Рішення № 81278971, 19.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 квітня 2019 р. № 520/1003/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 (вул. Ломоносова, буд. 29, м. Чугуїв, Харківська область, 63503) до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області (вул. Римарська, 24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулися законні представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, в якому просять суд:

- визнати протиправною відмову Головного Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Харківській області в особі Чугуївського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому ОСОБА_3 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ;

- зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Харківській області в особі Чугуївського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області - оформити та видати бланк паспорту неповнолітньому ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони разом із неповнолітнім сином зверталися до органів міграційної служби з метою отримання ОСОБА_3 паспорту у формі книжечки. Листами Головне Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Харківській області та Чугуївський районний відділ ГУ ДМС України в Харківській області роз’яснили про неможливість видачі паспорту у формі книжечки. Позивачі вважають, цими листами їх сину відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством, зазначивши, що за результатами розгляду заяви позивачів надав відповідь в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

Представники позивача не погодились з відзивом на позов та надали відповідь на відзив, в якій зазначили про непогодження з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, посилаючись на вимоги чинного законодавства.

Представник відповідача не погодився з відповіддю на відзив та подав заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою ОСОБА_4 Верховного Суду залишено без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року по зразковій справі № 806/3265/17, яким апеляційну скаргу ОСОБА_2 та осіб, які приєднались до цієї апеляційної скарги: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_29, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_32, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_33, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_34, ОСОБА_22, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64 ОСОБА_136, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114 ОСОБА_137, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127 та апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 і осіб, які приєднались до цієї апеляційної скарги: ОСОБА_8, ОСОБА_11,ОСОБА_128, ОСОБА_129 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року - задоволено частково. Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року - скасовано та прийнято нове про часткове задоволення позову. Визнано протиправною відмову Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Зобов'язано Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ. В решті позову - відмовлено.

Відповідно до положень п.п. 21, 22 ч.1 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб’єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Згідно з вимогами ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітній син ОСОБА_3 звернулися до Чугуївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області та Державної міграційної служби України з заявою від 09.01.2019 (а.с. 20-21) з проханням оформити ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного Державного демографічного реєстру, без присвоєння унікального номера запису в Реєстрі, в якій зазначили, що ОСОБА_3 не дозволяє вносити інформацію до безконтактного електронного носія, та він відмовляється від отримання паспорта з безконтактним електронним носієм.

Листами від 16.01.2018 №6355/141, від 19.11.2018 №Д-2548/6/6301.6.1/26620-18 Чугуївський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області та Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області повідомили зацікавлених осіб, що Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”, яким не передбачено оформлення паспорту у вигляді книжечки.

Позивачі, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не оформлення ОСОБА_3 паспорта громадянина України у вигляді книжечки, звернулись з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 32 Основного Закону не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За змістом частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина; громадянство, правосуб’єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III (далі Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2235-III, постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Водночас, Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (надалі Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.

Згідно зі статтею 13 Закону № 5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.

Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону № 5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.

Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону № 5492-VI, уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:

1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;

2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);

3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;

4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Отже, зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа.

Згідно наданої Головним управлінням Державної міграційної служби в Харківській області, відповіді на звернення ОСОБА_3 та його законних представників, відповідач фактично зазначає, що на даний час паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Даною відповіддю відповідач фактично відмовив в видачі позивачу паспорта громадянина України раніше встановленого зразка (1992 року) у формі книжечки.

Суд зазначає, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.

Тому, не вбачається відсутності у Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.

Суд зазначає, що Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області своїми діями щодо не оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки порушує його особисті права, що не відповідає основоположним приписам Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997).

Беручи до уваги суб’єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема щодо відмови від обробки персональних даних, а також про те, що чинне законодавство дозволяє отримати паспорт громадянина України у тому вигляді, як того просить позивач), а також правове регулювання правовідносин, в яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні ОСОБА_4 Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).

Зважаючи на положення статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) правові висновки ОСОБА_4 Верховного Суду, викладені в постанові від 19 вересня 2018 року у згаданій зразковій справі, є обов’язковим для судів при ухваленні рішень у типових справах.

За правилами статті 291 КАС суди повинні враховувати висновки Верховного Суду у зразковій справ під час ухвалення рішення у типовій справі.

При цьому суд зазначає, що в рішенні ОСОБА_4 Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/2/18 зазначено право будь якого громадянина надавати чи не надавати згоду на відповідну обробку персональних даних, тому наявність чи відсутність релігійних переконань, в даній справі, не потребує доведення, оскільки первинною є саме наявність чи відсутність згоди на відповідну обробку персональних даних.

Суд зазначає, що вирішуючи спір по суті, ОСОБА_4 Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. На думку ОСОБА_4 Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було “встановлене законом”), не було “необхідним у демократичному суспільстві” у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

При вирішенні спору ОСОБА_4 Верховного Суду зробила висновок про те, що законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України.

ОСОБА_4 Верховного Суду звернула увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.

Крім того, ОСОБА_4 Верховного Суду зазначила, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

Як зазначено в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Аналізуючи вищенаведене, Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області своїми діями прямо порушує права ОСОБА_3, передбачені статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, оскільки неоформлення йому паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки саме через його відмову від збирання персональних даних, що не призводить до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямоване проти цих людей чи держави, обмежує його права, що встановлені законом, і не є необхідними в демократичному суспільстві.

Суд критично оцінює твердження Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області, що ним або Чугуївським районним відділом Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області не приймалось рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки, а заява ОСОБА_3 була розглянута як звернення, у межах строку, визначеного Законом України “Про звернення громадян”, та надано позивачу письмову відповідь на його заяву з відповідними роз'ясненнями щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України.

Так, дійсно такі роз’яснення наявні, але у відповіді визначено, що при наданні вказаних документів видаються паспорти лише у формі ІD-картки, що обґрунтовано розцінене позивачем як відмова у оформленні і видачі паспорту у формі паспортної книжечки.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивач фактично оскаржує протиправну бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, яке повинно було вчинити відповідні дії для надання можливості ОСОБА_1 отримати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки, при його первинному зверненні.

Щодо доводів Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області стосовно того, що заява ОСОБА_3 про оформлення паспорта громадянина України раніше встановленого зразка у формі книжечки, у довільній формі, не є підставою для видачі паспорта будь якого зразка, суд зазначає наступне.

Дані доводи відповідача спростовуються змістом заяв позивачів до відповідача, згідно якої вони просили оформити і видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України раніше встановленого зразка у формі книжечки.

Відповідно до Листів від 16.01.2018 №6355/141, від 19.11.2018 №Д-2548/6/6301.6.1/26620-18 Чугуївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області та Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, якими було надано відповідь на звернення ОСОБА_3 та його законних представників було розглянуто саме звернення щодо оформлення паспорта громадянина України.

При цьому вказана заява про отримання паспорту була особисто підписана ОСОБА_3, та з даної заяви чітко вбачається волевиявлення особи.

Крім того, як вже було зазначено вище, жодних зауважень щодо поданої заяви відповіді Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області та Чугуївського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області не містять.

Крім того, суд зазначає, що в Листі від 16.01.2018 №6355/141, від 19.11.2018 №Д-2548/6/6301.6.1/26620-18 Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області та Чугуївського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області відсутні посилання на те, що заява ОСОБА_3 про видачу паспорта громадянина України була розглянута в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян".

Посилання відповідача на рішення Верховного суду від 07.11.2018 по справі № 820/3327/16, суд вважає необґрунтованими, оскільки така постанова прийнята судом не по суті позовних вимог, в даному випадку при вирішенні даного позову суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в рішенні ОСОБА_4 Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/2/18 (№806/3265/17), а також висновки Верховного Суду викладені в постанові від 07.11.2018 по справі № 820/3327/16 щодо змісту заяви позивача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною відмови Головного Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Харківській області в особі Чугуївського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому ОСОБА_3 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ, підлягають задоволенню.

В той же час, суд зазначає, що обраний спосіб захисту порушеного права, як зобов’язання відповідача видати паспорт, не враховує того, що з огляду на позицію відповідача щодо відсутності підстав для оформлення та видачі паспорту у формі книжечки, останнім фактично не здійснювалась перевірка поданої заяви про видачу паспорту та долучених до неї документів.

Перелік документів, які подаються із заявою про видачу паспорту, визначено Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою КМУ №302 від 25.03.2015.

Так, відповідно до п.п. 32,35 Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства. До переліку документів, які подаються для оформлення паспорту, зокрема, надаються оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не було здійснено перевірку документів, які необхідно подати для оформлення паспорту, та приймаючи до уваги те, що повноваженнями щодо перевірки таких документів наділений саме відповідач, а не суд, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту порушеного права є зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про видачу паспорту із урахуванням висновків суду, які зроблені під час розгляду цієї справи.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням правового висновку ОСОБА_4 Верховного Суду у справі № 806/3265/17, суд приходить до висновку що вимоги ОСОБА_3, слід задовольнити частково і для належного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області в особі Чугуївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 09.01.2019 про видачу паспорта громадянина України раніше встановленого зразка (1992 р.) у формі книжечки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 (вул. Ломоносова, буд. 29, м. Чугуїв, Харківська область, 63503) до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області (вул. Римарська, 24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Харківській області в особі Чугуївського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому ОСОБА_3 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ.

Зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Харківській області в особі Чугуївського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про видачу паспорту від 09.01.2019.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 19 квітня 2019 року.

Суддя Білова О.В.