Рішення № 81293784, 18.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6745/18

Провадження № 2/629/423/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 12606,71 грн., посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 05.06.2008 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 8900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. 01.12.2014 року позичальник ОСОБА_3 померла. Спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та вважаються такими, що прийняли спадщину, є ОСОБА_1, ОСОБА_2 Позивачем 28.05.2017 року була направлена претензія кредитора до Лозівської державної нотаріальної контори. 13.06.2017 року позивачем було отримано відповідь Лозівської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до приватного нотаріуса, за місцем заведення спадкової справи. Таким чином, відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовились від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. 28.10.2017 року до спадкоємців ОСОБА_1, ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 05.06.2008 року становить 12606,71 грн., яка складається з наступного: 8717,42 грн. - заборгованість за кредитом, 3889,29 грн. - заборгованість за відсотками.

Представник позивача ОСОБА_4 у дане судове засідання не з’явилась, але надала суду клопонання про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає, в разі неявки в судове засідання відповідачів, просила винести заочне рішення.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання не з’явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надавали.

Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 05.06.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого вона отримала кредит в розмірі 8900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору (а.с.11-17).

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Частиною 1 ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При укладенні кредитного договору, беручи на себе певні зобов'язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати та враховувати всі ризики, що пов’язані за таким договорами.

Свої зобов’язання позивач виконав цілком і в обумовлений у договорі термін.

ОСОБА_3 свої зобов’язання в установлені терміни не виконувала, допускаючи прострочення платежів, у зв’язку з чим мала заборгованість у розмірі 12606,71 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 8717,42 грн., заборгованість за відсотками - 3889,29 грн. (а.с.5-10)

01.12.2014 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 627 від 03.12.2014 року (а.с.23).

23.01.2015 року приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 заведена спадкова справа за №15/2015 після смерті ОСОБА_3, до матеріалів якої долучена претензія кредитора – ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 12606,71 грн. (а.с.28).

Із копії спадкової справи №15/2015, заведеної приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_3, померлої 01.12.2014 року, вбачається, що спадкоємцями майна померлої є її сини ОСОБА_1 і ОСОБА_7, які своєчасно звернулися до нотаріальною контори з заявами про прийняття спадщини. Чоловік померлої ОСОБА_3 – ОСОБА_8 від прийняття спадщини після смерті дружини, відмовився, про що надав відповідну заяву (а.с.62-86).

28.10.2017 року як до спадкоємців ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (який відмовився від прийняття спадщини) позивачем було направлено лист-претензію щодо сплати ними, як спадкоємцями після смерті ОСОБА_3, заборгованості за кредитним договором від 05.06.2008 року в розмірі 12606,71 грн. (а.с.29).

Відповідно до змісту статей 11,15 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення і реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів міститься у ст.16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, а кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у зазначені строки позбавляється права вимоги.

Відповідно до ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Таким чином, з урахуванням положення статті 1282 ЦК України, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Крім того, оскільки зі смертю боржника відносини між кредитором АТ КБ «Приватбанк» і боржником кредитного договору ОСОБА_3 припинилися, а її спадкоємці сторонами кредитного договору не були, дані відносини не можуть регулюватися нормами закону, які передбачають загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов’язань, зокрема такі, як стягнення заборгованості за договором кредиту.

Зобов’язання по поверненню кредиту у даному випадку включається до складу спадщини, тому у даному випадку застосовуються не умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи його сплати, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов’язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною 2 цієї статті, а саме: суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, якщо вони відмовилися від одностороннього платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року по справі №6-2962цс16.

Виходячи з наведених норм матеріального права, оскільки у даному випадку боржник ОСОБА_3 померла і у неї є спадкоємці, то належним способом захисту порушеного права є звернення кредитора спадкодавця АТ КБ «Приватбанк» до суду з позовом до спадкоємців, які прийняли спадщину, - про накладення стягнення на спадкове майно, й лише за умови, що спадкоємець відмовився від задоволення вимог кредитора шляхом сплати одноразового платежу, а не з позовом про стягнення заборгованості за кредитом.

Таким чином, заявлений позов про стягнення заборгованості відповідно до ст.16 ЦК України не може вважатися належним способом захисту порушеного права.

У зв’язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11,15,16,1281 ЦК України, ст.ст.12,13,76,81,89,259,264,265,268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: поштовий індекс 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, р/р29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідачі: ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Суддя О.А.Ткаченко