Ухвала суду № 81288035, 16.04.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1919/19

1-кс/405/1132/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Льон С.М., при секретарі Люльчак А.А., за участю прокурора Калашнікова Є.В., Копач Д.І., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький клопотання слідчого військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160020000062 від 11.03.2015, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженому, працюючому юристом ТОв «Віта «Флор», зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід - тримання під вартою.

Клопотання слідчого мотивовано тим, військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону Південного регіону України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160020000062 від 11.03.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у тому, що діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння земельною ділянкою (кадастровий №5110136900:44:003:0157) площею 0,0937 га, розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81-А/1, у період з 17.09.2014 до 15.04.2015 використав завідомо підроблені документи, які видаються чи посвідчуються підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і які надають право на розроблення проектів землеустрою, реєстрацію права власності на об’єкти нерухомості та передачу у власність земельних ділянок під об’єктами нерухомості, шляхом подання таких підроблених документів до Одеської міської ради, її структурних підрозділів та реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області.

Крім того, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що у період з 17.09.2014 до 16.04.2015, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність та негативні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, за попередньою змовою спільно з групою не встановлених досудовим розслідуванням осіб, шляхом обману 22.04.2015 заволодів чужим майном, яке належало Одеській міській громаді – земельною ділянкою (кадастровий №5110136900:44:003:0157) площею 0,0937 га розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81-А/1, вартістю 1 433 610 грн., що у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах, використавши шляхом подання до Одеської міської ради, її структурних підрозділів та реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області завідомо підроблених документів, які видаються чи посвідчуються підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і які надають право на розроблення проектів землеустрою, реєстрацію права власності на об’єкти нерухомості та передачу у власність земельних ділянок під об’єктами нерухомості, шляхом подання таких підроблених документів до Одеської міської ради, її структурних підрозділів та реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме слідчим вказано, що:

-підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду, на виклики до прокуратури не реагує, не знаходиться за місцем проживання, переховується від органу досудового розслідування та суду;

-підозрюваний фактично знаходиться на волі та має фактичну можливість незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, про яких йому відомо;

-залишаючись на волі підозрюваний має можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти інші правопорушення;

-підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Тому слідчий просив застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурори підтримали клопотання та просили його задовольнити, зазначивши про обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_2, наявність зазначених в клопотанні ризиків та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування ризиків, про які вказано в клопотання. Зазначив, що ОСОБА_2 не переховувся від органу досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав позицію захисника.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону Південного регіону України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160020000062 від 11.03.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, за обставинами вказаними вище (витяг з ЄРДР від 11.03.2015 – а.п. 5-7).

Відповідно рапортів оперуповноваженого відділу протидії злочинам в аграрному секторі та сфері земельних відносин УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України від 22.02.2019 та 01.03.2019 під час виконання ним доручення слідчого військової прокуратури Південного регіону України були здійснені виїзди за можливим місцем перебування ОСОБА_2 для вручення повісток, однак встановити місцезнаходження останнього не представилося можливим (а.п.95, 100-101).

05.03.2019 органом досудового розслідування складено про підозру відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України (а.п.28-46).

Вказана підозра разом з повісткою про необхідність прибути до військової прокуратри Південного регіону України направлена ОСОБА_2 за трьома адресами можливого проживання, про що при матеріалах клопотання маються докази (а.п.124-126).

11.03.2019 слідчим військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, оголошено в розшук (а.п.14-16).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 15.04.2019 ОСОБА_2 затримано о 16:35 год. 15.04.2019 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 15.03.2019 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надалі ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно матеріалів клопотання та доданих документів ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України) та використання завідомо підробленого документа (ч.4 ст.358 КК України).

Причетність ОСОБА_2 до оголошеної підозри підтверджується наданими матеріалами клопотання, серед іншого: висновком судової оціночно-земельної експертизи №5603/17-6171-17-6179 від 28.02.2018; протоколами допиту свідків від 17.11.2017, 27.03.2018.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, передбачені ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, є невеликої тяжкостя та особливо тяжким, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені ст.177 КПК України, враховуючи можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення, по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів, можливе покарання у разі доведення його провини, а також те, що ОСОБА_2 був оголошений в розшук, свідчать про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду; знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, спроможний незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків, з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання; можливість підозрюваним знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, зважаючи на позитивні характеристики з місця попередньої та теперішньої роботи, соціальні зв'язки та відсутність судимостей, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено неможливості застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м’якого запобіжного заходу, а тому існує необхідність при призначенні запобіжного заходу тримання під вартою у визначенні альтернативного запобіжного заходу – застави у розмірі - 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. 9, 176-178, 182-183, 196-197, 205, 206, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160020000062 від 11.03.2015, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 16 години 35 хвилин 15.04.2019 до 16 години 35 хвилин 13.06.2019.

Визначити розмір застави у розмірі 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 557 090 грн., які необхідно внести за наступними реквізитами: рахунок отримувача № 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 на строк до 13.06.2019 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- утримуватись від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях.

Роз’яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали слідчого судді – 13.06.2019.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Світлана Михайлівна Льон