Ухвала суду № 81289258, 14.02.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/98/2019

Справа № 415/5981/18

УКРАЇНА

УХВАЛА

14 лютого 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецьк ий міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря судового засідання: Подрябінкіної М.О.,

прокурора: Ісмаілова Е.Н.,

потерпілої: ОСОБА_1,

представника потерпілого: ОСОБА_2,

захисника: ОСОБА_3,

обвинуваченого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сєвєродонецька кримінальне провадження внесене 09.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130370001737 клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, який на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Сєвєродонецького міського суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130370001737 від 09.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч.2 ст.268 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4, в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 При цьому, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України, відсутність офіційного місця роботи, а також те, що ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочинів, виїхав на територію Російської Федерації, де переховувався від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання. 09.09.2016 року ОСОБА_4 був оголошений у міжнародний розшук. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризику впливати на потерпілу, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні свідчать показання свідків, згідно яких обвинувачений ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, вчиняв дії спрямовані на зміну показань свідків у кримінальному провадженні. На підставі викладеного, прокурор просив продовжити у відношенні обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали клопотання прокурора, просили суд його задовольнити.

Захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_6 вирішення вказаного клопотання залишили на розсуд суду.

Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.07.2018 у відношенні ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався судом.

Підставою обрання запобіжного заходу, було та на даний час, як свідчить клопотання прокурора, не змінилось, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. В обґрунтування ризиків прокурор зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 після вчинення інкримінованого йому злочину, тривалий час переховувався від органів досудового розслідування, у зв’язку з чим перебував у міжнародному розшуку. Крім того, ОСОБА_4 вчиняв свідомі умисні дії спрямовані на зміну показань свідками у кримінальному провадженні, які, крім того, на даний час не допитані судом.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з рішенням Конституційного суду України № v001p710-17 від 23.11.2017 обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об’єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Наведені у клопотанні прокурором обставини, які у судовому засіданні не заперечувались стороною захисту, суд не ставить під сумнів, а отже вважає, що на даний час існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість обвинуваченим ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на даний час є обґрунтовані підстави для застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4

При цьому, розглядаючи саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд, оцінюючи встановлені у судовому засіданні ризики, вважає, що незважаючи на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що для запобіганню вставлених ризиків запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є таким, який відповідає меті застосування запобіжного заходу. До даних висновків суд також приходить оцінюючи відповідно до ст. 178 КПК України особистісні відомості обвинуваченого ОСОБА_4, який не має міцних соціальних зв’язків, які б свідчили про те, що останній може забезпечити виконання іншого, більш м’якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів.

Отже, суд дійшов висновку що клопотання прокурора є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню, а обвинуваченому ОСОБА_7 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвала діє до 14 квітня 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також конвойній службі ізолятору тимчасового тримання для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути включені в апеляційну скаргу на рішення суду, яке буде прийнято за наслідком розгляду справи по суті.

Суддя Т.О. Комплєктова