Рішення № 81278521, 18.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 квітня 2019 р. № 520/3180/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність та дії Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо не виконання вимог Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 440 та не прийняття до виконання, повернення без виконання і перешкоджання виконанню вказаних судових рішень: ухвали Ізюмського міськрайонного суму у справі провадження 6/623/12/2019 від 1 лютого 2019 року про залучення у справі правонаступника померлої особи; рішення Ізюмського міськрайонного суду від 01.09.2010 р. у справі №2-1047/2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління ПСЗН Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про зобов'язання вчинити дії;

- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області виконати вимоги Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. №440 прийняти до виконання: ухвали Ізюмського міськрайонного суду у справі провадження 6/623/12/2019 від 1 лютого 2019 року про залучення у справі правонаступника померлої особи; рішення Ізюмського міськрайонного суду від 01.09.2010р. у справі № 2-1047/2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління ПСЗН Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про зобов'язання вчинити дії; повернення без виконання і перешкоджання виконанню вказаних судових рішень, та передати з відповідним пакетом документів актом приймання-передавання до органу, що здійснює казначейське обслуговування для здійснення виплати за 1 квартал 2019 року, перша черга;

- допустити негайне виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440, вона звернулась до відповідача із відповідною заявою та доданим до неї повним пакетом документів з приводу виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду від 01.09.2010р. у справі № 2-1047/2010 року. Однак засобами поштового зв'язку позивач отримала лист із поверненням її заяви та повного пакету документів. На думку позивача, відповідачем здійснено повернення заяви за невірного тлумачення норм діючого законодавства, чим порушено її права як спадкоємця та правонаступника ОСОБА_2 у справі №2-1047/2010. З метою захисту своїх порушених прав позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.04.2019 року відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440, відповідальна особа повертає документи надані заявником у разі, коли заявником не надано заяву про виконання рішення або заява не відповідає - вимогам, встановленим положеннями цього Порядку. При цьому, у разі зміни способу і порядку виконання рішення, зміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця до виконавчого документа або рішення суду заявник додає відповідну ухвалу суду. Отже, законодавством передбачено, що до пакету документів спадкоємцем додається ухвала суду про заміну сторони правонаступником, проте позивачем було до заяви була додана ухвала Ізюмського міськрайонного суду у вказаній справі про залучення у справі правонаступника померлої особи, у зв’язку з чим повноваженою особою управління було повернуто заяву із доданими документами. Також представником відповідача вказано, що в якості відповідача у позовній заяві вказано Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, проте оскаржується рішення уповноваженої особи органу державної виконавчої служби, тобто Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Позивач в судове засідання не прибула, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача в судове засідання прибула, подала до суду відзив на позов та заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Як передбачено приписами ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Як встановлено під час судового розгляду справи, рішенням Ізюмського міськрайонного суду від 01.09.2010 р. у справі № 2-1047/2010 року позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціальної захисту населення Ізюмської міської районної державної адміністрації Харківської області, про визнання протиправними дій та бездіяльності, відновлення порушуваних прав, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення шкоди задоволено частково; визнано протиправними дії та бездіяльність Управління праці та соціальної захисту населення Ізюмської міської районної державної адміністрації Харківської області; зобов’язано відповідача здійснити обчислення та виплату належної до видачі щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч.4 та ч.7 ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-7 від 28.02.1991р., виходячи з кратного розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати та щорічної одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.5 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, на момент виплати за 2007 р., 2008 р., 2009 р.; стягнуто з відповідача завдану шкоду недоплачену допомогу на оздоровлення, завдану шкоду у розмірі недоплаченої суми при здійсненні виплати за відповідний рік; стягнуто з відповідача завдану шкоду недоплачену щорічну допомогу відповідно до ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за вказані роки у розмірі 3140,86 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.; стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду у справі провадження 6/623/12/2019 від 01 лютого 2019 року заяву ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про залучення у справі правонаступника відповідної сторони на стадії виконання рішення суду у зв`язку зі смертю фізичної особи позивача – задоволено; залучено до участі у справі № 2-1047/2010 р. за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області на стадії виконання рішення суду правонаступника померлої особи - ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: вул. Садова, 74, с. Кам’янка, Ізюмського району Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП ) НОМЕР_1.

ОСОБА_1 19.02.2019 року звернулась до відповідача із заявою згідно Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440 (а.с. 8).

У додатках до вказаної заяви зазначено належним чином завірені та скріплені печаткою судове рішення 1-ої інстанції у справі №2-1047/2010 року від 01.09.2010 р., ухвала Ізюмського міськрайонного суду у справі провадження 6/623/12/2019 від 01 лютого 2019 року про залучення у справі правонаступника померлої особи; копії паспорта громадянина України; копії довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; довідки за реквізитами банку.

Засобами поштового зв’язку позивачем отримано лист відповідача від 27.02.2019 року №07.02-08/4801, яким повернуто заяву позивача із зазначення того, що до заяви надана ухвала про залучення у справі №2-1047/2010, але не надана ухвала суду про заміну сторони правонаступником (а.с. 10).

Зі змісту позову вбачається, що позивач, вважаючи вказану відповідь протиправною, 04.03.2019 року звернулась до начальника Головного територіального управління юстиції у Харківській області із заявою, в якій виклала всі обставини справи та додала повний пакет документів. (а.с.9).

Матеріали справи свідчать, що листом від 19.03.2019 року №07.02-08/6042 позивачу було повторно повернуто заяву із долученими документами із зазначенням аналогічних підстав та рекомендаціями надання ухвали суду про заміну сторони правонаступником у справі №2-1047/2010 від 01.09.2010 з відповідним пакетом документів та повторно звернутися до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Позивач, вважаючи вказану бездіяльність та дії Головного територіального управління юстиції у Харківській протиправними, звернулася до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Положеннями ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як передбачено положеннями ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Згідно з приписами ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

При цьому вимоги до виконавчого документа встановлені в статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Як передбачено приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Згідно із положеннями ч.ч. 1,2 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі – Порядок №440), положеннями п. 3 якого передбачено, що рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Положеннями п.4 Порядку №440 визначено, що заявник подає органу державної виконавчої служби заяву про виконання рішення із зазначенням (щодо кожного рішення подається окрема заява): реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку) із зазначенням назви банку, його МФО, коду згідно з ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через підприємства поштового зв’язку (прізвище, ім’я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), якщо зазначений рахунок відсутній; місця реєстрації (проживання); номерів засобу зв’язку.

До заяви додаються: оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду (належним чином завірена його копія); копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); копія паспорта громадянина України; документи, що підтверджують повноваження представника, оформлені відповідно до вимог законодавства (у разі залучення).

Для отримання повідомлень, передбачених пунктами 9 і 17 цього Порядку, у заяві може зазначатися адреса електронної пошти.

У разі подання органу державної виконавчої служби виконавчого документа заявник додає до нього копію судового рішення (за наявності).

У разі зміни способу і порядку виконання рішення, зміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця (правонаступника) до виконавчого документа або рішення суду заявник додає відповідну ухвалу суду.

У разі зміни даних (у тому числі зміни реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через підприємства поштового зв’язку) або внесення змін до документів, що подані згідно з цим пунктом, заявник повідомляє про це органу державної виконавчої служби.

Згідно з положеннями п. 7 Порядку №440 відповідальна особа не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов’язана перевірити виконання такого рішення за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, враховуючи дані виконавчих проваджень, відкритих на виконання рішень Європейського суду з прав людини стосовно невиконання рішення національного суду, щодо якого звертається заявник. У разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі відповідальна особа вносить дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою (далі - Реєстр).

Відповідальна особа повертає документи, надані заявником, у разі, коли: рішення не підлягає обліку відповідно до цього Порядку; рішення подано не за місцезнаходженням боржника; заявником не подано заяву про виконання рішення або заява не відповідає вимогам, встановленим пунктом 4 цього Порядку; заява подана особою, яка не є заявником та повноваження якої не підтверджені в установленому порядку; оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду оформлений неналежним чином; відповідальною особою вже внесено до Реєстру дані про рішення чи виконавчий документ, подані заявником із заявою про виконання рішення; до заяви не додані документи (документ), зазначені в пункті 4 цього Порядку, або такі документи не відповідають вимогам законодавства; виконавчий документ перебуває на виконанні органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за бюджетною програмою щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою.

Документи повертаються із супровідним листом із зазначенням причини повернення у строки, визначені абзацом першим цього пункту.

Повернення документів не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою про виконання рішення відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Під час судового розгляду справи встановлено, що в якості підстав для повернення заяви позивача від 19.02.2019 року та 04.03.2019 року у направлених на її адресу листах вказано на не доручення до заяви ухвали суду про заміну сторони правонаступником, що унеможливлює прийняття зазначеної заяви до виконання.

Однак, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається та підтверджено самостійно відповідачем у направлених позивачу листах та поданому до суду відзиві на позов, що до заяви позивачем долучено належним чином засвідчену копію ухвали Ізюмського міськрайонного суду у справі провадження 6/623/12/2019 від 1 лютого 2019 року про залучення у справі правонаступника померлої особи, відповідно до якої судом відповідно до положень ст.55 ЦПК України з урахуванням порядку визначеного приписами ст. 442 ЦПК України залучено до участі у справі №2-1047/2010 р. за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області на стадії виконання рішення суду правонаступника померлої особи - ОСОБА_1.

Також суд зазначає, що приписами ст. 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив.

Положеннями ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що доводи уповноваженої особи органу державної виконавчої служби стосовно не надання позивачем ухвали про заміну сторони правонаступником не відповідають дійсним обставинам справи та наданим позивачем як до відповідача, так і до суду доказам.

Водночас, слід зазначити, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Отже, з врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо повернення без виконання заяв ОСОБА_1 від 19.02.2019 року та 04.03.2019 року про виконання судових рішень: ухвали Ізюмського міськрайонного суму у справі провадження 6/623/12/2019 від 01 лютого 2019 року про залучення у справі правонаступника померлої особи; рішення Ізюмського міськрайонного суду від 01.09.2010 р. у справі №2-1047/2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління ПСЗН Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про зобов'язання вчинити дії.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлені судовим розглядом справи обставини та встановлення протиправності дій відповідача стосовно повернення позивачу її заяви із відповідним пакетом документів без виконання та необхідності захисту прав позивача у спірних відносинах, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного територіального управління юстиції у Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 04.03.2019 року після подання її позивачем з урахуванням висновків суду у даній справі.

Водночас, стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача передати з відповідним пакетом документів актом приймання-передавання до органу, що здійснює казначейське обслуговування для здійснення виплати за 1 квартал 2019 року, перша черга, суд зазначає, що останні задоволенню не підлягають з огляду на обставини того, що відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою такі дії вчиняються після прийняття уповноваженою особою заяви до розгляду, що як встановлено судом здійснено не було.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про допущення негайного виконання рішення суду суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283цього Кодексу.

Враховуючи, що у даному випадку предмет спору у даній справі не належить до категорій справ, рішення у яких підлягає негайному виконанню, то у суду відсутні підстави для допущення негайного виконання рішення суду у даній справі.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Кам'янка, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64341) до Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, 16, м. Харків, 61002) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо повернення без виконання заяв ОСОБА_1 від 19.02.2019 року та 04.03.2019 року про виконання судових рішень: ухвали Ізюмського міськрайонного суму у справі провадження 6/623/12/2019 від 01 лютого 2019 року про залучення у справі правонаступника померлої особи; рішення Ізюмського міськрайонного суду від 01.09.2010 р. у справі №2-1047/2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління ПСЗН Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про зобов'язання вчинити дії.

Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2019 року після подання її позивачем з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.