
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2422/18
17 квітня 2019 рокум.Тернопіль ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара" до Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахара" звернулось до суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, ОСОБА_1 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області в якому з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог просило суд визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №685269/31138408 від 07.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №103 від 21.08.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №103 від 21.08.2017 подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахара".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що товариством, 14.09.2017 направлено для реєстрації податкову накладну від 21.08.2017 №103 на суму 13500,00 грн. Квитанцією від 14.09.2017, направленої ДФС України, позивача повідомлено про те, що реєстрація документа була зупинена. Однак, в порушення норми п.п.201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, відповідач не вказав конкретного виду критерію оцінки ступеню ризику та переліку документів для підтвердження відображених у податкових накладних показників. Позивач надав пояснення та копії документів по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. Однак, ДФС України відмовив у реєстрації податкових накладних з підстави "ненадання платником податку копій документів; Зокрема: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством". Однак, позивач вказує, що комісією ДФС України порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки останньою не зазначено конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації. Також товариство повідомляє, що 05.05.2018 ним на адресу ДФС направлено повідомлення разом з документами від 05.05.2018 щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН №103 від 21.08.2017.
З урахуванням викладеного вважає, що відповідач неправомірно відмовив у реєстрації податкової накладної від 21.08.2017 №103.
Ухвалою суду від 29.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 14.12.2018 постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 28.12.2018.
Ухвалою суду від 28.12.2018 розгляд справи відкладено на 15.01.2019.
Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в судовому засіданні 15.01.2019 проведено заміну відповідача ОСОБА_1 об'єднаної податкової інспекції на Головне управління ДФС України в Тернопільській області та відкладено розгляд справи на 06.02.2019.
01.02.2019р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в судовому засіданні 06.02.2019 оголошено перерву до 20.02.2019.
Ухвалою суду від 20.02.2019 розгляд справи відкладено на 19.03.2019.
Ухвалою суду від 19.03.2019 розгляд справи відкладено на 09.04.2019.
09.042019р. від ТОВ "Сахара" поступила заява про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 09.04.2019 розгляд справи відкладено на 17.04.2019.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені в позовній заяві та поясненнях. Просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ДФС України, Головного управління ДФС України у Тернопільській області в судовому засіданні заперечила проти позовних вимогз мотивів викладених у відзиві на адміністративний позов та запереченнях.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахара" 22.09.2000 зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа та є платником податку на додану вартість.
08 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахара" (далі – Виконавець) та Приватним підприємством "Творча майстерня "С.Юнаков" (далі – Замовник) укладено Договір у попередній редакції, який передував основному договору від 16.08.2019 р. №08-08-2017СІВ на виконання проектних робіт №08-08-2017СІВ (далі – Договір), у відповідності до п.1.1, якого зазначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов’язується розробити за завданням Замовника та передати останньому наступну проектну документацію «Робочий проект внутрішніх інженерних мереж. Житловий будинок в м. Одеса» (надалі – Документація), а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити розроблену Виконавцем документацію.
Згідно п.2.1. Загальна ціна робіт щодо розробки документації Виконавцем визначається протоколом договірної ціни (додаток 1) та включає в себе відшкодування витрат Виконавця та плату за виконані ним роботи і становить 27 000 грн. (двадцять сім тисяч гривень).
Пунктом 2.2 Договору встановлено, що оплата робіт проводиться Замовником згідно з Календарним планом робіт (Додаток №2 до Договору).
У відповідності до п. 2.3. Договору, до початку робіт по даному договору протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту набрання чинності цим Договором, замовник перераховує авансовий платіж у розмірі 50% від загальної суми Договору, що становить: 13 500 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот грн. 00 копійок).
Позивач, 14 вересня 2017 року направив для реєстрації податкову накладну від 21.08.2017 №103 на суму 13500,00 грн.
Квитанцією від 14.09.2017, реєстрація документа була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.
Зі змісту Квитанцій від 14.09.2017 випливає, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 74.90. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Позивачем, 05 травня 2018 року надано пояснення та копії документів, а саме: Договір на виконання проектних робіт від 16.08.2017 №08-08-2017СІВ; виписка по рахунку №26007000891046; відомості із ЄДРПОУ, сертифікат серії АР №011282.
При цьому попередній договір від 16.08.2019 р. №08-08-2017СІВ на виконання проектних робіт, який позивач помилково надав відповідачу не спростовує реальності наданих послуг за договором від 16.08.2017 р., оскільки до нього були долучені усі документи на підтвердження надання послуг та здійснення оплати.
При цьому позивачем надавалась виписка із рахунку про надходження передоплати по договору, відомості із ЄДРПОУ, де зазначено усі види економічної діяльності, які здійснюються товариством в т.ч. і КВЕД - 2010:74.90, що підтверджує здатність позивача виконувати проектні роботи.
За наслідками розгляду повідомлення, пояснень та документів наданих товариством, Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийнято рішення №685270/31138408 від 07.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №103 від 21.08.2018.
Не погоджуючись з таким рішенням суб’єкта владних повноважень, TOB "Сахара" звернулось до суду з даною позовною заявою.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
У відповідності до пп. “а” та “б” п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, у відповідності до п. 187.1 ст. 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі – Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Як передбачено п.12 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Згідно із п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до пп. 201.16-201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (стаття 201.16 тут і далі, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту74.2 статті 74 цього Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.17р. №567 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.6. зазначеного Критерію моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Цим же наказом затверджений Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р.№ 567:
- для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
- для критерію, зазначеного в пп.2 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України).
У відповідності до 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про:
реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (чинного на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної).
Відповідно до п.15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено;
ненадання платником податку документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Відповідно до п.19 Порядку №117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Пунктом 23 Порядку №117 встановлено, що рішення щодо реєстрації накладної приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Згідно п.24 Порядку №117, комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1,4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно до п.п.1,3 ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Підприємством було подано до Державної фіскальної служби України для реєстрації податкову накладну від 21.08.2017 №103 на суму 13500,00 грн. на попередню оплату, згідно платіжного доручення №17-234 від 21.08.2017 р., а відтак позивач не міг надати первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, їх зберігання та транспортування.
Вказану накладну було прийнято податковим органом, реєстрацію зупинено. Також запропоновано надати письмові пояснення та/або копії документів.
Позивачем, 05 травня 2018 року надано пояснення та копії документів, а саме: Договір на виконання проектних робіт від 16.08.2017 №08-08-2017СІВ; виписка із рахунку №26007000891046 про надходження передоплати по договору; відомості із ЄДРПОУ із зазначенням всіх видів економічної діяльності, що здійснює товариство (зокрема 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у»), сертифікат серії АР №011282 (на підтвердження наявності у штаті відповідного інженера-проектувальника з кваліфікаційним сертифікатом на виконання вказаних робіт).
Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийнято рішення №685270/31138408 від 07.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №103 від 21.08.2018.
У спірному рішенні податковий орган як підставу відмови у реєстрації податкової накладної визначив - "ненадання платником податку копій документів; Зокрема: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством".
Разом з тим, суд не погоджується з таким рішенням, оскільки, як вже зазначалось, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, що відповідачем в даному випадку не було зроблено.
Суд додатково зазначає, що у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують реальність здійснення спірної господарської операції.
Так, окрім документів, які були подані до контролюючого органу, в матеріалах справи наявний Акт виконаних проектних робіт №23 та Робочий проект 28082017ЛТВ.
Зазначені документи не могли бути подані товариством під час реєстрації ПН, оскільки були складені пізніше, так як податкову накладну №103 від 21.08.2017 було виписано на попередню оплату згідно Договору №08-08-2017СІВ.
Представник відповідача у відзиві посилається на те, що платником податків до контролюючого органу був наданий примірник договору про виконання проектних робіт від 08.08.2017 №08-08-2017СІВ з такими недоліками: в договорі не зазначено другої сторони яка мала намір укласти даний договір, дата укладання договору зазначена в договорі 08.08.2017 року а в додатках №№1,2,2 до цього договору зазначена його дата – 16.08.2017 року. Також у виписці банку вказано про перерахунок коштів в сумі 13500 грн. за договір №08-08-2017СІВ від 16.08.2017.
З даного приводу суд зазначає, що зазначений договір від 08.08.2017 – це попередня редакція Договору від 16.08.2017, який поданий платником помилково, однак з належними додатками до договору від 16.08.2017 р..
Водночас, матеріалах справи наявний Договір на виконання проектних робіт від 16.08.2017 №08-08-2017СІВ, у якому описані недоліки відсутні. Помилкове надання товариством Договору від 08.08.2017 (у попередній редакції) не спростовує реальної операції, так як разом із ним надавались додатки до Договору від 16.08.2017 №08-08-2017СІВ.
Суд критично відноситься до покликань представника відповідача про те, що ряд документів, які надані позивачем містять недоліки, оскільки у спірному рішенні комісії Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної №103 від 21.08.2017, підставою для відмови зазначено – ненадання платником податку копій документів; Зокрема: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Однак, як встановлено в ході судового розгляду справи, позивачем виконано усі вимоги, які передбачені податковим законодавством при зупиненні податкової накладної №103 від 21.08.2017, та подано Повідомлення від 05.05.2018 з поясненнями та копіями відповідних документів.
При цьому, суд звертає увагу, що ПН №103 була складена по платежу здійсненому на передоплату договору, тому будь які послуги по договору товариством ще не надавались, а відтак надати документи щодо постачання послуг товариство не могло. Також відповідач був не в праві вимагати документи щодо підтвердження відповідності продукції, оскільки як вже неодноразово зазначалось предметом Договору №08-08-2017СІВ було надання послуг а не постачання продукції.
Таким чином, рішення Державної фіскальної служби України не відповідають вимогам п.п.1,3 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області (вул. Білецька 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 39502025), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №685269/31138408 від 07.05.2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №103 від 21.08.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України(Львівська площа 8, м. Київ-53, СМП 04655, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №103 від 21.08.2017 р. подану товариством з обмеженою відповідальністю "Сахара" (вул. Коцюбинського 6, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ 31138408).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 квітня 2019 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Судове рішення № 81278364, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 17.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/2422/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: