Ухвала суду № 81296415, 15.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4733/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», боржник - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакі-моторс», на дії приватного виконавця Виконавчого округу м. Київ Пишного Артема Володимировича,

установив:

ПАТ «Імексбанк» звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця Виконавчого округу м. Київ Пишного А.В. посилаючись на те, що 06.02.2019 року на адресу приватного виконавця було направлено виконавчий лист, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 23.08.2012 року по справі № 2-1908/2010 про стягнення з ТОВ «Лакі-моторс» на користь банку боргу за кредитним договором в сумі 1 389 473,92 грн., та судових витрат в сумі 1 820,00 грн. 14.03.2019 року на їх адресу надійшло повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 11.02.2019 року у зв'язку з тим, що у виконавчому листі закреслено прізвище, ім'я та по батькові особи, що видала виконавчий лист, що є порушенням п. 29.33 Інструкції з діловодства в судах. Дії виконавця вважає неправомірними, оскільки виконавчий лист видано у 2012 році, і він відповідає вимогам законодавства. Крім того, Законом України «Про виконавче провадження» вказано випадки, коли виконавчий документ повертається стягувачу, і підстава, на яку постався виконавець, відсутня. Оскаржуване повідомлення отримано 14.03.2019 року.

В судове засідання представник заявник не з'явився, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник стягувача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства.

В судове засідання суб'єкт оскарження не з`явився, про день та час місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2019 року у справі відкрито провадження.

В суді встановлено, що 23.08.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-1908/2010 на примусове виконання рішення суду від 09.12.2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакі-моторс» про стягнення заборгованості за договором кредиту за овердрафтом, яким стягнуто солідарно з ТОВ «Лакі-моторс» борг за кредитним договором в сумі 1 389 473,92 грн. та судові витрати в сумі 1 820,00 грн.

З копії виконавчого листа вбачається, що він вже пред'являвся стягувачем до виконання, та 05.02.2014 року був повернутий на підставі ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

06.02.2019 року на адресу приватного виконавця Пишного А.В. був направлений виконавчий лист № 2-1908/2010 для примусового виконання рішення суду.

11.02.2019 року Пишний А.В. виніс Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, де послався на п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» та п. 29.33 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді АР Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, де зазначено, що виправлення у виконавчих листах не допускається. У виконавчому листі закреслено прізвище, ім'я та по батькові особи, що видала виконавчий лист.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок

Аналізуючи вимоги до виконавчого документу, визначені ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» та виконавчий документ, вбачається, що він відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», і виконавець неправомірно повернув його стягувачу.

Крім того, посилання виконавця на п. 29.33 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді АР Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпідставні, оскільки дана Інструкція затверджена 17.12.2013 року, тоді як виконавчий лист видано 23.08.2012 року, і вже пред'являвся до виконання.

Враховуючи викладені обставини, та норми законодавства, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 1,2, 3, 18, 56, 59, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 4, 5, 18, 76-89, 258, 259, 260, 353, 354, 447-451, 453 ЦПК України,

ухвалив:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», боржник - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакі-моторс», на дії приватного виконавця Виконавчого округу м. Київ Пишного Артема Володимировича - задовольнити.

Визнати дії приватного виконавця Виконавчого округу м. Київ Пишного Артема Володимировича щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого листа виданого Дніпровським районним судом м. Києва 23.08.2012 року по справі № 2-1908/2010 р. без прийняття до виконання від 11.02.2019 року - протиправними.

Скасувати повідомлення про повернення виконавчого листа виданого Дніпровським районним судом м. Києва 23.08.2012 року по справі № 2-1908/2010р. без прийняття до виконання від 11.02.2019 року винесеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Пишним Артемом Володимировичем.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: