Вирок № 81289407, 05.04.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/192/2019

Справа № 428/2764/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Єлісєєвої М.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000029 від 04.01.2019 року, у відношенні:

ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, азербайджанця, громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, без постійного місця проживання, раніше судимого:

-16.01.2019 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.ч. 1,2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2019 року, в денний час ОСОБА_1, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, та реалізуючи його, знаходячись біля будинку № 21 по пр. Центральному м. Сєвєродонецька, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою будівельних ножиць (секатору) перерізав кабель ТПП 10х2х0,4 який знаходився на стіні вказаного будинку, та почав його витягувати з оглядового колодязя лінії зв’язку, яка належить ПАТ «Укртелеком». Відмотавши декілька метрів знову перекусив кабель та поклав на землю. Після чого витяг з колодязя ще частину кабелю. Загальна довжина викраденого кабелю склала 20 метрів.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 610 від 20.02.2019 року, ринкова вартість одного метра кабелю ТПП 10х2х0,4 на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме 03.01.2019 р. становила 11 грн. 97 коп., загальна вартість викраденого кабелю довжиною 20 метрів склала 239 грн. 40 коп.

Після цього ОСОБА_1 підійшов до розподільної шафи, яка знаходилась поруч з оглядовим колодязем, біля будинку 21 по пр. Центральний м. Сєвєродонецька та за допомогою ножиць перерізав кабель, який підходив до боксів БКТ-100х2, після чого відірвав два бокси та поклав їх на землю біля кабелю.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 610 від 20.02.2019 року, ринкова вартість одного боксу БКТ-100х2, на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме 03.01.2019 р. становила 195 грн. 00 коп., загальна вартість двох викрадених боксів склала 390 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_1 з метою доведення кримінального правопорушення до кінця та подальшого розпорядження викраденим майном, поклав один моток кабелю в мішок, але злочинний намір до кінця довести не зміг, хоча і виконав усі для того дії, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітниками поліції.

Злочинними діями ОСОБА_1, ПАТ «Укртелеком» спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 629 грн. 40 коп.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України – закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що не був закінчений з причин, які не залежали від його волі, вчинений повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладеного у обвинувальному акті, які відповідають дійсності, приблизно до 15 години, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 03.01.2019 року в денний час доби, точного часу він не пам'ятає, він знаходився біля буд. № 21 по пр. Центральному м. Сєвєродонецька та вирішив вчинити крадіжку кабелю, який знаходився на вказаному будинку. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, він за допомогою будівельних ножиць відрізав частини кабелю та поклав на землю, а потім підійшов до розподільної шафи відірвав два бокси та поклав на землю поряд з кабелем. Після чого він поклав один моток кабелю у мішок, але не зміг довести свій злочин до кінця, через те, що був затриманий працівниками поліції. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд даного кримінального провадження за його відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорювала фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз’яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що не був закінчений з причин, які не залежали від його волі, вчинений повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який не має постійного місця проживання, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання може попередити скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Відповідно до абзацу другого пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року (зі змінами та доповненнями ) - коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Таким чином, вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.01.2019 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.ч.1,2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, підлягає самостійному виконанню.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його затримання.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України. При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 96- 1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159 1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209 1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212 1, частиною першою статей 222, 229, 239 1, 239 2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363 1, 364 1, 365 2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 96- 2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Санкція статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченого, передбачає покарання у виді позбавлення волі. Речові докази, зокрема молоток та ножиці по металу були знаряддям вчинення злочину. За таких обставин, в частині вказаних речових доказів слід застосувати спеціальну конфіскацію.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 огли визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один ) рік 6 (шість) місяців.

Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.01.2019 року та цей вирок виконувати самостійно.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили - не обирати. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання.

Строк відбування покарання обчислювати з дня його затримання.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речові докази, а саме: молоток, та ножиці по металу, які упаковані у сейф-пакет №4017015 та передані до камери зберігання речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП.

Речові докази: три клемні коробки; кабель ТП 10 ? 2 ?0,4, приблизно 30 метрів; три фрагменти кабелю, які упаковані в сейф пакети №№ 2763098, 2763097), які передані до камери зберігання речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП, повернути потерпілому – Комбінованому центру телекомунікацій № 342 м. Сєвєродонецька Харківської філії Пат «Укртелеком».

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової трасологічної експертизи № 19/113/7-3/40е від 21.02.2019 року, які згідно довідки складають 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 00 коп.; проведенням судової товарознавчої експертизи № 610 від 20.02.2019 року, які згідно акту складають 2 002 (дві тисячці дві) грн. 00 коп, в дохід держави (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова