Ухвала суду № 81297282, 19.04.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-з/760/114/19

В справі № 760/11087/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсними результатів електронних торгів і визнання недійсним та скасування протоколу про проведення електронних торгів, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить:

-визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за лотом № 3335913, які були проведені 04 квітня 2019 року ДП «СЕТАМ»;

-скасувати протокол проведення електронних торгів № 396665 від 04 квітня 2019 року.

Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову і просить:

-заборонити відповідачу-1 - приватному виконавцю Кісельовій В.В. складати та підписувати акт про проведені Державним підприємством «СЕТАМ» електронні торги згідно з протоколом проведення електронних торгів № 396665 від 04 квітня 2019 року з реалізації квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за лотом № 335913;

-встановити заборону переможцю електронних торгів згідно з протоколом проведення електронних торгів № 396665 від 04 квітня 2019 року з реалізації квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за лотом № 335913 вчиняти будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на вказану квартиру;

-заборонити державним та приватним нотаріусам видавати свідоцтво про придбання нерухомого майна, яке відчужується відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 396665 від 04 квітня 2019 року з реалізації квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за лотом № 335913.

Посилається на те, що предметом позову, з яким він звернувся до суду, є визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за лотом № 335913, які були проведені 04 квітня 2019 року ДП «СЕТАМ» та скасування проколу проведення електронних торгів № 396665 від 04 квітня 2019 року.

У разі прийняття рішення про визнання недійсними електронних торгів у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, вірогідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Оскільки передача на реалізацію квартири і підготовка та проведення електронних торгів відбулися незаконно, з грубим порушенням вимог Закону України «Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а також вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», є імовірність того, що за період розгляду справи вказане майно може бути відчужено відповідачами та/або особою, яка перемогла за результатами проведення вказаного аукціону з метою уникнення обов'язку щодо повернення йому квартири.

За таких обставин у нього в подальшому виникнуть труднощі або неможливість повернення реалізованого майна, що свідчитиме про неможливість або ж утруднення виконання рішення суду, а тому змусить його в подальшому пред'являти нові позови про витребування цього майна, визнання недійсними правочинів та вчинення інших дій.

Виходячи з цього, просить задовольнити заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ст.151 ЦПК України.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, забороною вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.

З точки зору закону заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, які, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, мають враховуватися судом, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи викладене вище, предмет спору, співмірність вимог позивача з заявленими ним заходами забезпечення позову, суд приходить до висновку, що таким заходом забезпечення позову будуть порушені права як інших осіб, які не є учасниками справи, так і державного виконавця, пов»язані з вчиненням виконавчих дій, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.149-153 Цивільного процесуального кодексу України,суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л. А. Шереметьєва