Ухвала суду № 81279414, 18.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 квітня 2019 року м. Київ № 640/6180/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Ю. Лосицький" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департамент дДержавної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про визнання протиправними та скасування протоколу, припису та постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Ю. Лосицький" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про:

- визнання протиправним та скасування припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12 березня 2019 року;

- визнання протиправним і скасування протоколу від 12 березня 2019 року;

- визнання протиправною і скасування постанови від 26 березня 2019 року №39/19/10/26-1/2603/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Ю. Лосицький" не вказано номерів засобів зв’язку, адреси електронної пошти позивача.

Згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, відповідачем визначено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, однак слід зазначити, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є самостійною юридичною особою, а Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відповідно до пункту 1, підпункту 18 пункту 6 Положення про Департамент архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.10.2014 №225 є територіальним органом – структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України без статусу юридичної особи. Більше того, позивачем, зокрема, оскаржується припис, винесений взагалі Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З урахуванням викладеного, позивачу необхідно уточнити склад відповідачів у справі.

Відповідно до пункту 11 частини п’ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Водночас ні в позовній заяві, ні в долучених до неї документах таке підтвердження позивачем не надано.

Частинами третьою, сьомою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.

Позивачем до позову долучено платіжне доручення від 08 квітня 2019 року №505 про сплату судового збору у сумі 1921 грн.

Однак, слід зазначити, що в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Ю. Лосицький" міститься дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправними і скасування протоколу й припису) та одна вимога майнового характеру (визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності).

При цьому, не долучення до позовної заяви оскаржуваних рішень позбавляє суд можливості визначити точну суму судового збору, який підлягає сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Ю. Лосицький" при зверненні до адміністративного суду з даним позовом, з урахуванням чого суд виходить із необхідності застосування на даний мінімальної суми судового збору при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру і немайнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити 3842 грн судового збору та надати суду відповідний документ.

Окрім того, у зв’язку з ненаданням суду постанови від 26 березня 2019 року №39/19/10/26-1/2603/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не зрозумілістю підстав її прийняття, на даний час не можливо перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду щодо оскарження такого рішення суб’єкта владних повноважень.

Частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами другою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже, додані позивачем до позовної заяви копії документів, як письмові докази по справі, повинні бути завірені належним чином. Водночас, копії документів, доданих до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Ю. Лосицький", взагалі не засвідчені.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Ю. Лосицький" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про визнання протиправними та скасування протоколу, припису та постанови, - залишити без руху.

Встановити позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви (з примірниками для інших учасників справи) із зазначенням у ній:

номерів засобів зв’язку, адреси електронної пошти позивача;

складу відповідачів у справі;

власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- документа про сплату судового збору у сумі 3842 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101";

- належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви;

- оригіналів або належним чином засвідчених копій оскаржуваних рішень.

Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак