Рішення № 81289106, 12.04.2019, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/2980/16-ц

Провадження № 2/663/50/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Клімченка М.І.,

секретаря Ворфоломєєвої І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Скадовську цивільну справу за позовом Фонду державного майна України до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору дарування, іпотечного договору нерухомого майна недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 року у справі №5024/1416/2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України було визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на майно туристичної бази «Чорномор», розташоване в Скадовському районі, смт.Лазурне, вул.Набережна,5, до складу якого належить в тому числі спальний корпус «Щ» 260,9 кв.м., спальний корпус «Ю» 260,9 кв.м. Право власності на вищезазначене майно 29.02.2016 року було зареєстровано за державою в особі Фонду державного майна України. В процесі підготовки вищевказаного майна до передачі в оренду було виявлено, що право власності на частину майна, а саме: спальний корпус «Щ» 260,9 кв.м. та спальний корпус «Ю» 260,9 кв.м. було зареєстровано на підставі договору дарування №850 від 18.09.2014 року за ОСОБА_1. Крім того, на зазначені об’єкти нерухомого майна накладено заборону відчуження до виконання/припинення/розірвання договору іпотеки. Підставою виникнення обтяження вказано іпотечний договір №612 від 04.06.2016 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Враховуючи те, що право державної власності на вищевказане майно було визнано рішенням суду від 15.01.2015, майно за Фондом було зареєстровано 29.02.2016 року, а договір іпотеки був укладений 04.06.2016, то укладаючи цей договір сторони мали знати, що порушують цим право державної власності на об’єкти нерухомого майна спальний корпус «Щ» 260,9 кв.м. та спальний корпус «Ю» 260,9 кв.м. туристичної бази «Чорномор». Просив визнати недійсним договір дарування №850 від 18.09.2014 нерухомого майна, що розташоване в Скадовському районі, смт. Лазурне, вул. Набережна,5, а саме спального корпусу «Щ» 260,9 кв.м. та спального корпусу «Ю» 260,9 кв.м. Визнати недійсним іпотечний договір №612 від 04.06.2016 року нерухомого майна, що розташоване в Скадовському районі, смт. Лазурне, вул. Набережна,5, а саме спального корпусу «Щ» 260,9 кв.м. та спального корпусу «Ю» 260,9 кв.м., стягнути судові витрати.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 01.02.2017 відкрито провадження у справі.

28.12.2017 року надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа ОСОБА_2 в якій позивач за зустрічним позовом просить визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/1 частин спального корпусу «Щ» 260,9 кв.м. та спального корпусу «Ю» 260,9 кв.м. туристичної бази «Чорномор», яка розташована по вул. Набережній,5 у смт.Лазурне Скадовського району Херсонської області та скасувати державну реєстрацію права власності Фонду державного майна України на вказане майно. Позовні вимоги мотивує тим, що на час ухвалення рішення місцевим господарським судом право власності на частину спірного майна було зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, а на час винесення апеляційним господарським судом постанови – за ОСОБА_1 на підставі договору дарування. Рішеннями господарських судів вирішена доля майна, яке набуте на підставі правочину і зареєстроване за ОСОБА_1, який у розгляді справи участі не приймав. В судовому порядку неправомірність набуття ОСОБА_1 права власності на спальний корпус «Щ» 260,9 кв.м. та спальний корпус «Ю» 260,9 кв.м. встановлена не була. Більше того, рішенням апеляційного господарського суду витребувано з володіння Херсонського обласного приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Херсонтурист» майно туристичної бази «Чорномор», що складається у тому числі із спального корпусу «Щ» 260,9 кв.м. та спального корпусу «Ю» 260,9 кв.м, тобто вирішене питання про витребування майна у особи, в якої це майно фактично відсутнє.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 20.06.2018 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності.

Відповідно до п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності редакцією ЦПК, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності редакцією ЦПК.

Представник Фонду державного майна України в судове засідання не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з’явилися, надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 року у справі №5024/1416/2011 визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на майно, розташоване в Скадовському районі, смт.Лазурне, вул.Набережна,5, до складу якого належить в тому числі спальний корпус «Щ» 260,9 кв.м. та спальний корпус «Ю» 260,9 кв.м.

Відповідно до договору дарування від 18.09.2014 ОСОБА_4 передав безоплатно, а ОСОБА_1 прийняв у власність нерухоме майно із туристичної бази «Чорномор» - спальний корпус «Щ» загальною площею 260,9 кв.м. та спальний корпус «Ю» загальною площею 260,9 кв.м.

З вказаного договору дарування також вбачається, що відчужуване нерухоме майно із туристичної бази «Чорномор» належало дарувальнику на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.06.2011 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 11.11.2016 року вбачається наступне.

Туристична база «Черномор», розташована за адресою Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул. Набережна,5 належить Фонду державного майна України на праві державної власності на підставі рішення Одеського апеляційного господарського суду. Дата державної реєстрації 29.02.2016 року.

Із туристичної бази «Чорномор» складова частина спальний корпус «Щ» загальною площею 260,9 кв.м., спальний корпус «Ю» загальною площею 260,9 кв.м., розташовані за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул. Набережна,5 належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 18.09.2014 року.

Із туристичної бази «Чорномор» складова частина спальний корпус «Щ» загальною площею 260,9 кв.м., спальний корпус «Ю» загальною площею 260,9 кв.м., розташовані за адресою Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул. Набережна,5 передані в іпотеку ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки від 04.06.2016 року та накладено заборону відчуження нерухомого майна до виконання договору.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Між тим, на думку суду позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, виходячи з наступного.

Як вбачається з договору дарування від 18.09.2014 року відчужуване нерухоме майно із туристичної бази «Чорномор» - спальні корпуси літ.Щ, літ.Ю належали ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.06.2011 року приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1259. У зв’язку з цим визнання недійсними договору дарування та договору іпотеки не породжують правових наслідків які б відповідали викладеній у позовній заяві меті, оскільки право власності у ОСОБА_4 виникло на підставі договору купівлі-продажу від 22.06.2011 року який на даний час є чинним, питання про визнання його недійсним позивачем не порушувалось. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що захист порушеного права власності держави має вирішуватися за іншими нормами цивільного законодавства та іншими позовними вимогами.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа ОСОБА_2 в якій позивач за зустрічним позовом просить визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/1 частин спального корпусу «Щ» 260,9 кв.м. та спального корпусу «Ю» 260,9 кв.м. туристичної бази «Чорномор», яка розташована по вул. Набережній,5 у смт.Лазурне Скадовського району Херсонської області та скасувати державну реєстрацію права власності Фонду державного майна України на вказане майно також не підлягає задоволенню, оскільки згідно Витягу з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 є власником 1/1 частин спального корпусу «Щ» 260,9 кв.м. та спального корпусу «Ю» 260,9 кв.м. туристичної бази «Чорномор». Повторне визнання права власності за власником майна чинним законодавством не передбачено. Державна реєстрація туристичної бази «Чорномор» здійснена державним реєстратором на законних підставах, а тому підстав для її скасування суд не вбачає.

Суд оцінивши наявні у справі докази на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, приходить до висновку, що в задоволенні первісного та зустрічного позову необхідно відмовити.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фонду державного майна України до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору дарування, іпотечного договору нерухомого майна недійсним – відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.І. Клімченко

Повний текст рішення

виготовлено: 19.04.2019 року