Постанова № 8129756, 23.02.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-2534/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача Алексєєнка А.А.

представника відповідача Ортинської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будєвростиль" до ДПІ у Сихівському районі м. Львова та ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 28.10.2003 року №2932/04-23-2/20815738/20519 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 16709 грн., №2933/04-23-0/30583457/20520 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 10934 грн., №2934/04-23-2/30583457/20521 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 652 грн., -

Встановив:

05.07.2004 р. ТзОВ "Будєвростиль" звернулось до Господарського суду Львівської області з вищезазначеним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 28.10.2003 року № 2932/04-23-2/20815738/20519, №2933/04-23-2/30583457/20520, №2934/04-23-2/30583457/20521.

Постановою Господарського суду Львівської області від 15.11.2005 р. в задоволенні позову ТзОВ "Будєвростиль" відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2006 р. апеляційну скаргу ТзОВ "Будєвростиль" задоволено, постанову Господарського суду Львівської області від 15.11.2005 р. скасовано, позов задоволено, визнано нечинними податкові повідомленя-рішення №2932/04-23-2/20815738/20519, №2933/04-23-0/30583457/20520, №2934/04-23-2/30583457/20521.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.03.2009 р. касаційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м.Львова задоволено частково, скасовано постанову Господарського суду Львівської області від 15.11.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2006 р., справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно матеріалів справи, на підставі акту перевірки №60/260/4551/30583457 від 23.10.2003 року, який був складений за результатами позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТзОВ "Будєвростиль" (ЄДРПОУ 30583457) за період з 01.01.2001р. по 01.10.2003р. відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 28.10.2003 року №2932/04-23-2/20815738/20519, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 25063,50 грн. (у тому числі: основний платіж - 16709 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 8354,5 грн.), №2933/04-23-0/30583457/20520, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 16480,50 грн. (у тому числі: основний платіж - 10934,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 5546,5 грн.), №2934/04-23-2/30583457/20521, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 987,00 грн. (у тому числі: основний платіж - 652 грн. та штрафні фінансові санкції - 326,00 грн.).

За результатами розгляду скарги позивача в адміністративному порядку на зазначені податкові повідомлення-рішення 12.02.2004 року ДПІ у м. Львові було прийняте рішення про результати розгляду скарги ТзОВ "Будєвростиль", відповідно до якого було скасовано податкове повідомлення рішення №2932/04-23-2/20815738/20519 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток (штрафні (фінансові) санкції) у сумі 8354,50 грн., повідомлення-рішення №2933/04-23-0/30583457/20520 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції) у сумі 5546,50 грн., податкове повідомлення-рішення №2934/04-23-2/30583457/20521 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції) у сумі 326,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 28.10.2003 року №2932/04-23-2/20815738/20519 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 16709,00 грн., №2933/04-23-0/30583457/20520 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 10934,00 грн., №2934/04-23-2/30583457/20521 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 652,00 грн. позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх недійсними в цій частині.

Як вбачається з акту перевірки, за наслідками проведеної перевірки податковий орган дійшов до висновку про порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, до складу валових витрат позивачем безпідставно віднесено витрати, що виникли при взаєморозрахунках з ПП "Галтехнопром", що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 57930 грн.

ТзОВ "Будєвростиль" письмових договорів з ПП "Галтехнопром" не укладало. Згідно даних органів державної податкової служби вказаний суб'єкт господарювання за період 2002 року фінансово-господарської діяльності не проводив, документів не підписував.

В акті перевірки відповідач зазначає про порушення товариством вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, позивачем до податкового кредиту безпідставно включено суми не підтверджені податковими накладними, оскільки податкові накладні підписано особою, яка не мала на це повноважень, в зв'язку з чим підприємством занижено суму податку на додану вартість в розмірі 10934 грн.

Ухвалою суду від 17.06.2009 р. задоволено клопотання відповідача та замінено первинного відповідача ДПІ у Галицькому районі м. Львова на ДПІ у Сихівському районі м. Львова.

Ухвалою суду від 13.10.2009 р. задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості другого відповідача ДПІ у Галицькому районі м. Львова.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача ДПІ у Сихівському районі м. Львова, в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, наведених у поданому до суду поясненні по справі. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши думку сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є зафіксований в акті перевірки факт безпідставного віднесення до валових витрат, витрат, що виникли при взаєморозрахунках з ПП "Галтехнопром", що призвело до завищення валових витрат на суму 57930,00 грн., та безпідставне включення до податкового кредиту, сум не підтверджених податковими накладеними в розмірі 10934 грн.

До перевірки надано прихідні податкові накладні, а саме:

№2503/61 від 25.03.02 на суму 11913,36 грн.;

№0204/13 від 02.04.02 на суму 25607,09 грн.;

№0705/14 від 07.05.02 на суму 8522,49 грн.;

№1806/9 від 18.06.02 на ему 1083,04 грн.;

№1207/14 від 12.07.02 на суму 1732,09 грн. ;

№1207/21 від 12.07.02 на суму 16057,50 грн.;

№1207/22 від 12.07.02 на суму 4600,66 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної віддається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2003 року старшим слідчим СП ПМ ДПІ у м. Львові Івановим І.В. винесено постанову про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4, директора ПП "Галтехпром", і предявлення йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (кримінальна справа №144-2992). Згідно вказаної постанови, ОСОБА_4, будучи призначеним в лютому 2002 р. на посаду директора ПП "Галтехпром" та являючись службовою особою, відповідальною за організацію фінансово-господарської діяльності підприємства, ведення бухгалтерського та податкового обліку, за повноту та своєчасність сплати податків та інших обовязкових платежів, не виконував свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

22.04.2004 р. слідчим СП ПМ ДПІ у м. Львові Івановим І.В. винесено подання про вирішення питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в звязку із актом амністії. Згідно вказаного подання, ОСОБА_4, будучи призначеним в лютому 2002 р. на посаду директора ПП "Галтехпром" не виконував свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам. ОСОБА_4 протягом вищевказаного часу, не забезпечив ведення бухгалтерського та податкового обліку, а довірив це робити невстановленим слідством особам, податкову звітність не підписував та в органи ДПІ не здавав, що призвело до несплати ПП "Галтехпром" податків в особливо великих розмірах. З показань ОСОБА_4, які він дав будучи допитаним, вбачається, що ОСОБА_4 в лютому 2002 р. на прохання свого знайомого ОСОБА_5 та іншої невстановленої особи приймав участь в створенні умов для діяльності ПП "Галтехпром" реєстурвав підприємвство в податкових органах, відкривав рахунок в банку, підписував деякі документи, участі в господарській діяльності підприємства не приймав.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 03.02.2003 р. №74, ОСОБА_4 особисто підписував заяву про відкриття рахунку, а також картку вз взірцями підписів та відбитку печатки по розрахунковому рахунку ПП "Галтехпром" в 1-й Львівській філії АТ "Кредит банк (Україна)". Податкову звітність ПП "Галтехпром", окремі договори, рахунки, накладні, податкові накладні, які свідчать про фінансово-господарську діяльінсть підприємства не підписував.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 05.10.2006 р. задоволено подання слідчого СП ПМ ДПІ у м. Львові Іванова І.В. та закрито провадження у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України у звязку з актом амністії. Згідно даної постанови, в судовому засіданні ОСОБА_4 визнав свою вину в інкримінованому йому злочині.

Наведене свідчить про те, що у господарських операціях із позивачем від ПП "Галтехнопром" на стороні продавця діяла невстановлена особа, яка не мала законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів.

Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), скріплюються печаткою такого платника податків-продавця.

Згідно з п.5 вказаного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. В свою чергу, згідно з пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону, не дозволяється включення податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Отже, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що формування податкового кредиту можливе лише за умови формування та відповідної сплати податкових зобов'язань випливає з поняття платника податку як особи, яка згідно з Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість").

Тобто, Законом України "Про податок на додану вартість" встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку додану вартість.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги безпідставні і необґрунтовані, а тому в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р. Брильовський

Повний текст постанови виготовлено 02.03.2010 р.