Рішення № 81278680, 17.04.2019, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1600/18

Провадження № 2/188/81/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду, відповідно до якого просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, починаючи з дня подання позову, тобто з 31.10.2018р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 22 січня 2012 року до липня 2018 року вона проживала з відповідачем без реєстрації шлюбу однією сім’єю. 21.08.2013 року позивач народила сина ОСОБА_4, батьком якого є відповідач, але заяву в органи реєстрації актів цивільного стану відповідач відмовився подавати, мотивуючи це браком часу. Після народження сина позивач з відповідачем продовжували проживати разом, піклувались про дитину, відповідач брав активну участь у вихованні сина, надавав матеріальну допомогу, оскільки позивач перебувала у декретній відпустці. Влітку 2018 року стосунки між позивачем та відповідачем погіршилися, в результаті чого відповідач припинив з позивачем всі стосунки та будь-яке спілкування. З дитиною відповідач також не спілкується, матеріальної допомоги не надає, взагалі не цікавиться життям та здоров’ям дитини, до того ж відповідач заявив, що це взагалі не його дитина. Позивач зазначає, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, а матеріальне становище не дозволяє позивачу самостійно утримувати дитину.

Позивач у судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання, які призначались судом на 21.11.2018р., 10.12.2018р., 26.12.2018р., 28.01.2019р., 05.03.2019р., 01.04.2019р. та 17.04.2019р. не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, в тому числі і через офіційний веб-сайт «Судова влада України» - «Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області», про причини неявки до суду не повідомив, від відповідача не надійшло заяв про розгляд справи у його відсутність.

Петропавлівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області направив до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд, керуючись ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Частина 1 статті 3 ЦПК України зазначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений в тому числі і матір’ю дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або

рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень

провадиться за прізвищем та за громадянством матері, а ім'я та по батькові батька

дитини записуються за її вказівкою.

Стаття 128 Сімейного кодексу України зазначає, що за відсутності заяв, право на подання яких встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3, його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с. 10).

В судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які пояснили, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживали разом з 2012 року по 2018 рік. В серпні 2013 року у них народився син ОСОБА_4, якого вони вдвох дуже чекали. Після народження дитини ОСОБА_5 чомусь дитину на себе не реєстрував, але піклувався за родину, все було у них добре до 2018 року, після чого вони припинили проживати разом, ОСОБА_5 припинив спілкування з сином та ОСОБА_1, а в подальшому взагалі відмовився надавати матеріальну допомогу. На сьогоднішній день ОСОБА_5 не реєструє на себе дитину, так як не хоче зв’язувати своє життя з ОСОБА_1 та платити аліменти.

В судовому засіданні також були досліджені світлини, які, за поясненнями позивача, висвітлюють моменти в період їх спільного проживання з відповідачем, в тому числі і народження їх спільного сина ОСОБА_4.

Будь-яких інших доказів відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України встановлює, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 тієї ж статті зазначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи всі вивченні судом обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, отже, з урахуванням обставин, встановлених в судовому засіданні, відповідач є батьком дитини, і відповідно жодним чином не звільнений від зобов’язання утримувати дитину, отже повинен виплачувати позивачу на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 141, 142, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 180-183 Сімейного Кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії АМ 012303, виданий Першотравенським МВ УМВС України в Дніпропетровській області) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно, починаючи з 31 жовтня 2018 року до досягнення ним повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії АМ 012303, виданий Першотравенським МВ УМВС України в Дніпропетровській області) на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_9