Рішення № 81295000, 18.04.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3549/18

2/703/514/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кирилюк Н.А.

секретаря Кочеткової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 703/3549/18

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Виконавчий комітету Смілянської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач по справі є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Тривалий час мати не виконує покладених на неї батьківських обов’язків, оскільки зловживає спиртними напоями, не займається вихованням сина, не забезпечує його матеріально, не проявляє батьківського піклування.

Позивач вважає, що це свідчить про небажання відповідача виконувати свої батьківські обов’язки і є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, просив також позбавити батьківських прав ОСОБА_4, який батьком дитини і також не проявляє батьківського піклування про сина. За клопотанням позивача суд залучив ОСОБА_4 до участі в справі як співвідповідача.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позов в повному обсязі та просив його задоволити з наведених в ньому підстав.

Відповідачів судове засідання не з’явились з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач ОСОБА_4 направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із свідоцтвом про народження серії 1-СР № 065817 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як встановлено з листів Смілянського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді від 19 грудня 2017 року, 2 лютого та 10 серпня 2018 року ОСОБА_2 тривалий час перебувала під супроводом центру та отримувала консультації з приводу виховання сина та управління емоціями. Відповідач зловживає спиртними напоями, на заплановані зустрічі не приходила.

У відповідності з повідомленням Смілянської дитячої поліклініки від 23 листопада 2017 року за останні 6 місяців мати в дитячу поліклініку не з’являлась. 22 листопада 2017 року до реєстратури надійшов виклик про те, що у ОСОБА_3 травмована нога, однак мати від госпіталізації відмовилась, була в нетверезому стані. До лікарів в подальшому вона не зверталась, двері лікарю педіатру не відкривала.

Згідно з актом відвідування за місцем проживання від 22 листопада 2017 року стан квартири, в якій проживали мати з сином, потребував прибирання.

ОСОБА_3 був учнем Смілянської ОСОБА_5 ступенів № 10, однак школу відвідував нерегулярно, часто були відсутні пояснення матері про відсутність сина у школі. Систематично запізнювався на уроки. Мати дитини батьківські збори відвідувала нерегулярно, підтримувала зв'язок з вчителем у телефонному режимі. Хлопчик замкнутий, рідко проявляє живу емоційну реакцію на події. Невпевнений у собі, не вміє відстоювати власну думку. Наведене підтверджується характеристикою з місця навчання від 22 листопада 2017 року.

Внаслідок невиконання відповідачем передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина, її тричі було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП, доказом чого є постанови Смілянського міськрайонного суду від 28 грудня 2017 року, 11 квітня та 14 червня 2018 року, однак на шлях виправлення вона не стала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що Даніїл дуже розумна дитина, з ним у неї теплі стосунки. За ним вона доглядала ще з малечку. 10 місяців дитина проживає з нею, мати жодного разу до сина не приїжджала. Інколи телефонувала синові, однак Даніїл вже не хоче з нею проживати, так як мати зловживає алкогольними напоями. Вона не бажала, щоб хлопчика віддали до інтернату, хотіла зберегти родинні стосунки, сподівалась, що мати отямиться та буде проживати разом з дитиною та виховувати її.

Згідно з висновком органу опіки та піклування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 295 від 22 серпня 2018 року на даний час ОСОБА_3 перебуває на утриманні та вихованні двоюрідної баби ОСОБА_6 ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов’язків. В зв’язку з цим орган опіки та піклування вважає, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Як встановлено з повідомлення служби у справах дітей Житомирської РДА від 8 листопада 2018 року батько дитини тривалий час не проживає з ОСОБА_2 і не вважає себе батьком дитини.

У відповідності із заявою неповнолітнього ОСОБА_3 31 жовтня 2018 року, адресованою у службу у справах дітей, він жодного разу не бачив батька і не спілкувався з ним.

Згідно з висновком органу опіки та піклування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 421 від 22 листопада 2018 року позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов’язані піклуватись про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 2 статті 141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст. 155 СК України).

У відповідності з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він в т.ч. ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до абз. 2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе задоволити позов.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 200, 258-259, 264-266, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов виконавчого комітету Смілянської міської ради (м. Сміла Черкаської області, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 34275340) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) задоволити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь державного закладу, в якому буде утримуватись дитина, або особи, на утриманні якої буде перебувати дитина, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 3 жовтня 2018 року і до повноліття дитини.

Стягувати з ОСОБА_4 на користь державного закладу, в якому буде утримуватись дитина, або особи, на утриманні якої буде перебувати дитина, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 3 жовтня 2018 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь держави по 3524 грн. судового збору з кожного.

В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Н. А. Кирилюк