

На підставі акту інспекційного відвідування було винесено припис про усунення виявлених порушень № СМ2041/50/АВ/П від 08.11.2018 року (а.с. 11).

Згідно даного припису позивача у термін до 15.11.2018 року зобов'язано усунути виявлені порушення, зокрема ч. 1 ст. 115 КЗпП України (п. 3 припису).

18.11.2018 року позивачем до Управління Держпраці у Сумській області було подано скаргу на припис № СМ2041/50/АВ/П від 08.11.2018, в якій зокрема зазначено, що переніс виплат заробітної плати в січні та липні 2018 року сталося у зв’язку з тим, що дні виплат заробітної плати за 1-у половину місяця припало на вихідні дні, за 2-у половину місяця зарплата була виплачена своєчасно, що ніяк не порушує строків виплати заробітної плати (а.с. 12-13).

Листом від 10.12.2018 року № 10516/15-27/02/2018/9007 про розгляд скарги Управління Держпраці у Сумській області повідомило позивача, що стосовно порушення строків виплати заробітної плати обгрунтування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийняті до уваги, у зв'язку з чим пункт 3 припису скасовано (а.с. 14).

В подальшому, за порушення вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, Управлінням Держпраці у Сумській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.11.2018 № СМ 2041/50/АВ/П/ПТ/ІП-ФС та накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 3 723,00 грн., на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП України (а.с. 19).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1, 2 ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП), заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Аналогічні положення містяться і в частині 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що зокрема, заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, заробітна плата виплачується напередодні.

З матеріалів справи суд вбачає, що під час проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідачем встановлено та зафіксовано, зокрема в п. 3 розділу ІІІ акту інспекційного відвідування від 01.11.2018 року № СМ 2041/50/АВ порушення вимог ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України, а саме заробітна плата найманим працівникам за січень 2018 року виплачена - 19.01.2018 року та 05.02.2018 року, а за липень 2018 року виплачена - 20.07.2018 року та 06.08.2018 року.

Тобто заробітна плата за січень і липень 2018 року виплачена найманим працівникам два рази на місяць, однак проміжок часу між виплатами за січень та липень 2018 року перевищує шістнадцяти календарних днів та становить сімнадцять календарних днів, що є порушенням строків виплати, передбачених ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці». При цьому суд зазначає, що проміжок часу між виплатами рахується в календарних днях, а не в робочих.

Посилання позивача на ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, суд вважає безпідставними, оскільки виплата заробітної плати регулюються спеціальними законами, а саме КЗпП України та Законом України «Про оплату праці», якими встановлено, що у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Твердження позивача, що у зв'язку з не підтвердженням факту порушення ч. 1 ст. 115 КЗпП України Управлінням Держпраці у Сумській області було скасовано пункт 3 припису № СМ2041/50/АВ/П від 08.11.2018 року, а отже відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови, суд вважає безпідставними, оскільки штраф застосовано за порушення норм трудового законодавства, а не за невиконання припису та матеріалами справи відтвержено факт порушення позивачем ч. 1 ст. 115 КЗпП України.

Щодо посилання позивача на постанову Шосткинського міськрайонного суду від 10.01.2019 року по справі № 589/5202/18, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 6-7 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Отже, зокрема, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення не є обов’язковою для адміністративного суду в частині правової оцінки, наданої судом певному факту при розгляді іншої справи.

З матеріалів справи суд вбачає, що постановою Шосткинського міськрайонного суду від 10.01.2019 року по справі № 589/5202/18, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 по епізодам, зокрема щодо порушення строків виплати заробітної плати за січень та липень 2018 року найманим працівникам, за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАп. В даному рішенні суд зазначив, що оскільки п. 3 припису № СМ2041/50/АВ/П від 08.11.2018 року було скасовано, то суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого (а.с. 60). Тобто фактично судом було надано лише правову оцінку певному факту, при цьому справу по суті розглянуто не було

А відтак суд зазначає, що враховуючи положення ч. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, правові висновки, викладені в постанові Шосткинського міськрайонного суду від 10.01.2019 року по справі № 589/5202/18 не є обов'язковими для адміністративного суду.

Отже, зазначені обставини не спростовують встановлений факт порушення позивачем ч. 1 ст. 115 КЗпП України, а відтак не можуть бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за допущене порушення вимог трудового законодавства.

Абзацом 8 частиною 2 ст. 265 КЗпП визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 4 ст. 265 КЗпП, штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.11.2018 року № СМ2041/50/АВ/П/ПТ/ІП-ФС на позивача накладено штраф у розмірі 3 723,00 грн. саме за порушення вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України (а.с. 19).

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу, а відтак позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 23.11.2018 року № СМ 2041/50/АВ/П/ПТ/ІП-ФС є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 23.11.2018 року № СМ 2041/50/АВ/П/ПТ/ІП-ФС – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек