Постанова № 81285905, 09.04.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2128/18

Провадження № 1-кп/362/108/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Кравченко Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання – Кострубіцької Т.М.,

прокурора – Лігоміни Я.А.,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників обвинувачених – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василькова Київської області підготовче судове засідання кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №420171111200000590 від 12.09.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, займає посаду директора комунального житлово-експлуатаційного підприємства Кодаківської сільської ради «Кодаківське», депутат Кодаківської сільської ради 7 скликання, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Котовського), 13, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366,ч. 1 ст. 368 КК України,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженої, працюючої головою Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області, проживаючої та зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимої,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27.04.2018 р. з прокуратури Київської області до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366,ч. 1 ст. 368 КК України та ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України, із реєстром матеріалів досудового розслідування. Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, до обвинувачених міра запобіжного заходу не застосовувалась.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.05.2018 р. у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив дане кримінальне провадження призначити до розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти призначення даного кримінального провадження до розгляду, проте зазначив, що в обвинувальному акті маються граматичні помилки, а також вважає, що кваліфікація дій його підзахисного зазначена невірно.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 – ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні з приводу призначення даного кримінального провадження поклався на розсуд суду. Проте, не згоден, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, оскільки досудове розслідування проводилось СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області, який не є належним органом, який уповноважений розглядати вчинені злочини, передбачені ст. 368 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні підтримала думку свого захисника.

Заслухавши учасників даного кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, передбачено, що обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формування обвинувачення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Як вбачається з викладу фактичних обставин обвинувального акту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що розпорядженням Кодаківського сільського голови № 1 від 05.01.2015, ОСОБА_1, призначено на посаду директора комунального житлово-експлуатаційного підприємства Кодаківської сільської ради «Кодаківське» (код ЄДРПОУ 33002565, місцезнаходження: Київська область, Васильківський район, с. Кодаки, площа ОСОБА_4 (площа Леніна), 1, далі - КІІ «КЖЕП Кодаківське»).

Відповідно до п. 1.1. Статуту КП «КЖЕП Кодаківське» від 09.06.2004 р. засновником КП «КЖЕП Кодаківське» від 09.06.2004 р. є Кодаківська сільська рада, тобто засноване органом місцевого самоврядування Київської області.

Згідно ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України, керівник, підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Відповідно до пункту 5.3. статуту КП «КЖЕП Кодаківське» від 09.06.2004 р., директор, начальник підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Засновника та інших органів управління даного Підприємства, несе повну відповідальність за стан та діяльність Підприємства; діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях; розпоряджається коштами і майном відповідно до чинного законодавства; укладає договори, видає доручення, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів, таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора КП «КЖЕП Кодаківське», виконував організаційно - розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто відповідно до Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою комунального підприємства.

Також, рішенням Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області №1-1/2015 від 30.10.2015 р. «Про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію Кодаківського сільського голови» затверджено протокол територіальної виборчої комісії по виборах сільського голови від 28.10.2017 р. та ОСОБА_2 визнана обраним головою Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Згідно з ч. 5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський, голова несе персональну, відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Таким чином, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області, тобто, здійснюючи функції представника органу місцевого самоврядування та постійно обіймаючи виборну посаду, пов’язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно- господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18, примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою органу місцевого самоврядування.

Встановлено, що на початку вересня 2017 р. ОСОБА_5 займався пошуком земельних ділянок для зняття шару ґрунту та подальшої реалізації юридичним та фізичним особам на території м. Києва. В подальшому він, проїжджаючи трасу Київ-Одеса вздовж дороги побачив машину з чорноземом та поспілкувавшись з водієм дізнався, що землю він брав в с. Кодаки Васильківського району.

ОСОБА_5 06.09.2017 р. під'їхав до Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області та зустрівся із секретарем Кодаківської сільської ради ОСОБА_6, так як сільський голова ОСОБА_2, з його слів, перебувала у відпустці. В ході розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7, що його цікавить чорнозем в розмірі 4 (одна) тисяча тон. ОСОБА_7 спочатку по телефону зв’язався з головою Кодаківської сільської ради ОСОБА_2, а потім з її згоди, зв’язався з директором КП «КЖЕП Кодаківське» ОСОБА_1

Поспілкувавшись по телефону з останнім ОСОБА_7 повідомив, що вищевказані посадові особи надали згоду на отримання ним вказаної кількості ґрунту тільки за однієї умови, про яку має розповісти ОСОБА_1, в подальшому якого представив ОСОБА_7

В ході розмови ОСОБА_1 повідомив про те, що дійсно посадові особи Кодаківської сільської ради зможуть допомогти ОСОБА_5 за умов, якщо він сплатить 100 гривень за кожну тону, тобто грошові кошти в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень. В ході розмови також пояснив, що ці грошові кошти також треба передати не офіційно, вказані грошові кошти безпосередньо для них, з метою подальшого сприяння у видобутку верхнього родючого шару ґрунту. Також ОСОБА_1, повідомив, що жодних документів на видобуток грунту для перевезення офіційно надати не може, оскільки це частково легальна оборудка. Після чого з ОСОБА_1 обмінялись телефонами та попрощались.

Надалі ОСОБА_1 у період з 06.09.2017 р. до 03.10.2010 р., більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, вступив у злочинну змову з ОСОБА_8, якій відвів роль пособника, поставивши до відома про всі обставини знайомства з ОСОБА_5 та можливість одержання від останнього 100 000 грн. неправомірної вигоди за сприяння ними у видобутку 1000 тон чорнозему.

Після цього ОСОБА_1 уточнив у ОСОБА_5, скільки взагалі останній хоче отримати чорнозему. ОСОБА_5 повідомив, що на даний час 100 машин. Тоді ОСОБА_1 звернув увагу на те, що машини мають заїжджати на місце завантаження та виїжджати так, щоб менш хто бачив з населення с. Кодаки та визначив приблизний маршрут. На прохання показати цей маршрут, ОСОБА_1 погодився та показав маршрут, яким в подальшому мають рухатися машини до місця загрузки чорнозему.

Після виїзду на місце зняття чорнозему ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_5 застосувати свій екскаватор, а він разом з службовими особами Кодаківської сільської ради зменшать йому ціну на чорнозем, а саме замість 1000 гривень за машину будуть брати з мене 700 гривень.

Після розмови з ОСОБА_2, ОСОБА_1 повідомив, що площа землі, з якої він за їх згоди має зняти верхній шар ґрунту складає 1,5 га, і у випадку якщо цього не вистачить можна буде перейти на іншу ділянку.

ОСОБА_1, 03.10.2017 р. попередньо погодивши у телефонній розмові з ОСОБА_2 зменшення суми неправомірної вигоди за використання ОСОБА_5 власного екскаватору, повідомив ОСОБА_5, що якщо він використає свій власний екскаватор, то можна на одній машині сплачувати на 300 гривень менше.

Після цього, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_1 про те, що хотів би розраховуватися частинами, а саме спочатку половину обумовленої суми коштів віддати до початку роботи і половину після її закінчення. ОСОБА_1 був не проти і отримавши у телефонній розмові від ОСОБА_2 дозвіл на здійсненні на вказаних останнім умовах вивезення родючого шару ґрунту з території Кодаківської сільської ради, повідомив, що ОСОБА_5 має віддати ОСОБА_1 35000 (тридцять п’ять тисяч) гривень за 50 машин чорнозему стільки ж після того як вивезу ще 50 машин чорнозему.

Надалі 12.10.2017 р. ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, опасаючись бути викритим працівниками правоохоронних органів, у телефонній розмові з ОСОБА_8 повідомив останній про свій намір укласти з ОСОБА_5 договір на зачистку очисних споруд та утилізацію.

ОСОБА_2 у телефонній розмові надала пораду, що так дійсно можна зробити та вказати у договорі умову ціни таких робіт. Також ОСОБА_2 пообіцяла ОСОБА_1 допомогти у складанні цього договору.

ОСОБА_8,_у період з 12.10.2017 р. по 17.10.2017 р. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись у власному службовому кабінеті, що розташований на першому поверсі Кодаківської сільської ради Київської області за адресою: Київська область Васильківського району, с. Кодаки, площа ОСОБА_4 1, виконуючи роль пособника в одержанні неправомірної вигоди та реалізуючи спільний з ОСОБА_1 злочинний намір, користуючись ноутбуком марки «Асег», завантажила з мережі «Інтернет» типовий договір та надала вказаний ноутбук ОСОБА_1 для складання ним завідомо неправдивого офіційного документу.

Таким чином, ОСОБА_1, 18.10.2017 р. близько 16:00 год. (точний час досудовим слідством не встановлено) діючи умисно, перебуваючи на посаді директора КП «КЖЕП Кодаківське» відповідно до розпорядженняКодаківського сільського голови №1 від 05.01.2015 р., тобто будучи службовою особою, яка обіймає постійно на комунальному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, що розташований на першому поверсі Кодаківської сільської ради Київської області за адресою: Київська область Васильківського району, с. Кодаки, площа ОСОБА_4 1, за допомогою отриманого від ОСОБА_8 ноутбуку марки «Асег» та багатофункціонального пристрою марки «НР» склав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме договір про виконання разової роботи з приватним підприємцем ОСОБА_5, відомості в якому не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_5 ніколи не домовлявся з посадовими особами КП «КЖЕП Кодаківське» про надання послуг КП «КЖЕП Кодаківське» з приводу утилізації ґрунту з метою отримання за це грошових коштів від комунального підприємства.

В подальшому ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в приміщенні Кодаківської сільської ради Київської області за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Кодаки, площа ОСОБА_4 1, підписав завідомо неправдивий договір про виконання разової роботи та свій

підпис скріпив відтиском печатки КП «КЖЕП Кодаківське», для чого одразу видав вищевказаний завідомо неправдивий документ ОСОБА_5

Після чого, ОСОБА_1, за пособництва ОСОБА_2, 18.10.2017 р., близько 17 год. 00 хв. (точний час досудовим слідством не встановлено), знаходячись в транспортному засобі «FORD SCORPIO» д.н.з. НОМЕР_1, за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Кодаки, площа ОСОБА_4, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень за сприяння у знятті верхнього шару фунту загальною вагою 1000 тон, на території очисних споруд, що розташовані в селі Кодаки Васильківського району Київської області, використовуючи своє службове становище, з корисливих мотивів, під час зустрічі з ОСОБА_5 отримав від останнього раніше обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 35 000 (тридцять п’ять тисяч) гривень та не довівши свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, був затриманий працівниками поліції.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Як вбачається з обвинувального акта, обвинуваченою у даному кримінальному провадженні зазначена ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5

Проте, як у викладенні фактичних обставин обвинувального акта, так і в формулюванні обвинувачення обвинувального акта є розбіжності в написанні ініціалів обвинуваченої ОСОБА_2, а саме: неодноразово зазначено ініціали «Я.Л.», замість вірних «Я.І.», з чого не зрозуміло, якій особі висунуто прокурором обвинувачення.

В формулюванні обвинувачення обвинувального акта відносно обвинуваченої ОСОБА_2, в диспозиції ст. 366 КК України, яка інкримінована останній прокурором, зазначена ч. 11, яка взагалі не міститься в даній статті.

Також, як у викладенні фактичних обставин обвинувального акта, так і в формулюванні обвинувачення обвинувального акта, прокурором зазначено, що «18.10.2017 р. близько 17 год. 00 хв. (точний час досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_1, знаходячись в транспортному засобі «FORD SCORPIO» д.н.з. НОМЕР_2, за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Кодаки, площа ОСОБА_4, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 70000 (сімдесят тисяч) гривень за сприяння у знятті верхнього шару фунту загальною вагою 1000 тон, на території очисних споруд, що розташовані в селі Кодаки Васильківського району Київської області, використовуючи своє службове становище, з корисливих мотивів, під час зустрічі з ОСОБА_5 отримав від останнього раніше обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 35 000 (тридцять п’ять тисяч) гривень, не довівши свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі у зв’язку із затриманням працівниками поліції».

Проте, в диспозиції ч. 1 ст. 368 КК України, яка інкримінована обвинуваченому ОСОБА_1 прокурором не зазначено положення ст. 15 КК України.

Крім того, з формулювання обвинувачення обвинувального акта не вбачається, чи дійсно отримав обвинувачений ОСОБА_1 від ОСОБА_5 вказані кошти.

Також, як у викладенні фактичних обставин обвинувального акта, так і в формулюванні обвинувачення обвинувального акта прокурором зазначено, що «ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в приміщенні Кодаківської сільської ради Київської області за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Кодаки, площа ОСОБА_4, 1, підписав створений за допомогою ОСОБА_2 завідомо неправдивий договір про виконання разової роботи та свій підпис скріпив відтиском печатки КП «КЖЕП Кодаківське», для чого одразу видав вищевказаний завідомо неправдивий документ ОСОБА_5В.».

Проте, прокурором не зазначено місце видачі вищевказаного завідомо неправдивого документа.

Крім того, диспозиція ч. 1 ст. 366 КК України, яка інкримінована прокурором Корнієнку О.В., зазначена не за змістом даної статті, а саме викладена в такій редакції: «Своїми умисними діями, які виразились у складанні та видачі – завідомо неправдивого офіційного документу, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України».

Проте як, вимоги ч. 1 ст. 366 КК України трактуються наступним: складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

В обвинувальному акті прокурором не зазначено, де відбулось затримання обвинуваченого ОСОБА_1 працівниками поліції, та яким підрозділом поліції, що має істотне значення щодо вирішення питання для визначення підсудності даного кримінального провадження.

Також, з викладення фактичних обставин обвинувального акта, та формулювання обвинувачення обвинувального акта, не зрозуміло, яка службова особа на час скоєння кримінального правопорушення займала службовий кабінет, що розташований на першому поверсі Кодаківської сільської ради Київської області за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Кодаки, площа ОСОБА_4, 1, оскільки з тексту обвинувального висновку (арк.8, абз. 8) вбачається, що «ОСОБА_1, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, що розташований на першому поверсі Кодаківської сільської ради Київської області за адресою: Київська область, Васильківського району. ОСОБА_9, площа ОСОБА_9, 1…», а з (арк. 13, абз. 3) «ОСОБА_8 у період з 12.10.2017 по 17.10.2017 (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись у власному службовому кабінеті, що розташований на першому поверсі Кодаківської сільської ради Київської області за адресою: Київська область, Васильківського району, Київської області, площа ОСОБА_9, 1…».

Відповідно до положень п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання.

Проте, в графах обвинувального акта, щодо обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання обох обвинувачених, взагалі не містять статей КК України.

Відповідно до положень ст. 26 КК України, співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Згідно вимог ч. 2 ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

В обвинувальному акті прокурором не зазначено обставин вчинення злочину групою осіб у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за їх попередньою змовою.

Такі дії обвинувачених законом віднесено до обставин, які обтяжують покарання. В той же час, прокурором обвинувачення за ч. 2 ст. 28 КК України обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в обвинувальному акті не пред’являлося.

А також, в частині обвинувального акта щодо обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, прокурором зазначено, що обтяжуючі обставини відсутні. Проте як, зі змісту обвинувального акта вбачається співучасть обвинувачених у вчиненні умисного злочину та які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

В обвинувальному акті (арк.14, абз. 3) прокурором зазначено: «Шкода у кримінальному провадженні відсутня».

Як вбачається з викладення фактичних обставин та формулювання обвинувачення обвинувального акта, чорнозем (грунт), що мав бути відпущений ОСОБА_5 для вивезення, знаходиться на території Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області, тому не зрозуміло твердження прокурора про відсутність шкоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 364 КК України, як кваліфікуюча обставина зазначається «завдано істотної шкоди державним інтересам».

А тому, суд ставить під сумнів кваліфікацію прокурором обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки зі змісту обвинувального акту вбачається, що шкода у кримінальному провадженні відсутня, проте, чорнозем (грунт), який відпущений для вивезення ОСОБА_5, знаходиться на території Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області, тобто, суд вважає, що завдано шкоду державним інтересам, що відповідає за кваліфікацією диспозиції ч. 1 ст. 364 КК України, з чого вбачається, що зазначений обвинувальний акт є неконкретизованим та суперечливим.

По кожному із злочинів в обвинувальному акті не має чіткого зазначення, коли злочин був закінчений. Коли саме було закінчено зловживання службовим становищем та коли саме було закінчене службове підроблення. Тобто не визначена одна із ключових обставин правопорушення.

З наведених обставин суд вважає, що питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення втрачає сенс і не може бути предметом судового розгляду у зв’язку з тим, що недоліки обвинувального акту мають такий характер, що не можуть бути усунуті судом при судовому розгляді і які перешкоджають суду ухвалити законний, об’єктивний та вмотивований вирок.

З вищевикладеного вбачається, що зазначений обвинувальний акт є неконкретизованим та суперечливим, а тому підлягає поверненню прокурору.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, п. 5 ч. 2 ст. 291, 371-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №420171111200000590 від 12.09.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366,ч. 1 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України прокурору Київської області, для виконання вимог КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Суддя Кравченко Л.М.