Вирок № 81289735, 12.04.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/245/2019

Справа № 428/3899/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Джунь І.В.,

представника

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12019130370000292 від 21.02.2019 року; 12019130370000335 від 02.03.2019 року; 12019130370000349 від 04.03.2019 року, у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, не заміжньої, яка на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод 1.

27.01.2019 року о 14 годині 26 хвилин, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала у магазині №168 ТОВ «Сільпо-Фуд», розташованому за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський,46.

Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_2 побачила у торгівельній залі сардельки ТМ «АЛАН» «СпецЦех» з яловичини. В цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та не може їй перешкодити, таємно, шляхом вільного доступу, взяла з полиці дві упаковки сардельок ТМ «АЛАН» «СпецЦех» з яловичини загальною вагою 0,854 кг, які на праві приватної власності належать ТОВ «Сільпо-Фуд», та поклала до своєї сумки.

Після цього ОСОБА_2 вийшла з приміщення магазину №168 ТОВ «Сільпо-Фуд» не розплатившись за товар, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/181е від 27.03.2019 ринкова вартість викраденого майна, а саме: сардельок ТМ «АЛАН» «СпецЦех» з яловичини, загальною вагою 0,854 кг на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто 27.01.2019 становить 317 гривень 71 копійку.

Своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричинила магазину №168 ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Епізод №2.

31.01.2019 року о 17 годині 07 хвилин, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала у магазині №168 ТОВ «Сільпо-Фуд», розташованому за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський,46.

Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_2 побачила у торгівельній залі сардельки ТМ «АЛАН» «СпецЦех» з яловичини. В цей час у ОСОБА_3 повторно виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та не може їй перешкодити, таємно, шляхом вільного доступу, повторно взяла з полиці дві упаковки сардельок ТМ «АЛАН» «СпецЦех» з яловичини загальною вагою 0,858 кг, які на праві приватної власності належать ТОВ «Сільпо-Фуд», та поклала до сумки.

Після чого ОСОБА_2 вийшла з приміщення магазину №168 ТОВ «Сільпо-Фуд» не розплатившись за товар, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/339е від 25.03.2019 ринкова вартість викраденого майна, а саме: сардельок ТМ «АЛАН» «СпецЦех» з яловичини загальною вагою 0,858 кг на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто 31.01.2019 становить 319 гривень 20 копійок,

Своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричинила магазину №168 ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Епізод №3.

07.02.2019 року у період часу з 13 години 46 хвилин до 13години 56 хвилин, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала у магазині №168 ТОВ «Сільпо-Фуд», розташованому за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардейський,46.

Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_2 побачила у торгівельній залі сардельки ТМ «АЛАН» «СпецЦех» з яловичини. В цей час у ОСОБА_3 повторно виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та не може їй перешкодити, таємно, шляхом вільного доступу, повторно взяла з полиці дві упаковки сардельок ТМ «АЛАН» «Спец Цех» з яловичини загальною вагою 0,865 кг, які на праві приватної власності належать ТОВ «Сільпо-Фуд», та поклала до сумки.

Після чого ОСОБА_2 вийшла з приміщення магазину №168 ТОВ «Сільпо-Фуд» не розплатившись за товар, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/422е від 09.04.2019 ринкова вартість викраденого майна, а саме: сардельок ТМ «АЛАН» «СпецЦех» з яловичини загальною вагою 0,865 кг на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто 07.02.2019 становить 280 гривень 92 копійки.

Своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричинила магазину №168 ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

12.04.2019 року під час підготовчого судового розгляду кримінального провадження між ТОВ «Сільпо-Фуд» в особі представника потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладена угода про примирення.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачена повністю визнала свою винуватість у зазначених діяннях та зобов’язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, погоджуючись на призначенні покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 80 годин громадських робіт, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 1 року обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винуватою себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 185 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялася. Заключивши відповідну угоду про примирення, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз’яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому просила суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про примирення укладена нею з представником потерпілого добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченою ОСОБА_2 визначені у ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягав на її затвердженні судом. Крім того, представник потерпілого зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з обвинуваченою добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Майнова шкода відшкодована в повному обсязі, матеріальних претензій до обвинуваченої ОСОБА_2 він не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинуваченої та представника потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з’ясувавши у представника потерпілого розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а її дії органом досудового розслідування за епізодом №1 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за епізодами №№ 2-3 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, які в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з’ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з'ясовано, що представник потерпілого цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України. Заподіяна матеріальна шкода відшкодована обвинуваченою у повному обсязі.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 12 квітня 2019 року між представником потерпілого та обвинуваченою в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 469, ст. 471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченою та представником потерпілого скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкціями ч.ч. 1,2 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченого ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченої – щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання. Також суд вважає необхідним покласти на обвинувачену ОСОБА_2 обов’язки у відповідності з ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази відсутні. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 квітня 2019 року між представником потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12019130370000292 від 21.02.2019 року; 12019130370000335 від 02.03.2019 року; 12019130370000349 від 04.03.2019 року, відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень- злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 80 годин громадських робіт;

-за ч. 2 ст. 185 КК України – у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у виді обмеження волі строком на 1(один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/306 д від 25.03.2019 року, що згідно довідки складають 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн.. 00 коп.; № 19/113/9-1/371-д від 09.04.2019 року, що згідно довідки складають 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп.; № 19/113/9-1/331 д від 27.03.2019 року, що згідно довідки складають 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн.. 00 коп. в дохід держави (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова