Вирок № 81289839, 17.04.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/268/2019

Справа № 428/4121/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря: Подрябінкіної М.О.,

прокурора: Гуртового Б.І.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000115 від 19.01.2019 року, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, військовослужбовця військової частини А 0536 у військовому званні солдата, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

22.08.2018 року Новоайдарським районним судом Луганської області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 три роки, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік, -

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу командира військової частини А0536 № 89 від 26.03.2018 солдата ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, призначено на посаду навідника 2-го розвідувального відділення 3-го розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А 0536.

Незважаючи на це, ОСОБА_1, діючи всупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на злочинний шлях, та скоїв злочин за наступних обставин.

18 січня 2019 року орієнтовно у вечірній час ( більш точного часу в ході досудового розслідування не представилось можливим встановити) солдат ОСОБА_1 знаходячись в с. Воронове за адресою: м. Сєвєродонецьк, Луганської області, на узбіччі дороги по вул. Горького, знайшов полімерний пакет із речовиною рослинного походження, яка на запах була схожа на наркотичну речовину. Маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту ОСОБА_1 підібрав вказаний полімерний пакет, з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту, розфасовав по 9 (дев’яти) паперовим згорткам, та поклав їх до лівого внутрішнього карману своє куртки, чорного кольору. Після цього, реалізуючи свій злочинний намір, солдат ОСОБА_1, направився до місця свого мешкання проходячи вздовж вулиці Дружби, с. Воронове, м. Сєвєродонецька, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, в ході перевірки документів та належності заборонених предметів, у лівому внутрішньому кармані куртки було виявлено 9 (дев’ять) паперових згортків всередині яких знаходиться наркотична речовина (канабіс).

Під час огляду місця події, який проводився 18.01.2019 в період часу з 18 год. 05 хв. до 18 год. 25 хв. біля будинку № 18 по вул. Дружби смт. Воронове м. Сєвєродонецька, у військовослужбовця ОСОБА_1, працівниками поліції виявлено та вилучено дев’ять паперових згортків, в яких знаходилась речовина рослинного походження, зеленого кольору, зовні схожа на наркотичну речовину « канабіс ».

Згідно висновку експерта № 19/113/8-2/124е від 14.02.2019, речовини рослинного походження, надані на експертизу, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом. Загальна маса канабісу у перерахунку на суху речовину 22,59 грама ( 2,84 грама; 2,57 грама; 2,52 грама; 2,43 грама; 2,22 грама; 2,20 грама; 2,64 грама; 2,57 грама; 2,60 грама).

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України - незаконне придбання, зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що він проходить військову службу у Збройних Силах України. 18.01.2018 року, більш точного часу він не пам'ятає, він знаходився біля с. Воронове, де на узбіччі дороги знайшов пакет з речовиною, яка була схожа на наркотичну. Розуміючи, що знайдена ним речовина є наркотичним засобом, він маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, підібрав знайдений пакет, розфасував наркотичну речовину по 9 паперовим згорткам, та поклав їх до карману своєї куртки та пішов за місцем свого мешкання, де пізніше був затриманий працівниками поліції. В скоєні злочину щиро кається, засуджує свою поведінку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз’яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який проходить військову службу, має постійне місце проживання, не є інвалідом, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше судимий, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів (зокрема, обвинувачений раніше судимий за ч.4 ст. 407 КК України).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в умовах його ізоляції від суспільства, оскільки тільки таке покарання може попередити скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Аналогічна позиція викладена у постанові Об'єднаної палати ККС ВС від 25.06.2018 року, справа № 511/37/16-к, постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 року, справа № 310/3080/16-к, постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.05.2018 року, у справі № 128/5484/13-к.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 22.08.2018 року, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

При цьому суд враховує правову позицію викладену у п. 10 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якої, виходячи з положень частини 2 статті 75 КК України, а також змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України, про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання є неприпустимим, а тому відсутні підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його затримання.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.124 КПК України, відповідно до положень якої, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 22.08.2018 року у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили - не обирати. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 19/113/8-2/124е від 14.02.2019 року, що згідно довідки складає 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази: сейф пакет №3931467, в якому знаходиться наркотична речовина, масою 22,59 гр., який переданий до камери зберігання речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області – знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова