Рішення № 81291758, 19.04.2019, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/351/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Берестівська сільська рада Дубровицького району Рівненської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Свої вимоги мотивує тим, що 28 січня 2018 року померла її мати ОСОБА_2 Починаючи з червня місяця 2017 року і до дня смерті матері вона проживала без реєстрації разом із нею в будинку, що знаходиться в с. Берестя, вул. Першотравнева, 10, Дубровицького району Рівненської області. Після смерті матері відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якої входить житловий будинок в с. Берестя, вул. Першотравнева, 10, Дубровицького району Рівненської області. Коли вона звернулася до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину, при ознайомленні із документами, нотаріус відмовив їй у видачі такого свідоцтва у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджували б факт спільного проживання разом із спадкодавцем.

У судовому засідання заявниця заявлені вимоги підтримала.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечень не має.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що дійсно ОСОБА_1 проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 в будинку останньої до дня її смерті, вела з нею спільне господарство та доглядала її, а згодом поховала.

Заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявниці не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити з таких підстав.

Згідно частини 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, в судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що 28 січня 2018 року померла мати заявниці ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ГЮ №215444 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок в с. Берестя, вул. Першотравнева, 10, Дубровицького району Рівненської області.

Згідно довідки №02-22/93 від 18 січня 2019 року, виданої виконавчим комітетом Берестівської сільської ради Дубровицького району Рівненської області вбачається, що ОСОБА_1, починаючи з червня місяця 2017 року і до дня смерті ОСОБА_2, яка померла 28 січня 2018 року, проживала разом із нею без реєстрації та вела спільне господарство (а.с.17).

Відповідно до вимог частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1296 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із статтею 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому, важливою ознакою є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною 1 статті 29 Цивільного кодексу України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Наявні у матеріалах справи докази, підтверджують в повному обсязі той факт, що заявниця ОСОБА_1 проживала із спадкодавцем ОСОБА_2, яка була її матір'ю, в одному будинку за адресою: с. Берестя, вул. Першотравнева, 10, Дубровицького району Рівненської області та вела з нею спільне господарство.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту, в тому числі і постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини для заявника має юридичні наслідки, з урахуванням всіх встановлених обставин справи, в суду наявні законні підстави встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла 28 січня 2018 року.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 13, 81, 89, 259, 263-265, 294, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 із ОСОБА_2, яка померла 28 січня 2018 року, однією сім'єю із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_5