Рішення № 81279583, 19.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2019 року № 826/6024/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Гордієнко Валентини Іванівни,

треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, Державне підприємство Міністерства оборони України «Готель «Козацький»

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) подав до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) позов до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Гордієнко Валентини Іванівни (далі -Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 (далі - третя особа 1), Державне підприємство Міністерства оборони України «Готель «Козацький! (далі - третя особа 2)тапросить суд:

Визнати протиправним та скасувати повідомлення державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Гордієнко Валентини Іванівни від 07 лютого 2017 року про відмову у проведенні державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України;

зобов'язати державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації розглянути відповідно до законодавства заяву ОСОБА_1 від 06 лютого 2017 року про «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» щодо тимчасово виконуючого обов'язки директора державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при зверненні до державного реєстратора з питання державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах щодо тимчасово виконуючого обов'язки директора державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України, останнім відмовлено у вчиненні реєстраційної дії з посиланням на те, що документи суперечать вимогам Конституції та Законів України, так як порушено вимоги статті 241-1 Кодексу законів про правцю України та пункту 2.2.7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яку затверджено Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, оскільки днем звільнення вважається останній робочий день, тоді як з поданих документів вбачається факт призначення керівника з 03 березня 2016 року згідно з наказом від 01 лютого 2017 року, причому питання про звільнення попереднього керівника не вирішено органом управління, та згідно відомостей Реєстру керівником значиться ОСОБА_3, що в силу приписів статті 24 Кодексу законів про працю України свідчить про те, що він приступив до роботи.

Позивач вважає відмову у вчиненні реєстраційної дії протиправною та такою, що порушує його права як керівника та порушує ритм роботи підприємства та створює перешкоди в його діяльності.

Ухвалою суду від 23 червня2017 року відкрито провадження у справі №826/6024/17 (далі - справа), призначено судовий розгляд справи на 29 серпня2017 року.

Водночас до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, Державне підприємство Міністерства оборони України «Готель «Козацький».

28 серпня 2017 року через канцелярію суду надійшли письмові заперечення представника третьої особи 1 проти позову, які долучено до матеріалів справи, та які обґрунтовано тим, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав шляхом оскарження повідомлення відповідача від 07 лютого 2017 року про відмову у проведенні державної реєстрації. Оскільки вказане повідомлення не підлягає оскарженню. Окрім того, наказ Міністерства оборони України від 15 листопада 2016 року № 11-ДП не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки чинним законодавством не передбачено вирішення кадрових питань відносно призначення/звільнення керівників державних підприємство шляхом скасування наказів про призначення, в тому числі з підстав не реалізації протягом певного періоду подібного наказу. При цьому, вказаний наказ визнано незаконним та скасовано рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2017 року. Наказ від 01 лютого 2017 року № 3-дп також не може бути підставою для внесення запису до Державного реєстру щодо призначення позивача ТВО директора ДП «Готель «Козацький», оскільки він суперечить чинному законодавству України. За таких обставин, відповідачем правомірно відмовлено у проведенні державної реєстрації.

28 серпня 2018 року представником третьої особи 1 через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке долучено до матеріалів справи та яке обґрунтовано тим, що станом на день розгляду даної справи рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2017 року у справі № 757/64006/16-ц визнано незаконним та скасовано наказ заступника Міністра оборони України керівника апарату від 15 листопада 2016 року № 11-ДП про скасування наказу заступника Міністра оборони України керівника апарату від 31 жовтня 2016 року № 10-ДП. Зважаючи на те. що вказане рішення оскаржується в апеляційному порядку, вказані обставини є підставами для зупинення провадження у справі до набрання оскаржуваним рішенням законної сили.

28 серпня 2017 року через канцелярію суду надійшли матеріали реєстраційної справи, які приєднано до матеріалів справи.

У зв'язку із перебуванням судді у відпустці судове засідання відкладено до 07 листопада 2017 року.

28 вересня 2017 року через канцелярію суду представником третьої особи 1 подано додаткові пояснення по справі, які долучено до матеріалів справи та які обґрунтовано тим, що 20 вересня 2017 року Апеляційним судом міста Києва прийнято ухвалу, якою рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2017 року залишено без змін.

В судовому засіданні представником третьої особи 1 подано додаткові пояснення по справі, які обґрунтовано тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у справі № 826/5871/17 у задоволенні позову державного підприємства «Готель «Козацький» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцької Альони Павлівни про визнання реєстраційних дій від 17 листопада 2016 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами у установчих документах, а саме несення до ЄДРЮОФОПГФ відомостей про зміну керівника ДП «Готель «Козацький» Міністерства оборони України з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 на підставі наказу від 31 жовтня 2016 року № 10-ДП - відмовлено. На день проведення судового засідання винесена постанова не була оскаржена в апеляційному порядку.

Окрім того, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 826/3233/17 за позовом державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України до Міністерства юстиції України, треті особи: державний реєстратор Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Плетенець Марина Владиславівна, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. За результатами її розгляду 09 листопада 2017 року судом винесено постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представником третьої особи також зауважено на тому, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 826/6621/17 за позовом першого заступника військової прокуратури Центрального регіону України в інтересах Міністерства оборони України, ДП «Готель «Козацький» до державного реєстратора Гордієнко Валентини Іванівни, треті особи: Міністерство юстиції України, ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, який є ідентичним заявленому позову у справі № 826/6024/17.

У відповідному судовому засіданні суд протокольної ухвалою змінив порядок розгляду справи, ухваливши про перехід до подальшого завершення розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Що стосується клопотання представника третьої особи 1 про зупинення провадження у справі, то зважаючи на те, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2017 року переглянуто а апеляційному порядку та Апеляційним судом міста Києва винесено ухвалу про залишення рішення суду першої інстанції без змін, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

28 листопада 2017 року через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення по справі представника третьої особи 1, які долучено до матеріалів справи та які обґрунтовано тим, що 11 жовтня 2017 року Міністром оборони України генералом армії України Полтораком С.Т. прийнято наказ № 529 «Про скасування деяких наказів заступника Міністра оборони України - керівника апарату», та яким скасовано накази:

від 31 жовтня 2016 року № 10-ДП;

від 15 листопада 2016 року № 11-ДП.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

12 лютого 2018 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника третьої особи 2 про приєднання до матеріалів справи:

постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року у справі № 826/5871/17, якою скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову про задоволення позовних вимог, визнано протиправною та скасовано реєстраційну дію вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою Альоною Павлівною у ЄДРЮОФОПГФ щодо ДП «Готель «Козацький» від 17 листопада 2016 року № 10741070021012952 про внесення змін до відомостей про ДП «Готель «Козацький», що не пов'язані із змінами в установчих документах;

постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року у справі № 826/3233/17, якою скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову про задоволення позовних вимог, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 28 грудня 2016 року № 3871/5 «Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і зобов'язано Міністерство юстиції України поновити запис в ЄДРЮОФОПГФ, які було скасовано на підставі оскаржуваного наказу, а саме записів, внесеним державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Плетенець Мариною Владиславівною 23 листопада 2016 року № 10741070022012952про внесення змін до відомостей про ДП «Готель «Козацький», що не пов'язані із змінами в установчих документах.

05 березня 2018 року через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення по справі представника третьої особи 1, які долучено до матеріалів справи та які обґрунтовано тим, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року у справі № 757/61267/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування наказу від 31 жовтня 2016 року № 10-ДП відмовлено.

06 липня 2018 року через канцелярію суду від представника третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення по справу, які долучено до матеріалів справи, та в яких зазначається про те, що постановою Апеляційного суду міста Києва від 29 травня 2018 року у справі № 757/61267/16-ц рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Обставини встановлені судом.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) від 03 березня 2016 року № 20-ДП тимчасове виконання обов'язків директора державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України покладено на ОСОБА_1.

Пунктом другим наказу увільнено від тимчасового виконання обов'язків директора державного підприємства Міністерства оборони України «Готель «Козацький» ОСОБА_7, якому повернутися до виконання обов'язків за посадою першого заступника Генерального директора Концерну «Військторгсервіс» (а.с. - 13 т. 1).

На підставі зазначеного наказу державним реєстратором внесено відповідні зміни до відомостей про юридичну особу (а.с. - 205-211 т. 1).

Наказом заступника Міністра оборони України - керівника апарату (по особовому складу керівників державних підприємств) від 31 жовтня 2016 року № 10-ДП тимчасове виконання обов'язків директора державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України покладено на ОСОБА_3.

При цьому, відповідно до пункту 2 наказу, ОСОБА_1 увільнено від тимчасового виконання обов'язків директора ДП «Готель «Козацький», якому повернутися до виконання обов'язків за посадою заступника директора з фінансових питань підприємства вказаного підприємства (а.с. - 14 т. 1).

На підставі зазначеного наказу державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 17 листопада 2016 року внесено відповідні зміни до відомостей про юридичну особу.

Наказом заступника Міністра оборони України - керівника апарату (по особовому складу керівників підприємств) від 15 листопада 2016 року № 11-ДП наказ Міністерства оборони України від 31 жовтня 2016 року № 10-ДП скасовано як нереалізований (а.с. - 15).

21 листопада 2016 року ОСОБА_3, головного спеціаліста відділу торгівлі та послуг Концерну «Військторгсервіс», звільнено з займаної посади за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.

З урахуванням вказаного позивач звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться вЄдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надавши при цьому реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наказ заступника Міністра оборони України від 15 листопада 2016 року № 11-ДП (а.с- 212-216 т. 1).

Разом з тим, державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації 21 листопада 2016 року прийнято рішення про зупинення державної реєстрації, оскільки заявником подано документи не в повному обсязі (а.с- 217 т. 1).

Зважаючи на усунення встановлених недоліків, державним реєстратором 23 листопада 2016 року проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах та тимчасово виконуючим обов'язки директора ДП «Готель «Козацький» вказано ОСОБА_1

28 грудня 2016 року Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації дійшла висновку про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України від 23 листопада 2016 року № 10741070022012952 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», проведену державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Плетенець М.В. (а.с. - 44-47 т. 1).

Наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2016 року № 3871/5 скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Реєстраційну дію в ЄДР щодо ДП «Готель «Козацький» від 23 листопада 2016 року 10741070022012952 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», проведену державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Плетенець М.В., яка полягала у зміні керівника підприємства з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 скасовано.

Наказом державного секретаря Міністерства оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) від 01 лютого 2017 року № 3-ДП внесено зміни до наказу заступника Міністра оборони України - керівника апарату від 15 листопада 2016 року № 11-ДП, доповнивши абзацом другим наступного змісту: «Заступника директора з фінансових питань державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України ОСОБА_1 вважати таким, що тимчасово виконує обов'язки директора державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України з 03 березня 2016 року (а.с. - 16 т. 1).

Зважаючи на те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про тимчасово виконуючого обов'язки директора державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України ОСОБА_3, відомості про якого внесено на підставі уже скасованого наказу, 06 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться вЄдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надавши при цьому всі необхідні документи (а.с. - 17-19, 229-230 т. 1).

Так, згідно з описом документів для проведення державної реєстрації позивачем подано:

Реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

Документ про сплату адміністративного збору;

Наказ від 01 лютого 2017 року № 3-ДП;

Копію наказу від 15 листопада 2016 року № 11-ДП;

Копію наказу від 31 жовтня 2016 року № 10-ДП;

Копію наказу від 03 березня 2016 року № 20-ДП.

Однак, 07 лютого 2017 року відповідачем винесено повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації з посиланням на те, що документи суперечать вимогам Конституції та Законів України, а саме: порушено вимоги статті 241-1 Кодексу законів про працю України та пункту 2.2.7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яку затверджено Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, оскільки днем звільнення вважається останній робочий день, тоді як з поданих документів вбачається факт призначення керівника з 03 березня 2016 року згідно з наказом від 01 лютого 2017 року, причому питання про звільнення попереднього керівника не вирішено органом управління, та згідно відомостей Реєстру керівником значиться ОСОБА_3, що в силу приписів статті 24 Кодексу законів про працю України свідчить про те, що він приступив до роботи (а.с. - 231 т. 1).

Позивач вважає, що вказаними діями відповідача порушуються його права, оскільки чинним є наказ про його призначення тимчасово виконуючим обов'язки директора державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України. При цьому позивач позбавлений можливості в повному обсязі виконувати функції керівника підприємства, підписувати податкову звітність та виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Позивач зауважує, що відповідачем порушено встановлений законом порядок вчинення реєстраційних дій, не конкретизовано, які і чому саме норми закону позивачем порушено, протиправно відмовлено у проведенні державної реєстрації та такі дії містять ознаки втручання органу державної влади в діяльність державного підприємства та привласнення державним реєстратором функцій суду, що суперечить закону.

Реєстратор не мав права надавати оцінку виникненню трудових прав ОСОБА_3, та з мотивів начебто їх порушення, відмовляти в державній реєстрації особи - керівника державного підприємства.

Враховуючи наведені накази Міністерства оборони України єдиною особою на яку покладено тимчасове виконання обов'язків директора Державного підприємства «Готель «Козацький» з 03 березня 2016 року і по теперішній час є позивач ОСОБА_1

Породжені відмовою відповідача правові наслідки порушують ритм роботи підприємства та створюють перешкоди у його діяльності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Пунктом 5 статті 1 Закону передбачено, що державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону державна реєстрація базується на таких основних принципах: обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; державної реєстрації за заявницьким принципом; прийняття документів для державної реєстрації та здійснення державної реєстрації за принципом екстериторіальності в межах України; єдності методології державної реєстрації; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону систему органів у сфері державної реєстрації становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) інші суб'єкти державної реєстрації.

Частиною першою статті 7 Закону передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 14 частини другої статті 9 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Подання документів для державної реєстрації а також вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації визначено статтями 14 та 15 Закону.

Відповідно до частини четвертоїстатті 17 Закону для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою;

3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об'єднання, політичні партії;

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування.

Частиною другою статті 25 Закону передбачено, що порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);

2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;

3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;

4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;

5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;

7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання;

8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;

10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Державна реєстрації та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації (пункт 1 частини першої статті 25 Закону).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів.

Окрім того наказом Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 затверджено Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи» (далі - Порядок).

Вказаний Порядок визначає процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (далі - державна реєстрація), права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації.

Пунктами 3-5 І Загальні засади Порядку передбачено, що державна реєстрація проводиться державною мовою.

Державна реєстрація проводиться у строки, встановлені Законом.

Державна реєстрація проводиться суб'єктом державної реєстрації в межах повноважень, визначених Законом, незалежно від місцезнаходження юридичної особи, фізичної особи - підприємця чи громадського формування в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місцезнаходження такої особи чи формування в межах України.

Державна реєстрація припинення юридичної особи шляхом її ліквідації за спрощеною процедурою проводиться державним реєстратором суб'єкта державної реєстрації, уповноваженого на зберігання реєстраційної справи такої юридичної особи в паперовій формі.

Відповідно до пункту 6 І Загальні засадиПорядку державна реєстрація проводиться на підставі:

документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 Закону;

шляхом внесення державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до Закону.

За даними Єдиного державного реєстру державний реєстратор проводить державну реєстрацію втрати громадським об'єднанням всеукраїнського статусу; державну реєстрацію припинення діяльності відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації у разі закінчення терміну дії довіреності на ім'я керівника акредитованого відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації.

Пунктом 1 ІІ. Загальні засади проведення державної реєстрації Порядку передбачено, що державна реєстрація проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації, нотаріуса.

Відповідно до пункту 8 ІІ. Загальні засади проведення державної реєстрації Порядку Державний реєстратор у строки, визначені законом, здійснює перевірку зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі документів на наявність підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

У разі наявності підстав для зупинення розгляду документів державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру вичерпний перелік таких підстав, передбачених законом.

Згідно з пунктом 12 ІІ. Загальні засади проведення державної реєстрації Порядку державний реєстратор за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених статтею 28 Закону, за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формує повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб'єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації, що за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації, зберігаються суб'єктом державної реєстрації, державним реєстратором якого розглядалися (пункт 13ІІ. Загальні засади проведення державної реєстрації Порядку).

Підстави для відмови у державній реєстрації визначено статтею 28 Закону, а саме:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

6) документи суперечать статуту громадського формування;

7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

раніше строку, встановленого цим Законом;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи;

в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення;

щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність не скасованої реєстрації випуску акцій;

щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність не скасованих випусків цінних паперів;

щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;

щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону, відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об'єднання не допускається.

З аналізу наведеного, судом встановлено, що державний реєстратор перед вчиненням відповідної реєстраційної дії наділений правом на перевірку документів , які подано для проведення держаної реєстрації на наявність підстав для зупинення розгляду документів та на наявність підстав для відмови у державній реєстрації.

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187) цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

З пункту 2.2.7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яку затверджено Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року № 110 вбачається, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Наприклад, трудовий договір з працівником припиняється у зв'язку із скороченням штату працівників 10 жовтня 1993 року є останнім днем його роботи. У трудовій книжці працівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу "Відомості про роботу" ставиться порядковий номер запису, у графі 2 - дата звільнення, у графі 3 записується: "Звільнений за скороченням штатів, пункт 1 статті 40 КЗпП України", у графі 4 зазначається дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку підставою для відмови у проведенні державної реєстрації слугувало те, що при зверненні позивача із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з доданими документами, державним реєстратором було встановлено, що за даними Реєстру тимчасове виконання обов'язків директора державного підприємства «Готель «Козацький» покладено на ОСОБА_3 (а.с. - 20 т. 1).

З поданих позивачем документів державному реєстратору вбачався факт призначення керівника ОСОБА_1 з 03 березня 2016 року згідно з наказом від 01 лютого 2017 року. Однак, документи не містили відомостей про вирішення органом управління питання про звільнення попереднього керівника.

При цьому, долученим наказом від 15 листопада 2016 року № 11-ДП було скасовано наказ заступника Міністра оборони України - керівника апарату (по особовому складу керівників державних підприємств) № 10-ДП від 31 жовтня 2016 року як нереалізований.

Однак, жодних відомостей про увільнення попереднього керівника підприємства від виконання обов'язків вказаний наказ не містив.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у справі № 826/5871/17 у задоволенні позову державного підприємства «Готель «Козацький» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцької Альони Павлівни про визнання реєстраційних дій від 17 листопада 2016 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами у установчих документах, а саме несення до ЄДРЮОФОПГФ відомостей про зміну керівника ДП «Готель «Козацький» Міністерства оборони України з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 на підставі наказу від 31 жовтня 2016 року № 10-ДП - відмовлено(а.с. - 3-9 т. 2).

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року постанову суду першої інстанції у справі № 826/5871/17 скасовано та ухвалено нову про задоволення позовних вимог, визнано протиправною та скасовано реєстраційну дію вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою Альоною Павлівною у ЄДРЮОФОПГФ щодо ДП «Готель «Козацький» від 17 листопада 2016 року № 10741070021012952 про внесення змін до відомостей про ДП «Готель «Козацький», що не пов'язані із змінами в установчих документах (а.с. - 31-34 т. 2);

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2017 року, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року у справі № 757/64006/16-ц наказ заступника Міністра оборони України - керівника апарату (по особовому складу керівників підприємств) від 15 листопада 2016 року № 11-ДП визнано незаконним та скасовано (а.с. - 48-53, 244-252 т. 1).

Окрім того, 11 жовтня 2017 року Міністром оборони України генералом армії України Полтораком С.Т. прийнято наказ № 529 «Про скасування деяких наказів заступника Міністра оборони України - керівника апарату», та яким скасовано накази:

від 31 жовтня 2016 року № 10-ДП;

від 15 листопада 2016 року № 11-ДП (а.с. - 19-20).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 09 листопада 2017 року у справі № 826/3233/17 у задоволенні позову ДП Міністерства оброни України «Готель «Козацький» до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_3, Державний реєстратор Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Плетенець М.В., військова прокуратура Центрального регіону України про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року у справі № 826/3233/17, скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову про задоволення позовних вимог, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 28 грудня 2016 року № 3871/5 «Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і зобов'язано Міністерство юстиції України поновити запис в ЄДРЮОФОПГФ, які було скасовано на підставі оскаржуваного наказу, а саме записів, внесеним державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Плетенець Мариною Владиславівною 23 листопада 2016 року № 10741070022012952про внесення змін до відомостей про ДП «Готель «Козацький», що не пов'язані із змінами в установчих документах (а.с. - 36-40 т. 2).

Окрім того, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року у справі № 757/61267/16-ц, яке залишено в силі постановою Апеляційного суду міста Києва від 29 травня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу від 31 жовтня 2016 року № 10-ДП, поновлення на посаді - відмовлено.

Однак, встановлені судом обставини можуть слугувати підставами для звернення позивача до відповідача з питання державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах. Проте вказані обставини не можуть слугувати підставами для визнання протиправним та скасування повідомлення відповідача від 07 лютого 2017 року про відмову у проведенні державної реєстрації, оскільки вказаних документів на момент звернення до державного реєстратора не існувало, а тому відповідач не знав та не зміг знати про їх прийняття в майбутньому.

За таких обставин, із системного аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач під час винесення 07 лютого 2017 року повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації діяв на підставі, а межах повноважень та у спосіб, що визначено Конституцією та Законами України та прийняв цілком правомірне рішення.

Встановлені судом обставини є підставами для відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх безпідставністю та необґрунтованістю. Позивачем не було доведено під час судового розгляду правомірність заявлених позовних вимог.

Натомість відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог зважаючи на недоведеність позивачем заявлених вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, підстави для відшкодування судових витрат також відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 72-77, 90, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_1) до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Гордієнко Валентини Іванівни (01030, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, 26/4, код ЄДРПОУ: відомості відсутні), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН: відомості відсутні), Державне підприємство Міністерства оборони України «Готель «Козацький» (01001, місто Київ, вулиця Михайлівська, 1/3, код ЄДРПОУ: 14303572) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда