Рішення № 81279340, 03.04.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/266/19

2/215/922/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Кривий Ріг

Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді - Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Махоня Н.Ю.

представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся в суд в інтересах позивача ОСОБА_3 з позовом про стягнення моральної шкоди у зв’язку з нещасним випадком на виробництві до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» /далі ПрАТ /, та у зв’язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності яким просить стягнути моральну шкоду у розмірі 417300 грн. без врахування податків та інших обов’язкових платежів, у зв'язку з втратою професійної працездатності.

В обґрунтування вказує, що 24.03.1913 року під час виконання своїх трудових обов’язків прохідника нарізної дільниці №5 шахти ім.Орджонікідзе /ПрАТ/ з ним стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, про що був складений Акт розслідування нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом.

В результаті нещасного випадку він зазнав значного ушкодження здоров’я у вигляді закритої черепно – мозкової травми, здавлення головного мозку вдавленим переломом лівої тім’яної і скроневої кістки. Забій головного мозку другого ступеню, з осередком контузії в правій лобовій частці. Забій грудної клітини, забиття і рана м’яких тканин голови. Стан після операції – резекція вдавленого перелому.

Також зазначає, що в період роботи в шкідливих умовах праці підземним прохідником шахти «Орджонікідзе» на ПрАТ, ним отримані хронічні професійні захворювання – радикулопатія шийна, С6, С7, С8 і попереково – крижова на фоні антеспондилолістезу з вираженим статико – динамічними порушеннями, больовим і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФС першого другого ступенів), остеоартрозу, в поєднанні з періартрозами, ліктьових суглобів (ПФ першого ступеня), які, відповідно до акту розслідування виникли з вини роботодавця.

Первинним оглядом МСЕК від 22.06.2015 року йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва та 15% внаслідок професійного захворювання. Повторним оглядом МСЕК від 26.11.2018 підтверджено 80% втрати професійної працездатності, безстроково, внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання, встановлено першу групу інвалідності «Б», безстроково. Протипоказані всі види праці в звичайних умовах виробництва. Потребує постійного стороннього догляду, нагляду та лікування у сімейного лікаря.

Трудовим каліцтвом та професійним захворюванням йому завдано моральну шкоду, котра полягає в тривалому процесі лікування тілесних ушкоджень та хронічного професійного захворювання. В тому, що від моменту отримання травми та по теперішній час немає жодного дня, щоб отримана травма не давала про себе знати відчуває постійну біль. В результаті отриманої травми йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, побуту та відпочинку, який самостійно він не в змозі забезпечити та потребує стороннього догляду. Він постійно переживає як фізичні так і моральні страждання. Через травму порушені нормальні життєві зв’язки, він не може реалізувати належне життя.

Ухвалою суду від 17.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

26.02.2019 до суду надійшов відзив від представника відповідача, де він вказує про необгрунтованість позову, оскільки отримана позивачем травма на виробництві сталася також з його вини внаслідок недотримання ним правил безпеки. Крім цього, тривалість роботи позивача в шкідливих умовах залежить від самого працівника і лише працівник несе відповідальність за наслідки свого вибору. Позивач відповідно до професійного маршруту працював за своєю професією на різних підприємствах, що також вплинуло на стан його здоров’я. Працюючи в шкідливих умовах, позивач сам повинен дбати про свій стан здоров’я. Також, позивачем не надано доказів спричинення факту матеріальної шкоди, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, сума не відповідає вимогам розумності та справедливості, просить відмовити в задоволенні позову.

03.04.2019 через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв’язку з поданням 26.03.2019 відповідачем адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про скасування недостовірної інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_3 та акту розслідування причин виникнення у ОСОБА_3 професійного захворювання від 03.04.2015. У задоволенні вказаного клопотання було відмовлено ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.04.2019 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, зазначених у відзиві. Просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_3 з березня 2004 року по 23.04.2013 виконував обов'язки прохідника нарізної дільниці шахти імені «Орджонікідзе» ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», 9 років 01 місяць (59-61), що підтверджується копіями трудової книжки та не заперечувалось представником відповідача.

Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 02.04.2015р. (а.с.33-36), позивачу ОСОБА_3 встановлені хронічні професійні захворювання – радикулопатія шийна, С6, С7, С8 і попереково – крижова на фоні антеспондилолістезу з вираженим статико – динамічними порушеннями, больовим і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФС першого другого ступенів), остеоартрозу, в поєднанні з періартрозами, ліктьових суглобів (ПФ першого ступеня).

24.03.1913 року з позивачем стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, про що складено акт від 26.04.2013 року (а.с.27-32). Згідно даного акта встановлено вину підприємства, а також і позивача.

Внаслідок отриманого ушкодження позивачу встановлено діагноз – закритої черепно – мозкової травми, здавлення головного мозку вдавленим переломом лівої тім’яної і скроневої кістки. Забій головного мозку другого ступеню, з осередком контузії в правій лобовій частці. Забій грудної клітини, забиття і рана м’яких тканин голови. Стан після операції – резекція вдавленого перелому.

Згідно довідки МСЕК від 25.07.2013 року йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва. У подальшому оглядом МСЕК від 22.06.2018 встановлено 65% втрати професійної працездатності, безстроково, внаслідок трудового каліцтва та 15% внаслідок професійного захворювання, а всього 80% та другу групу інвалідності. Оглядом МСЕК від 26.11.2018 підтверджено 80% втрати професійної працездатності, безстроково, внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання, встановлено першу групу інвалідності «Б», безстроково. Протипоказані всі види праці в звичайних умовах виробництва. Потребує постійного стороннього догляду, нагляду та лікування у сімейного лікаря (а.с.15-19).

Отже, право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництві і втратою працездатності у позивача виникло у липні 2013 року.

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ст.ст.21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає,що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Встановлений законодавством розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_3 внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та втрати у зв'язку із цим часткової професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно ст.153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обов’язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України – власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що внаслідок нещасного випадку та професійного захворювання позивач перебував на стаціонарному лікуванні, втратив працездатність в розмірі 80%, зазнав фізичних і моральних страждань.

Враховуючи вищевикладене, недотримання відповідачем вимог про безпеку праці та наявність доказів причинно-наслідкового зв'язку, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України № 42310/04 від 21.04.2011 року, роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Отже, суд враховує характер і тяжкість отриманих позивачем ушкоджень, що порушує його нормальні життєві зв'язки та викликає фізичні і моральні страждання, високий ступінь втрати ним професійної працездатності, наявність частково вини позивача в нещасному випадку.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позов слід задовольнити частково та стягнути на користь позивача 80 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ «Центральний ГЗК» на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00190977 на користь ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_1 – 90 000 /дев’яносто тисяч/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов’язкових платежів.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00190977 - 768.40 грн. судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпопетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти -денний строк, з дня його проголошення. Так як в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 квітня 2019 року.

Суддя: