Рішення № 81281795, 19.04.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/701/19

Провадження № 2/279/807/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2019 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Коростені цивільну справу №279/701/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що 05.03.2015 року уклав з відповідачем письмову угоду про те, що відповідач приймає спадщину після смерті батька ОСОБА_3, померлого 09.03.2013 року, і за ним визнається право власності на спадковий будинок, а ОСОБА_2, який є його рідним братом, сплачує позивачеві половину вартості спадкового будинку в розмірі 60000 гривень. Прийняті на себе зобов’язання відповідач виконав частково, сплативши позивачеві протягом березня – червня 2015 року 5000 гривень, а решту коштів віддавати відмовився. 10.01.2019 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу про сплату решти коштів, однак відповіді від брата не отримав, у зв’язку з чим змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить рішенням суду стягнути з ОСОБА_2 борг в сумі 55000 гривень.

13.03.2019 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову. Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатком отримана відповідачем 19.03.2019 року. У встановлений строк відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, просить врахувати строки позовної давності.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 11.06.2015 року визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Молодіжній, 43 в с.Поліське Коростенського району Житомирської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 09.03.2013 року.

Зі змісту даного рішення слідує, що у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердив своє визнання позову, зазначивши, що бажає щоб будинок був власністю його брата, оскільки останній надав йому розписку про повернення грошей у вартості половини будинку. що належав їх батьку.

На підтвердження зазначеної домовленості позивач надав розписку, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_2 зобов’язався сплатити ОСОБА_1 його частку в спадковому майні, що залишилось після смерті батька ОСОБА_3 в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень, зокрема за відмову від частки у спадщині. Дана розписка датована 5.03.2015 року.

На виконання вищевказаної домовленості відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 5000 гривень, що стверджується підписами сторін у вищезазначеній розписці.

Зі змісту вказаної розписки слідує, що сторонами не було обумовлено строку сплати коштів.

Згідно ч.ч.1-3 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Частинами 1, 2 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Для визнання такого договору дійсним обов'язковою умовою, як і для будь якого іншого договору, є відповідність його змісту Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 3 статті 209, частина 1 статті 203 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розписка від 5.03.2015 року написана ОСОБА_2 за своєю формою не є будь-яким договором.

Написання розписки допускається при укладені договору позики, однак вказана розписка не є таким договором.

Відповідно до наданої розписки ніхто грошові кошти не отримував, тому обов'язку щодо їх повернення не виникає.

Вказана розписка не містить суттєвих умов інших договорів.

Відмова від спадщини передбачена ст.ст. 1273, 1274, 1275 ЦК України.

Так, ст.1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу. Заява про відмову від спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст. 1275 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і233 цього Кодексу.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, враховуючи, що надана відповідачем розписка не є угодою, посвідченою в нотаріальному порядку, що передбачено ч. 3 ст. 1267 ЦК України, тому на її підставі не виникає передбачених законом правових наслідків внаслідок наявних недоліків юридичного характеру, оскільки відмова від частки спадщини є одностороннім правочином і не породжує права чи обов'язку у інших осіб, у зв'язку з чим зазначене зобов'язання про сплату грошових коштів в сумі 60000 гривень за відмову від спадщини не відповідає вимогам закону.

За таких обставин підстави для зодоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.12, 16, 202, 509, 526, 530,611, 626, 1273 ЦК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач – ОСОБА_1, місце проживання: 11555, с.Поліське, вул.Молодіжна, 41, Коростенського району, Житомирськоїобласті, паспорт серії ВМ 652444, виданий Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області 24.12.1998 року, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач – ОСОБА_2, місце проживання: 11555, с.Поліське, вул.Молодіжна, 11, Коростенського району, Житомирська обл., паспорт серії ВМ 010296, виданий Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області 02.08.1995 року, РНОКПП НОМЕР_2.

Суддя: