Рішення № 81285647, 11.04.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/1551/19, cправа № 361/108/19

11.04.2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«11» квітня 2019 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих у зв’язку із виплатою компенсації страхового відшкодування на відновлення пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди автомобіля,

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (далі – ПрАТ «УПСК») звернулося до суду із даним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 на свою користь страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу у розмірі – 49 000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі – 1 762 грн. 00 коп.

В обґрунтування вимог зазначається, що 19 грудня 2015 року між ПрАТ «УПСК» та ОСОБА_3 укладено поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6947304. Відповідно до умов вказаного полісу страхування позивач узяв на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля марки «DAF 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1, сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.

30 вересня 2016 року о 14 год. 00 хв. у місті Києві по проспекту Академіка Палладіна, 13/2, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участю автомобіля марки «DAF 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керування ОСОБА_2 та автомобіля марки «Mercedes Benz Е 250», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Внаслідок ДТП автомобілю марки «Mercedes Benz Е 250», реєстраційний номер НОМЕР_2, завдано матеріальний збиток. На підставі страхового акту № ОЦ/177/000/17/1104 від 23 травня 2017 року позивач виплатив приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна») страхове відшкодування у розмірі – 49 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 24 травня 2017 року. Відповідно до статті

38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, оскільки він не повідомив страховика у строки і за умов визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 цього Закону про настання дорожньо-транспортної пригоди

У судове засідання позивач приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» представника не направило. 12 березня та 02 квітня 2019 року до суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_5 про розгляд справи без його участі, в якому також зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з’явився, про час, дату та місце розгляду даної справи повідомлявся у визначеному цивільним процесуальним законодавством порядку. Причини неявки суду неповідомлені.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2015 року між ПрАТ «УПСК» та

ОСОБА_3 укладено поліс № АЕ/6947304 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «DAF 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1. Умовами вказаного полісу передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн. 00 коп., розмір франшизи – 1 000 грн. 00 коп.

30 вересня 2016 року о 14 год. 00 хв. у місті Києві по проспекту Академіка Палладіна, 13/2, сталася місце дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля марки «DAF 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керування

ОСОБА_2 та автомобіля марки «Mercedes Benz Е 250», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що 13 квітня 2016 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_4 укладено договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальність власників наземних транспортних засобів.

30 вересня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про факт настання події та виплату страхового відшкодування.

31 жовтня 2016 року ПрАТ «СК «Провідна» складено страховий акт № НОМЕР_3 за договором страхування транспортних засобів, за яким до виплати нараховано суму 65 845 грн.

99 коп.

Відповідно до платіжного доручення № 0047093 від 01 листопада 2016 року ПрАТ

«СК «Провідна» перерахувала грошові кошти у розмірі 65 845 грн. 99 коп. як страхове відшкодування для ОСОБА_4

07 червня 2017 року ПрАТ «СК «Провідна» звернулася до ПрАТ «УПСК» із заявою про відшкодування шкоди у порядку регресу.

Згідно із страховим актом № ОЦ/177/000/17/1104 на перерахування коштів за претензією ПрАТ «СК «Провідна» нараховано суму регресної виплати у розмірі - 49 000 грн. 00 коп.

Відповідно до платіжного доручення № 27 від 24 травня 2017 року ПрАТ «УПСК» перерахувало ПрАТ «СК «Провідна» страхове відшкодування у розмірі – 49 000 грн. 00 коп.

03 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу, однак відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення, що і змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Згідно із пунктом «ґ» підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті

33 цього Закону.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Таким чином, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок водія забезпеченого транспортного засобу повідомити письмово страховика про настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання цієї ДТП.

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника регламентовано положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на момент скоєння спірного ДТП, і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страхувальником про настання ДТП у встановлені таким Законом строки.

Ухвалюючи рішення про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, суди повинні з'ясовувати чи було повідомлено страховика про ДТП, а в разі відсутності такого повідомлення - встановити, з яких причин, чи можна вважати такі причини поважними та чи є документальне підтвердження цих причин.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, чинним законодавством України на власників транспортних засобів (водіїв) покладено обов'язок повідомляти страховика про ДТП, які відбулися за участю застрахованого автомобіля.

Разом з тим за наявності підтверджених документально поважних причин відсутності такого повідомлення, підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу немає.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, з моменту ДТП до цього часу відповідачем не було письмово повідомлено страховика про вищезазначену ДТП, доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи не долучено, будь-яких доказів поважності причин неповідомлення письмово протягом трьох діб про ДТП відповідачем також не надано.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що в розумінні статей 11, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування за полісом № АЕ/6947304.

Саме таких правових висновків дотримується Верховний Суд, який висловив їх у постанові від 29 травня 2018 року у справі № 910/39/17.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника регламентовано положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент скоєння спірного ДТП) і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страхувальником про настання ДТП у встановлені таким Законом строки. Тобто за будь-яких обставин, крім поважності причин пропуску такого строку, страховик може подати позов про відшкодування шкоди в порядку регресу до страхувальника чи водія забезпеченого транспортного засобу. Це обумовлено тим, що у разі наявності поважних причин, що підтверджені документально, законодавець реабілітує страхувальника, оскільки той не міг виконати свій обов'язок через причини, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно із частинами першою, п’ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Зважаючи на вказані обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість даного позову та його задоволення.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позовних вимог до відповідача, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача судового збору у розмірі – 1 762 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області, -

в и р і ш и в:

Позов – задовольнити.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_2 – 49 000 (сорок дев’ять тисяч) грн. 00 коп. (виплачених в якості компенсації страхового відшкодування на відновлення пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки «Mercedes Benz», моделі «Е 250» (номер шасі (кузова, рами) WDD2120821А789748), реєстраційний номер НОМЕР_2), а також судовий збір в сумі – 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп.

Сторони справи:

позивач – приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок № 40; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20602681);

відповідач – ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.О.Василишин