Постанова № 81293371, 09.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/5686/19

н/п 3/640/1251/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шаренко С.Л.,

при секретарі Школі В.В.,

розглянувши адміністративну справу направлену з Київського ВП ГУ НП в Харківській області у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.01.2019 о 16:00 год, вчинила домашнє насильство відносно свого співмешканця ОСОБА_2, а саме висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров’ю потерпілого.

ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, про дату, час, місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, у відповідності до ст. 268 КУпАП, суд розглядає справу у її відсутність.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена та підкріплюється наявними в матеріалах справи доказами, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР № 252550 від 17.01.2019 року; довідкою про результати розгляду звернення гр.. ОСОБА_2 ЖЄО №1038 від 10.01.2019; заявою та поясненнями ОСОБА_2, що залучені до матеріалів адміністративного провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004р. №1906-IV та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. №3477-IV стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов’язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Враховуючи обставини адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, яка притягається до адміністративної відповідальності вперше, ступінь її вини, суд вважає можливим накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт. Даних щодо неможливості застосування даного виду адміністративного стягнення до правопорушника ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника в дохід держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2 , ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 170 (сто сімдесят) грн. (код бюджетної класифікації: 21081100, одержувач: УК Київськ/мХаркова/Київський/21081100, код ЄДРПОУ одержувача: 37999675, Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, номер рахунку: 31115106020004, призначення платежу: штраф).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп. (УК у Київському районі м.Харкова, Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219206020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку для її оскарження, та може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Шаренко С.Л.