Постанова № 81286286, 19.04.2019, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/73/19

Справа № 3/600/173/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чорний І.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

20.01.2019 року близько 19:20 год. ОСОБА_1 в с. Будилів Козівського району керував транспортним засобом Geely MR-7151A державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, погодився продути газоаналізатор Драгер Alcotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу при двох свідках, в медичний заклад їхати відмовився, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 14 березня 2019 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП були повернуті Козівському відділенню поліції Бережанського відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області для належного оформлення та усунення недоліків.

01 квітня 2019 року матеріали даної справи повторно надійшли до суду.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом був призначений на 11 квітня 2019 року та в подальшому відкладений на 19 квітня 2019 року у зв’язку з неявкою останнього.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, направленого ОСОБА_1 судом за адресою його реєстрації: с. Будилів, Козівського району причиною повернення повістки є інші причини, що не дали змогу виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Оскільки іншим чином повідомити ОСОБА_1 про час та місце розгляду судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення неможливо, приходжу до висновку, що розгляд справи слід провести за відсутності останнього.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається , в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об’єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 046691 від 20.01.2019 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення, та в якому ОСОБА_1 власноруч зазначив, що керував транспортним засобом та перед тим вживав спиртні напої, продув газоаналізатор, який показав результат 1,31 проміле алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складених у присутності двох свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3; результатом тесту приладу «Драгер Алкотест 6810» ARCE-0218, щодо виявлення стану сп’яніння від 20 січня 2019 року, який показав результат 1,31 проміле; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2 від 20.01.2019 року, у яких останні підтвердили викладені у згаданому протоколі про адміністративне правопорушення обставини, відеозаписом з камер працівників поліції, а також іншими матеріалами справи.

Жодних доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів правопорушником суду не надано.

Більше того, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, без зауважень підписав акт цього огляду, де вказані виявлені у нього ознаки сп'яніння та кількісний показник алкоголю (1,31 проміле), а тому немає підстав сумніватися в достовірності результатів огляду.

Об’єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп’яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп’яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Пом’якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

Відтак, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суддя приходить до висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч. 1 ст. 40-1 КУпАП сплачується судовий збір, який становить 384,20 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп. на рахунок №31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (код класифікації доходів бюджету : 22030106).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.

Суддя І.А.Чорний