Рішення № 81294885, 16.04.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1597/17

2/703/58/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Бондаренко А.І.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

третя особа ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3, про надання права участі у вихованні, спілкуванні, тимчасовому проживанні з онуками,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить суд винести рішення про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та встановити час побачень з ними.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що її син ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 з 16 липня 2011 року по 4 липня 2016 року. Від вказаного шлюбу у нього народилось двоє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. На даний час онуки проживають з матір'ю - ОСОБА_1, яка перешкоджає їй у спілкуванні з дітьми та не надає дозволу на побачення з ними. Вона дуже любить своїх онуків, має постійний дохід, гарні умови проживання, стабільну заробітну плату, веде здоровий спосіб життя, а тому не бачить перешкод у спілкуванні та вихованні своїх онуків.

В зв'язку з тим, що вона не може дійти спільної мови з ОСОБА_1 щодо днів побачень з онуками та її участі у їх вихованні просить суд встановити дні та години побачень з онуками судовим рішенням.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та пояснила, що вона дуже любить своїх онуків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, бажає приймати участь у їх вихованні та спілкуватись з ними. Однак після розірвання шлюбу з її сином, ОСОБА_1 перестала дозволяти їй бачитись з онуками та брати їх до себе на певний час, постійно між ними виникають конфлікті ситуації та сварки, через що вона і змушена була звернутись до суду.

Просить суд усунути перешкоди у здійсненні її прав як бабусі у вихованні онуків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та вирішити питання щодо встановлення графіку побачень з правом тимчасового проживання у позивача двічі на місяць кожної неділі з 15 год. до 19 год., в період зимових канікул по 3 год. у вихідний день протягом канікул, під час новорічних та різдвяних свят з 2 по 4 січня щорічно та під час перебування позивача у відпустці по 3 год. у вихідні дні протягом відпустки. Окрім того просить суд дозволити їй бачитись з онуками в садочку, цікавитись їх успіхами, а також в медичному кабінеті цікавитись здоров'ям онуків в будь - який зручний для неї час.

Представник позивача, адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та просив суд їх задовільнити. Вказав на те, що відповідно до норм Сімейного кодексу України бабуся має право на спілкування зі своїми онуками та брати участь у їх вихованні. Батьки, з якими проживають діти, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онуків.

Вказав на те, що відповідач ОСОБА_1 постійно чинить перешкоди у спілкуванні бабусі з онуками, не дозволяє їм побачень та не сприяє у вирішенні питань щодо встановлення графіку побачень поза - судовим шляхом. В зв'язку з цим позивач і була змушена звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач в судовому засіданні вказала на те, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Вказала на те, що вона дійсно перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який 4 липня 2016 року рішенням суду було розірвано. Від даного шлюбу вона має двох дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею. Певний час після розірвання шлюбу вона не заперечувала проти побачень бабусі з онуками, але вона постійно порушувала всі домовленості, дітей вчасно додому не повертала, під час зустрічі з онуками не дозволяла їм спілкуватись по телефону з нею, самовільно забирала дітей з дитячого садочку та повідомляють її про це. Окрім того після спілкування з бабусею діти стають не керованими, на зауваження не реагують, син обзиває її нецензурною лексикою, оскільки «так каже бабушка», що свідчить про негативне налаштування дітей проти матері. Крім того донька ОСОБА_8, має певні захворювання, внаслідок чого потребує особливого догляду, уваги та приймання лікарських препаратів. Під час побачень бабуся не піклується про стан здоров'я онуки, ліки дає не по графіку, не слідкує за дієтою та дозволяє вживати заборонені їй продукти харчування. Зважаючи на все вказане вважає, що ОСОБА_1 не має права на побачення з онуками, оскільки вони мають негативний вплив на їх здоров'я.

Разом з тим, в подальшому зазначила, що не заперечує щодо спілкування позивача з її дітьми, але виключно в її присутності і в час який визначить вона.

Представник відповідача, адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку відповідача та зазначив, що спілкування позивача з онуками можливе лише в присутності їх матері, що буде відповідати виключно інтересам дітей.

Представник третьої особи, в судовому засіданні просив суд встановити графік побачень відповідно до Висновку про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітніми онуками ОСОБА_8 та ОСОБА_7, затвердженого виконавчим комітетом Смілянської міської ради.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що позов підтримує та просить його задовільнити. Вказав на те, що його колишня дружина ОСОБА_1 дійсно чинить перешкоди у спілкуванні йому та його матері ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_8, не дає їм бачитись з ними та приймати участь у їх вихованні.

Спеціаліст (психолог) ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що на виконання запиту Служби у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, нею було проведено діагностичне обстеження ОСОБА_7 та ОСОБА_8. На основі спостереження та проведено роботи вона зробила висновок про те, що емоційний контакт до батька ОСОБА_3 у ОСОБА_7 на рівні «дорослий дитина» - відсутнє, ставлення до бабусі неоднозначне, емоційний контакт на рівні «дорослий дитина» не встановлено. Ставлення до батька ОСОБА_3 у ОСОБА_8 на рівні «дорослий - дитина» не встановлено, емоційне забарвлення стосунків негативне, ставлення до бабусі неоднозначне.

Окрім того зазначила, що конфліктна ситуація між батьками та бабусею має великий психотравмуючий вплив на психічний та емоційний стан та на подальше їх формування і розвиток.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши спеціаліста (психолога), повно та всебічно дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії рішення суду від 4 липня 2016 року № 1503/16-ц ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 липня 2011 року по 15 липня 2016 року (а.с.8).

Від даного шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народилось двоє дітей, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17 січня 2013 року (а.с.6) та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 15 грудня 2011 року (а.с.7).

Позивач у справі ОСОБА_1, є матір'ю ОСОБА_3, а відтак і бабусею вище вказаних дітей, що підтверджується копією паспорту позивача (а.с.9).

Як встановлено судом, і даний факт визнано позивачем та відповідачем, після припинення відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 діти проживають разом з матір'ю.

У відповідності до положень ст.257СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватисязі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

З наданих сторонами доказів вбачається, що між сторонами не досягнуто згоди з приводу участі бабусі у вихованні та спілкуванні з дітьми, внаслідок чого між сторонами виникають непорозуміння, що призвело до звернення позивача до суду з цього приводу.

Висновком про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітніми онуками ОСОБА_8 та ОСОБА_7, затвердженого рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 423 від 27 березня 2017 року (а.с.64,65) визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наступним чином: перша та третя неділя місця в період часу з 9 год. до 12 год. за місцем проживання ОСОБА_1. Всі зустрічі проводити з урахуванням здоров'я та режиму дня дітей.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У відповідності до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Визначаючи конкретний порядок участі позивача у вихованні онуків, суд враховує те, що форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року ( статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, ЗУ України «Про охорону дитинства» та приймає до уваги те, що позивач бажає брати участь у вихованні своїх онуків.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правих норм, суд приходить до висновку про те, що підстави для усунення баби від спілкування з онуками відсутні, а тому, враховуючи відсутність згоди між сторонами щодо порядку участі бабусі у вихованні малолітніх онуків та спілкуванні з ними, такий порядок підлягає встановленню в судовому порядку.

Визначаючи конкретний порядок участі бабусі у вихованні онуків та спілкуванні з ними, суд виходить також з положень ст.12,13 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відтак, з урахуванням змісту позовних вимог, а також враховуючи висновок Служби у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради наданий на виконання ст.19 СК України, суд вважає можливим визначити наступний спосіб участі ОСОБА_1. у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_7 та онукою ОСОБА_8, а саме: перша та третя неділя місця в період часу з 9 год. до 12 год. за місцем проживання ОСОБА_1. Всі зустрічі проводити з урахуванням здоров'я та режиму дня дітей.

Встановлюючи вказаний спосіб участі бабусі у вихованні онуків, суд керується виключно інтересами дітей.

Так, під час судового розгляду встановлено, що між позивачем та малолітніми онуками відсутній сталий психологічний зв'язок, діти повноцінно не сприймають позивача, відтак, визначення проведення зустрічей бабусі з дітьми без присутності матері та з залишенням на тривалий час, а також з ночівлею у позивача, може негативно вплинути на психоемоційний стан дітей.

Крім того, визначаючи вище вказаний спосіб участі бабусі у вихованні онуків, суд враховує висновок № 17 від 19 квітня 2017 року наданий центром практичної психології та соціальної роботи, який суд приймає до уваги та вважає обґрунтованим, мотивованим, змістовним та складеним з урахуванням взаємовідносин сторін (а.с. 43)

Так, за зазначеним висновком психологічна робота відбувалась психолом центру ОСОБА_10 та включала в себе ряд психологічних проективних методик, які допомагають виявити ставлення дітей до членів сім'ї. на основі спостереження та проведеної роботи психологом зроблено наступні висновки: ставлення малолітнього ОСОБА_7 до баби неоднозначне, емоційний контакт на рівні «дорослий - дитина» не встановлено; ставлення малолітньої ОСОБА_8 до бабусі не однозначне. Дана конфліктна ситуація має великий психотравмуючий вплив на психічний та емоційний стан дітей та впливає на подальше їх формування та розвиток.

Окрім того суд при визначенні часу побачень ОСОБА_1 з онуками суд враховує стан здоров'я онуки ОСОБА_8, яка знаходиться на диспансерному обліку в дитячій поліклініці м. Сміла та у дитячого психіатра ЧОПНД з діагнозом «ЗНМ загальний недорозвиток мовлення ІІ рівня дизартрія», у зв'язку з чим потребує особливого догляду, уваги, турботи та погодинного прийому медичних препаратів, що підтверджується копією довідки Смілянської дитячої поліклініки (а.с.50).

Відтак, з урахуванням висновку третьої особи - Органу опіки та піклування, стану здоров'я онуки ОСОБА_8, їх малолітній вік та результатів психологічного обстеження суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо проведення зустрічей з онуками з правом тимчасового проживання у позивача без присутності матері, кожної неділі з 15 год. до 19 год., в період зимових канікул по 3 год. у вихідний день протягом канікул, під час новорічних та різдвяних свят з 2 по 4 січня щорічно, під час перебування позивача у відпустці по 3 год. у вихідні дні протягом відпустки.

Окрім того суд не вбачає за можливим задовільнити вимоги позивача щодо побачень з онуками в садочку, а також дозволити їй цікавитись станом здоровя онуків у медичному кабінеті в будь - який зручний для неї час, зважаючи на наступне.

Законом України «Про інформацію» передбачено, що до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про стан здоров'я (ч. 2 ст. 11). Окрім цього визначення, статтею 40 «Основ законодавства України про охорону здоров'я» визначено правовий статус лікарської таємниці, зокрема, що медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їхні результати, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. У пункті 2 рішення у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» вказано, що медична інформація - це свідчення про стан здоров'я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі і про наявність ризику для життя і здоров'я, за своїм правовим режимом належить до конфіденційної, тобто інформації з обмеженим доступом.

Тобто, із огляду на зазначене, медичну документацію про особу може отримати лише безпосередньо сама особа, якої це стосується або її представник, на підставі доручення або договору про надання правової допомоги, а також батьки (усиновлювачі, опікун, піклувальник) як законні представники дитини (ст. 285 ЦКУ).

Зважаючи на вище вказане бабуся не має законного права на отримання конфіденційної інформації щодо стану здоров'я своїх онуків, а тому позов у цій частині до задоволення не підлягає.

Позивач заявила вимогу про дозвіл бачитись з онуками шляхом відвідування їх в садочку, однак жодних доказів ані до позовної заяви, а ні в ході судового розгляду на підтвердження їх перебування в садочку та якому саме суду не надала, тому суд не має можливості встановити даний факт самостійно, а відтак і вирішити позовну вимогу по суті спору.

При цьому, відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд вважає необхідним зауважити, що позивач не позбавлена можливості в подальшому вирішити питання щодо зміни способу її участі у вихованні онуків за домовленістю сторін, або за рішенням суду, з урахуванням їх віку, стану здоров'я, зміни ставлення дітей до неї, укріпленням психоемоційного зв'язку та формуванням довірливих стосунків між ними.

Позивачами були понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 640 грн., які на підставі ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», ст. 19, 150, 151,157-159, 257 Сімейного Кодексу України, статтями 7, 10, 76, 81, 133, 244-245, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6, третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області (м.Сміла, вул.Незалежності, 37, код ЄДРПОУ04061553), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого АДРЕСА_1, ІПННОМЕР_5) про надання права участі у вихованні, спілкуванні, тимчасовому проживанні з онуками - задовільнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з онуками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та онукою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановити ОСОБА_1 порядок її участі у вихованні онуків: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та онуки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 у формі систематичних побачень з ними в першу та третю неділю місяця в період часу з 09 год. до 12 год. за місцем проживання ОСОБА_1 без присутності матері дітей, але за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 з урахуванням стану здоров'я онуків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, розпорядку дня та інших обставин, що мають істотне значення.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючою АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_6 виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 22 лютого 2002 року, ІПН НОМЕР_2 судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок гривень) грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 квітня 2019 року

Головуючий: В. О. Прилуцький