Рішення № 81291815, 17.04.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/514/19

Номер провадження 2-о/570/52/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

заявника ОСОБА_2

представника заявника - адвоката Меніка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_4, Великоомелянська сільська рада Рівненського району Рівненської області про встановлення факту постійного непроживання за місцем реєстрації, -

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його мама, ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина. ІНФОРМАЦІЯ_4 року його батько, ОСОБА_6, помер. Заявник звернувся в нотаріальну контору з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батьків. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємцю за законом, йому було відмовлено, оскільки, на день смерті спадкодавців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з ними був зареєстрований, крім заявника, їх син, рідній брат заявника - ОСОБА_4, який міг прийняти спадщину в силу положень ст.ст.548, 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року та ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України. Додатково зазначає, що його брат ОСОБА_4 хоч і зареєстрований разом зі заявником в житлового будинку АДРЕСА_1, однак там не проживає з 1988 року, та місце його перебування насьогодні невідоме. З огляду на наведене заявник звернувся до суду, просить ухвалити рішення, яким встановити, що ОСОБА_4 за місцем реєстрації - в житловому будинку АДРЕСА_1, постійно не проживав з 1988 року по даний час.

Заявник заявлені вимоги підтримав та пояснив суду, що ОСОБА_4 з 1988 року разом з спадкодавцями не проживав. В останнє судове засідання не з'явився. Згідно поданої заяви заявлені вимоги підтримує, просить їх задоволити. Також просить справу розглядати без його участі.

Представник заявника підтримав заяву з підстав, що описані вище. В подальшому в судове засідання не з'явився.

ОСОБА_4 повторно не з'явився в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду даної цивільної справи.

Представник Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області в судове засідання не з'явився. Згідно до поданої заяви проти задоволення заяви не заперечує, просить справу розглядати без його участі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи та дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мама заявника, ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2.

Спадкове майно після смерті ОСОБА_5 прийняли заявник та його батько, чоловік покійної, ОСОБА_6 - в силу положень ст.ст.548, 549 ЦК УРСР 1963 року. Довідка, видана Великоомелянською сільською радою Рівненського району Рівненської області від 06.12.2018 року за №1475, підтверджує той факт, що спадкодавиця на час смерті була зареєстрована в будинку спільно з чоловіком - ОСОБА_6, синами - ОСОБА_2 та ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер батько заявника, ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3.

Заявник звернувся в нотаріальну контору з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батьків. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємцю за законом, йому було відмовлено, оскільки на день смерті спадкодавців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з ними був зареєстрований, крім заявника, їх син, рідній брат заявника - ОСОБА_4, який міг прийняти спадщину в силу положень ст.ст.548, 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року та ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на наведені обставини заявник змушений звертатися з заявою до суду з метою встановлення факту, що ОСОБА_4 не проживав зі спадкодавцями на час їх смерті, оскільки в іншому порядку він не зможе реалізувати спадкові права.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 хоч і зареєстрований разом з заявником в житловому будинку АДРЕСА_1, однак там не проживає з 1988 року, на даний час місце його перебування невідоме.

Наведений факт підтверджує акт обстеження житлового будинку, що затверджений сільським головою Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_7, за участі комісії у складі депутата Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 10.12.2018 року, відповідно до якого, ОСОБА_4 з 1988 року не проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Даний факт було підтверджено і показаннями свідків ОСОБА_8, яка зазначила, що з 1988 року ОСОБА_4 з зазначеному будинку не проживав; та ОСОБА_9, який пояснив, що в 90-х роках ОСОБА_4 залишив помешкання і більше не з'являвся.

Відповідно до ч.1 ст. 1269кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Суд зазначає, що заявник довів той факт, що ОСОБА_4 не проживав зі спадкодавцями на час їхньої смерті в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За положеннями статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Чинне законодавство дає ще й інше розуміння поняття «місце проживання», під яким слід розуміти адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»). Від місця проживання законодавець відмежовує «місце перебування», тобто адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Правовий зміст права користування жилим приміщенням не є тотожним змісту поняття реєстрації місця проживання особи.

Частина 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлює, що реєстрація місця проживання особи не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Зважаючи на наведене суд вважає, що заява є обґрунтованою та доведеною, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_4, Великоомелянська сільська рада Рівненського району Рівненської області про встановлення факту постійного непроживання за місцем реєстрації - задоволити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП суду невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) постійно не проживав разом з спадкодавцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у будинку за адресою: АДРЕСА_1, на час їх смерті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_1, мешканець АДРЕСА_1)

Заінтересована особа: ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП суду невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1)

Заінтересована особа: Великоомелянська сільська рада Рівненського району Рівненської області (код ЄДРПОУ - 04387154,вул. Шевченка, 79, с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області)

Суддя: Красовський О.О.