Рішення № 81282003, 19.04.2019, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

19 квітня 2019 рокуСправа №289/1029/18 Провадження № 2/451/357/19

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1029/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,-

встановив:

11 липня 2018 року до Радехівського районного суду Львівської області надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною згідно ухвали Радомишльського районного суду Житомирської області про передачу справи на розгляд іншому суду від 18 червня 2018 року.

6 листопада 2018 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду.

В позовній заяві зазначає, що шлюб між позивачем та відповідачем зареєстровано відділом реєстрації актів про шлюб реєстраційної служби Євпаторійського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим, про що в книзі реєстрації актів про одруження 03 червня 2006р. зроблено відповідний актовий запис за №256. У шлюбі в подружжя народилась дитина ОСОБА_3, 28.10.2010р.н. Спільне життя з відповідачем не склалося, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного. На підставі чого в сім’ї відбувалися сварки, свідком яких ставала дитина, на що позивач категорично ставиться негативно, які поступово призвели до того, що ми стали зовсім чужими людьми. Перебуваючи в шлюбі, тривалий час проживали в різних кімнатах, що, на думку позивача, під час подружнього життя недопустимо. Вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами та в різних областях України. Донька проживає з дружиною, під час мого візиту до доньки позивачу дали її побачити лише на 5 хвилин, з яких вона навіть боялася до нього підійти, а питала чи позивач не забере її у мами. Під час їхнього від’їзду було зроблене все, щоб позивач не зміг попрощатися з донькою. Фактично сім’я припинила своє існування. На даний час, позивач та відповідач проживають окремо з 13 жовтня 2017 року, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. На вимогу дружини донька ОСОБА_3 після розірвання шлюбу буде проживати разом із матір'ю - ОСОБА_2. Згідно рішення суду на користь відповідача було стянуто аліменти у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання дочки. Просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів про шлюб реєстраційної служби Євпаторійського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим, про що в книзі реєстрації актів про одруження 03 червня 2006р. зроблено відповідний актовий запис за №256 та для запобігання перешкод у спілкуванні з дитиною, просить встановити графік зустрічей з донькою, під час вихідних днів, а також під час канікул в школі, беручи до уваги специфіку роботи позивача, військовослужбовця.

5 грудня 2018 року до суду надійшов відзив проти позову у справі №289/1029/18, в якому відповідачка зазначає, що позовні вимоги нею визнаються частково та в обґрунтування своєї позиції має намір пояснити наступне. Позивач вимоги щодо розірвання шлюбу мотивує тим, що з підстав непорозумінь, між нами відбувалися сварки, свідком яких ставала дитина. Від так наведене слугувало поштовхом для визнання доцільності їх окремого проживання. Пояснює, що сімейні непорозуміння між нею та позивачем мали місце, однак не в розумінні конфліктних ситуацій, а тим більше в присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 і за своєю сутністю не варті уваги. Також, виникнення між ними певних протиріч, пов’язаних із виконанням тих, чи інших сімейних обов’язків, жодним чином не слугувало передумовою сварок і не носило системного характеру. Просить суд також зважити, що позивач зазначає про тривале позивача та відповідача проживання у різних областях України, проте жодним чином не зазначає, що він являється військовослужбовцем за контрактом і таке перебування у іншому регіоні зумовлене виконання покладених на нього обов’язків. Викладене вище дає підстави стверджувати, що із незрозумілих їй причин позивач налаштований вороже до неї та членів її сім’ї, а тому виклав свої обґрунтування підстав розірвання шлюбу неправдиво. Проте, беззаперечним є посилання позивача на небажання підтримувати шлюбні відносини і відмову від надання строку на примирення, наведене ж свідчить, що подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам ініціатора позову. Поряд з цим, категорично не погоджується із позовною вимогою щодо усунення перешкод у спілкування з дитиною. Зазначає, що ОСОБА_1 жодним чином, а ні мною, а ні членами моєї сім’ї, не обмежувався у реалізації своїх прав щодо спілкування із малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Більше того, перебуваючи у іншій області на військовій службі за контрактом, як зазначалося вище, позивач не робив жодних спроб відвідати дитину за місцем її проживання. Беззаперечним залишається той факт, що позивач регулярно спілкується із ОСОБА_3 за допомогою засобів зв’язку. Відповідач, як мати дитини та свідома батьківського обов’язку, не має жодного наміру обмежувати батька у спілкуванні з донькою, однак останнім зі мною питання щодо його участі у вихованні, спілкуванні із ОСОБА_3 та відведення для цього певного часу, не обговорювалися, а сам позивач такого плану ініціативу не проявляв. Запевняє суд, що у випадку виявлення позивачем ініціативи у позасудовому порядку врегулювати питання щодо можливості спілкування з ОСОБА_3 в частині визначення часу для зустрічей з дитиною, в тому числі під час вихідних днів, або ж під час канікул в школі, із врахуванням специфіки роботи ОСОБА_1, підтримує з останнім діалог та однозначно досягне порозуміння у вирішенні даного питання. Просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів про шлюб реєстраційної служби Євпаторійського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим 03 червня 2006 року, актовий запис №256; у задоволенні вимог про запобігання перешкод у спілкуванні з дитиною, відмовити за безпідставністю (а.с.30-32).

Ухвалою підготовчого судового засідання Радехівського районного суду Львівської області від 22 січня 2019 року зобов’язано позивача у встановлений строк до 6 березня 2019 року доплатити судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок за позовну вимогу про встановлення графіку зустрічей з донькою, під час вихідних днів, а також під час канікул в школі (а.с.39-40).

Копію вказаної ухвали позивач отримав 1.02.2019 року, проте недоліки не усунув, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення судової повістки (а.с.42).

У підготовче судове засідання позивач не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.49-50).

Відповідач у підготовче судове засідання не з’явилася, у відзиві на позовну заяву вимоги про розірвання шлюбу визнала, просила постановити рішення, яким розірвати шлюб та відмовити у задоволення вимоги про запобігання перешкод у спілкуванні з дитиною (а.с.32).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися позивач та відповідач.

Згідно із ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу необхідно задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд встановив, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом державної реєстрації актів про шлюб реєстраційної служби Євпаторійського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим, про що в книзі реєстрації актів про одруження 03 червня 2006р. зроблено відповідний актовий запис за №256., що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії І-ТП №165522 від 22 лютого 2018 року (а.с.6)

Сторони подружніх стосунків не підтримують, їх сім’я фактично розпалася й подальше подружнє життя є неможливим. Причинами розпаду сім’ї є відчуження один від одного, відсутність взаєморозуміння. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя, який виявив прояв з власної ініціативи, з поваги до себе. Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Узагальнюючи наведене, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позовна вимога про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк (п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України).

Враховуючи те, що позивач у встановлений строк не доплатив судовий збір, позовну вимогу про встановлення графіку зустрічей з донькою, під час вихідних днів, а також під час канікул в школі, беручи до уваги специфіку роботи позивача, військовослужбовця необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 175,177, 200, 247, 257, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.104,112 Сімейного кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною залити без розгляду.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 3 червня 2006 року Відділом реєстрації актів про шлюб реєстраційної служби Євпаторійського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим, актовий запис №256.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, (м.Радомишль, в/ч А-3258, Радомишльський район Житомирської області), судовий збір в 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Роз’яснити ОСОБА_1, що відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду він не позбавлений права звернутись до суду із позовною заявою повторно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийОСОБА_5

Повний текст судового рішення виготовлено в нарачій кімнаті 19.04.2019 року.