Рішення № 81294876, 15.04.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7532/18

Р І Ш Е Н Н Я

3 квітня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.

при секретарі Бузун Л.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства НАК «Надра України» «Центрукргеологія» про стягнення заборгованості з виплати компенсації втраченого заробітку внаслідок часткової втрати працездатності по коригуванню та індексації виплат щомісячних платежів з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» про стягнення заборгованості з виплати компенсації втраченого заробітку внаслідок часткової втрати працездатності по коригуванню та індексації виплат щомісячних платежів з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних.

Свій позов обґрунтовує тим, що рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 11 березня 2016 року зобов’язано НАК «Надра України» ДП «Центрукргеологія» з 1 березня 2016 року щомісячно та безстроково виплачувати позивачу ОСОБА_1 втрачений заробіток в розмірі 1872 грн. 89 коп. з відповідним корегуванням індексації даної суми.

Згідно відповіді ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» від 13 серпня 2018 року № 212/04, ДП «Центрукргеологія» проводить коригування та індексацію щомісячних платежів для ОСОБА_1 з урахуванням рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2016 року № 711/11135/15-ц та вимог передбачених чинним законодавством. Одночасно зазначено, що заборгованість по виплаті компенсації існує за 3 місяці. В рамках виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/11135/15-ц від 11 березня 2016 року, ДП «Центрукргеологія» сплачено на користь ОСОБА_1 за 2017 рік 25506 грн. 44 коп., та за 2018 рік 9587 грн. 59 коп.

У відповідь Дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Центрукргеологія» на адвокатський запит №423 від 21 серпня 2018 року надано бухгалтерську довідку про нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з березня 2016 року по серпень 2018 року. Розмір нарахувань та виплат ОСОБА_1 згідно бухгалтерської довідки ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» не відповідає розміру виплат, які повинен здійснювати відповідач відповідно до законодавства та фактичних обставин справи на користь ОСОБА_1, що підтверджується випискою по картковому рахунку №0230-26252500752715 від 16 серпня 2018 року. Отже, ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» не здійснює коригування та індексацію втраченого заробітку внаслідок втрати працездатності.

Відповідно до виписки АТ «Ощадбанк» по картковому рахунку №0230-26252500752715 від 16 серпня 2018 року, за період з грудня 2016 року по квітень 2018 року включно, а також з урахуванням доплат, що надійшли після формування виписки по картковому рахунку № 0230-26252500752715 від 16 серпня 2018 року за травень в розмірі 2376 грн. 30 коп. та червень в розмірі 2376 грн. 30 коп. ДП НАК «Надра України «Центрукргеологія» здійснено перерахування компенсації втраченого заробітку внаслідок часткової втрати працездатності за зазначені періоди в розмірі 42147 грн. 22 коп.

За період з грудня 2016 року по серпень 2018 року включно, розмір виплат компенсації втраченого заробітку внаслідок часткової втрати працездатності з урахуванням коригування та індексації повинен становити 91648 грн. 22 коп.

Згідно довідки виданої ЧНУ імені ОСОБА_4 від 12 грудня 2016 року №2523/01-11, заробітна плата працюючого в бюджетній сфері збільшилась з 1 грудня 2016 року на 12,65%, відповідно до постанови КМУ від 23 листопада 2016 року № 840 «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». Таким чином, станом 1 грудня 2016 року, розмір компенсації втраченого заробітку з урахуванням коригувань індексації повинен становити 2166 грн. 98 коп. помісячно.

Згідно довідки виданої ЧНУ імені ОСОБА_4 від 30 січня 2017 року № 162/01-11, мінімальна заробітна плата працюючого в бюджетній сфері збільшилась з 1 січня 2017 poку на 100%, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік». Відповідно, розмір компенсації втраченого заробітку з урахуванням коригування та індексації з січня 2017 року повинен становити 4333 грн. 96 коп. з подальшим коригуванням та індексацією виплат суми.

Згідно довідки виданої ЧНУ імені ОСОБА_4 від 23 січня 2018 року №98/01-11, мінімальна заробітна плата працюючого в бюджетній сфері збільшилась з 1 січня 2018 року на 16,34% відповідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Відповідно, розмір компенсації втраченого заробітку з урахуванням коригування та індексації з січня 2018 року повинен становити 5251 грн. 21 коп., з подальшим коригуванням та індексацією виплат даної суми.

Таким чином, на даний час у ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» наявна заборгованість по коригуванню та індексації виплат щомісячних платежів у зв’язку з втратою працездатності за період з 1 грудня 2016 року по 1 вересня 2018 року в сумі 49501 грн.

Прострочення ДП НАК Надра України» «Центрукргеологія» грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу за період з 1 грудня 2016 року по 1 вересня 2018 року становить 9752 грн. 65 коп.

Розмір 3% річних на суму боргу - 49501 грн. за період з 1 грудня 2016 року по 1 вересня 2018 року становить - 2600 грн.

Отже, розмір заборгованості з урахуванням інфляційного нарахування на боргу та трьох відсотків річних, ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» перед нею становить 61853 грн. 65 коп.

На підставі наведеного просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати компенсації втраченого заробітку внаслідок часткової втрати працездатності по коригуванню та індексації виплат щомісячних платежів з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 61853 грн. 65 коп.; зобов’язати ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» виплачувати ОСОБА_1 з 1 вересня 2018 року щомісячно та безстроково втрачений заробіток в розмірі 5251 грн. 21 коп. з відповідним коригуванням та індексацією даної суми; стягнути з ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» на її кристь витрати, пов’язані з правовою допомогою в сумі 5000 грн.

Провадження у справі відкрито на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2018 року. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача, в підготовчому судовому засідання 5 жовтня 2018 року було надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2016 року НАК «Надра України» ДП «Центрукргеологія» зобов’язано виплачувати ОСОБА_1Б з 1 лютого 2016 року щомісячно та безстроково втрачений заробіток в зв’язку з втратою працездатності в розмірі 1872 грн.89 коп., з відповідним корегуванням індексації даної суми. За період з грудня 2016 року по серпень 2018 року НАК «Надра України» ДП «Центрукргеологія» перераховано на користь ОСОБА_1 виплати в розмірі 42147 грн. 22 коп. Вважає, що у зв’язку з тим, що рішенням суду щомісячна сума виплат склала 1872 грн. 89 коп., корегування виплати відповідачем здійснювалось. Крім того, за рішенням суду від 11 березня 2016 року корегування цієї виплати здійснюється із врахуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції), а не з прив’язкою до середньомісячної заробітної плати працівника бюджетної установи. Так, без відповідного корегування сума виплат згідно рішення за період з грудня 2016 року по серпень 2018 року складає 37457 грн. 80 коп. Із застосуванням калькулятора споживчих цін на сайті Державної служби статистики індекс споживчих цін у серпні 2018 року відносно грудня 2016 року складає 117,8 %, а сума 37 457,80 грн. із відповідним корегуванням 44 125,29 грн., тому станом на серпень 2018 року відповідачем не було виплачено позивачу суму коштів в розмірі 1978,07 грн. Також відповідач зазначив, що позивач внаслідок нещасного випадку визнано інвалідом II групи. Перерахування місячних виплат проводяться відповідно до абз.3 ч.1 ЗУ від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також призначено пенсію по інвалідності, у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, тому їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який позивач мав до ушкодження здоров’я. В зв’язку з цим, посилання позивача про визначення щомісячної суми (з відповідним корегуванням) до сплати з прив’язкою до мінімальної заробітної плати незаконні. Згідно з ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 липня становить 1435 грн. Враховуючи, що на момент нещасного випадку ОСОБА_1 працювала старшим редактором Українського науково-дослідного інституту держплану УССР, відповідно до ЗУ «Про державну службу» мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або декількох районів, міст обласного значення , не може бути нижче двох прожиткових мінімумів працездатних осіб на 1 січня календарного року, тому з 1 січня 2018 року мінімальний оклад держслужбовця складає 2643 грн. Враховуючи, що позивач отримає пенсію по інвалідності у розмірі 1435 грн, щомісячну виплату в розмірі 2376 грн. 30 коп., а тому щомісячний дохід позивача складає 3811 грн. 30 коп., що перевищує розмір мінімального посадового окладу держслужбовця, мінімальний розмір заробітної плати. Також, в наданою бухгалтерською довідкою ОСОБА_1 було нарахавано та виплачено за період з березня 2016 по серпень 2016 року 63374 грн. 56 коп. У зв’язку з даними обставинами вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 5 жовтня 2018 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

31 жовтня 2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що довідка надана відповідачем про нарахування та виплати коштів не має юридичної сили, оскільки не відповідає вимогам закону. Крім того, відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження перерахування коштів щомісячно ОСОБА_1 Також звернула увагу на те, що у відзиві відповідач не заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 11 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29-30).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Хірвісаарі проти Фінляндії»)).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» («Суомінен проти Фінляндії») від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Гірвісаарі проти Фінляндії») від 27 вересня 2001 року). Залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням загальної вимоги про справедливість розгляду.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 3 ЦПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення первинного позову та задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.

Так, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до НАК «Надра України» ДП «Центрукргеологія» про стягнення заборгованості з виплати компенсації втраченого заробітку, внаслідок втрати працездатності, стягнення додаткових витрат та зобов’язання вчинити певні дії.

Стягнуто з ДП НАК «Надра Україна» «Центрукргеологія на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати компенсації втраченого заробітку внаслідок втрати працездатності з 1 вересня 2015 року по 1 березня 2016 року в розмірі 16684 грн. 34коп. Стягнуто з ДП НАК «Надра Україна» «Центрукргеологія на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на санітарно-курортне лікування та проїзд в розмірі 6 800грн. Стягнуто з ДП НАК «Надра Україна» «Центрукргеологія на користь ОСОБА_1 витрати на послуги адвоката в розмірі 500 грн. Зобов’язано ДП НАК «Надра Україна» «Центрукргеологія» виплачувати ОСОБА_1 з 1 березня 2016 року щомісячно та безстроково втрачений заробіток в розмірі 1872 грн. 89коп. з відповідним корегуванням індексації даної суми.

Вказаним рішенням суду встановлені наступні обставини.

З 1979 року позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Українським науково-дослідним інститутом держплану УССР (ЦНТЕІ) і займала посаду старшого редактора редакційно-видавничої групи Центру науково-технічної інформації та пропаганди.

29 жовтня 1981 року, повертаючись із службового відрядження з м. Канів на рейсовому автобусі «Турист-12», який рухався по маршруту Канів-Черкаси, вона потрапила в ДТП за участю водія автомобіля «ЗИЛ-131 ЦКТ 5136». Причиною даної ДТП стало порушення водієм вантажного автомобіля «ЗИЛ-131» ОСОБА_5 Правил дорожнього руху та зіткнення з рейсовим автобусом на зустрічній полосі. В результаті зіткнення позивач отримала травматичний відрив лівої нижньої кінцівки. Відносно даної ДТП була розглянута кримінальна справа, в якій винним в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди був визнаний ОСОБА_5, який перебував в трудових відносинах з відповідачем. Під час ДТП ОСОБА_5 керував автомобілем з бурою установкою на борту, не маючи права на керування даним транспортним засобом.

Відповідно до результатів судово-медичної експертизи № 17-т від 30 вересня 1994 року ОСОБА_1 була визнана інвалідом 2 групи з втратою загальної та спеціальної працездатності в розмірі 60% по-життєво.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 3 жовтня 2000 року позовні вимоги ОСОБА_6 до відповідача були задоволені. На підставі даного рішення ДПТ «Центрукргеологія», правонаступником якого є ДП НАК «Надра Україна», було зобов’язане сплатити позивачеві в рахунок відшкодування шкоди за період з жовтня 1994р. по 1 жовтня 2000 року - 5765,24 грн. невиплаченої компенсації одночасно, а в подальшому, починаючи з жовтня 2000р. щомісячно виплачувати 206 грн. 11коп. з відповідним проведенням корегування індексації даної суми.

Ухвалою Черкаського обласного суду від 8 листопада 2000 року вказане рішення суду залишене без змін.

Рішенням Придніпровського райсуду м. Черкаси від 1 липня 2014 року також з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість із виплати компенсації втраченого заробітку у зв’язку з втратою працездатності в сумі 28279 грн. 06коп.

Відповідно до заочного рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 23 вересня 2015 року, яке вступило в законну силу, НАК «Надра України» ДП «Центрукргеологія» зобов’язане сплатити заборгованість із виплати компенсації втраченого заробітку в зв’язку з втратою працездатності, заборгованість компенсації витрат бензину, ремонт та технічне обслуговування на користь ОСОБА_1 в сумі 26782грн. 31коп. за період з липня по грудень 2014р. та з січня по серпень 2015р.

За положеннями ст.1202 ЦК відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед. Стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Пунктом 15 постанови КМУ від 30 жовтня 1993 року «Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» визначено, що потерпілому періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам 1-ї групи щорічно безкоштовно надається путівка

для санаторно-курортного лікування відповідно до медичного висновку, а в разі самостійного її придбання власник за бажанням потерпілого компенсує середню вартість санаторно-курортної путівки. Потерпілому компенсуються витрати на проїзд до місця лікування і назад. У разі необхідності супроводу потерпілого

особі, яка його супроводжує, компенсується проїзд туди і назад, а також сплачуються добові і компенсуються витрати на житло відповідно до законодавства про службові відрядження. Потерпілому, який використав чергову відпустку до отримання

путівки у санаторно-курортні заклади, власник надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) із збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого). Виплата втраченого заробітку (або відповідної його частини) потерпілому протягом цього часу здійснюється на загальних підставах.

Особливий порядок відшкодування передбачений Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Такі виплати гарантують усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання як у вигляді одноразової допомоги, так і в сплаті щомісяця грошових сум.

З 01 січня 2001 року набрав чинності Закон України «Про компенсацію громадянам втрати доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати». Відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягає щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

За положеннями статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплат», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Стаття 6 цього Закону визначає, що компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об’єднання

громадян.

Норми статті 1205 ЦК України передбачають, що у разі припинення юридичної особи, зобов’язаної відшкодовувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю і встановлює її правонаступників, виплата щомісячних платежів покладаються на її правонаступників. В даному випадку, таким правонаступником є НАК «Надра України» ДП «Центрукргеологія».

Таким чином, за результатами розгляду справи, судом встановлено, що дана компенсація повинна проводитися за рахунок коштів НАК «Надра України». Крім того, знайшли своє підтвердження обставини про те, що виплати позивачеві ОСОБА_1 виплачуються несвоєчасно, тобто з порушенням термінів їх виплати, а за період з вересня 2015р. по лютий 2016р. включно, - взагалі не виплачувались, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення. Крім того, відсутність грошових коштів на рахунках відповідача, не звільняє його від обов’язку виплатити такі кошти позивачеві. Знайшли своє підтвердження доводи позивача про необхідність санаторно-курортного лікування, вартість якого визначена і не оспорюється відповідачем у розмірі 6800грн. 00коп.

Враховуючи, що протягом часу з 1995р. і по час розгляду даної справи, відповідач в добровільному порядку кошти позивачеві сплачує нерегулярно, а позивач в примусовому порядку не звертав судове рішення від 10 травня 1995р. до виконання, то суд вважає, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача сплачувати позивачеві щомісячно, починаючи з 1 березня 2016 року і безстроково втрачений заробіток з відповідними корегуваннями індексації, також підлягають до задоволення.

Судове рішення вступило в законну силу 22 березня 2016 року.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв’язку з цим, суд приходить до висновку що обставини, встановлені рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2016 року не підлягають доказуванню.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що на даний час у ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» наявна заборгованість по коригуванню та індексації виплат щомісячних платежів у зв’язку з втратою працездатності за період з 1 грудня 2016 року по 1 вересня 2018 року в сумі 49501 грн.

Тобто, предметом спору є правильність нарахування індексації втраченого заробітку в сумі 1872 грн. 89 коп., який стягується з відповідача на користь позивача щомісячно та безстроково, на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2016 року.

Як вбачається з бухгалтерської довідки, яка додана до відзиву на позовну заяву, відповідачем добровільно, починаючи з червня 2016 року здійснювалася щомісячна індексація втраченого заробітку в сумі 1872 грн. 89 коп., відповідно до судового рішення по справі №711/11135/15-ц від 11 березня 2016 року.

Станом на день звернення до суду з позовом, позивач отримувала пенсію по інвалідності у розмірі 1435 грн., щомісячну виплату, здійснену відповідачем у розмірі 2376 грн. 30 коп., а тому щомісячний дохід позивача складав 3811 грн. 30 коп., що перевищує розмір мінімального посадового окладу держслужбовця, мінімальний розмір заробітної плати, встановлений на 2018 рік – 3723 грн. (ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік»).

При цьому суд враховує, що позивач не зверталася до суду з позовом про неправомірність дій відповідача щодо правильності нарахування індексації втраченого заробітку в сумі 1872 грн. 89 коп.

Крім того, після набрання рішенням суду (яке є актом правосуддя, що остаточно вирішує спір з заявлених підстав) законної сили, правовідносини сторін зі сфери вирішення спору переносяться у виконавчу сферу. Якщо відповідач добровільно не виконує судове рішення, ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження» передбачено заходи примусового його виконання.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь заборгованість по коригуванню та індексації виплат щомісячних платежів у зв’язку з втратою працездатності за період з 1 грудня 2016 року по 1 вересня 2018 року в сумі 49501 грн., інфляційних в сумі 9752 грн. 65 коп. та 3% річних на суму боргу - 2600 грн.

Не може бути задоволена й вимога ОСОБА_1 про зобов’язання ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» виплачувати ОСОБА_1 з 1 вересня 2018 року щомісячно та безстроково втрачений заробіток в розмірі 5251 грн. 21 коп., з відповідним коригуванням та індексацією даної суми, оскільки рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2016 року вже зобов’язано ДП НАК «Надра Україна» «Центрукргеологія» виплачувати ОСОБА_1 з 1 березня 2016 року щомісячно та безстроково втрачений заробіток в розмірі 1872 грн. 89коп. з відповідним корегуванням індексації даної суми.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено відсутні й підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов’язаних з правничою допомогою в сумі 5000 грн.

На підставі наведеного, ст.1195 ЦК України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплат», ст.ст. 4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (18002, АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства НАК «Надра України» «Центрукргеологія» (18002, м. Черкаси, вул. Титанецька, 13, код ЄДРПОУ 01432478) про стягнення заборгованості з виплати компенсації втраченого заробітку внаслідок часткової втрати працездатності по коригуванню та індексації виплат щомісячних платежів з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Вступна та резолютивна частини рішення суду проголошені в судовому засіданні 3 квітня 2019 року, повне судове рішення складено 15 квітня 2019 року.

Головуючий: ОСОБА_7