Рішення № 81279298, 19.04.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року Чернігів Справа № 620/487/19

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з позовом до Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (далі – Чернігівське ОУПФУ, відповідач) про визнання рішення відповідача про відмову від 13.08.2018 № 19424/02 та від 06.12.2018 № 29092/02 неправомірними та їх скасування, зобов’язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 18.07.2018 у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно в порушення вимог чинного законодавства не було призначено пенсію за віком. Зазначає, що 26.03.1996 виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Починаючи з часу до виїзду і станом на теперішній час позивач пенсію не отримує, у зв'язку з чим через уповноваженого представника звернулася із заявою про призначення останній пенсії. Чернігівським ОУПФУ листами від 13.08.2018 № 19424/02 та від 06.12.2018 № 29092/02 відмовлено позивачу у призначенні пенсії.

19.02.2019 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем 13.03.2018 подано відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що відсутні законодавчі підстави та оригінали документів для здійснення їх аналізу та вирішення питання щодо призначення пенсії. Виплата пенсії здійснюється в межах України, переказування її за кордон не передбачено чинним законодавством. Оскільки позивач не надала оригіналів документів та її постійним місцем проживання є Ізраїль (країна, з якою не укладено договору в галузі пенсійного забезпечення) призначити та виплачувати пенсію в Україні немає законних підстав. Зазначає, що здійснити перерахунок (підвищення розміру) пенсії позивачу за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на даний час немає законних підстав, оскільки пенсія взагалі не призначена, так як законодавством про пенсійне забезпечення не передбачено право на призначення або перерахунок пенсій особам, які виїхали за кордон на постійне місце проживання, а тому позивач втратила право на призначення та перерахунок (підвищення) пенсії перебуваючи за кордоном та постійно проживаючи в Ізраїлі. Наголошує, що пенсія позивачу не призначена, а тому в діях відповідача відсутня вина в розумінні Цивільного кодексу України та відсутній не виплачений дохід. Таким чином дії Чернігівського ОУПФУ відповідають нормам чинного законодавства, а підстави для задоволення позову відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач до виїзду на постійне проживання до Ізраїлю працювала на території України, трудовий стаж складає 21 рік, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.43-52).

Перед виїздом за кордон позивач мешкала за адресою: вул. Ленина (пр-т Миру), 47, кв.30, м. Чернігів, Україна.

26.03.1996 позивач виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль, що не заперечується сторонами.

З метою призначення пенсії за віком позивач через свого представника 18.07.2018 звернулася до Пенсійного фонду України з заявою з додатками, завіреними у встановленому порядку, в якій просила Пенсійний Фонд визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю (а.с.70-71).

Листом від 13.08.2018 № 19424/02 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, в якому зазначено, що позивачем не надано оригіналу паспорту або іншого документу, що засвідчує особу ОСОБА_1, місце її проживання (реєстрації) в Україні. Постійним місцем проживання ОСОБА_1 є держава Ізраїль, а тому в управління немає законних підстав для призначення пенсії за віком. Для вирішення питання призначення пенсії заявниці необхідно особисто звернутися до управління за місцем проживання та надати паспорт громадянина України із зазначенням місця проживання в Україні, у зв’язку з чим остання звернулася до суду (а.с.75-78).

08.11.2018 представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подав безпосередньо до відповідача особисту заяву позивача про призначення пенсії, яка нотаріально посвідчена та апостильована (а.с.80-83).

Листом від 06.12.2018 № 29092/02 Чернігівським ОУПФУ повторно відмовлено позивачу у прийнятті заяви про призначення пенсії з підстав надання незавірених копій документів (а.с.84-85).

Статтею 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Частиною 5 статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

У пункті 7 Порядку міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Згідно з пунктом 30 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження (пункт 38 Порядку).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ (пункт 39 Порядку).

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 43).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватись у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку № 22-1.

Також суд зазначає, що призначення та отримання пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава, відповідно, зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.

Проте у даному випадку відповідачем правомірно вказано на недоліки заяви про призначення пенсії з підстав ненадання необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки вона через представника подавала заяви про призначення та виплату пенсії за віком без дотримання вимог статті 44 Закону № 1058-IV щодо необхідного пакету документів, а відтак територіальний орган ПФУ виконав обов’язок щодо розгляду заяви та роз’яснення порядку призначення пенсії.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідачем фактично не приймалось рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком, а у межах вимог Порядку № 22-1 здійснено розгляд питання прийняття поданих документів.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 21 вересня 2018 року по справі № 805/465/18-а (№ К/9901/54767/18).

Також, суд зазначає, що Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року, яким визнано неконституційними положення Закону № 1058-1V в частині статті 49 «Припинення та поновлення виплати пенсії» та другого речення статті 51 «Виплата пенсії у разі виїзду за кордон», не можна застосовувати у даних правовідносинах, оскільки вказане рішення стосується питання припинення виплати раніше призначеної на території України пенсії і не регулює питання призначення пенсії.

Зі змісту ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 29105, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Відповідач: Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, буд. 44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 40373860).

Повне судове рішення складено 19.04.2019.

Суддя О.В. Кашпур