Рішення № 81278309, 16.04.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/599/19

16 квітня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, а саме просив суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 року відповідно до Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;

зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії згідно із Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.

У зв’язку із виїздом до Федеративної Республіки Німеччина на постійне проживання ОСОБА_3 було припинено виплату пенсії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2018, визнано дії ГУ ПФУ у Тернопільській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3 протиправними та зобов’язано відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.08.2017.

Позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, право на яке у нього виникло у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Проте, листом від 14.02.2019 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, яка мотивована тим, що ГУ ПФУ у Тернопільській області з 30.12.2018 поновлено виплату позивачу пенсії на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2018. Одночасно зауважили, що вищезазначеним рішенням суду зобов’язань щодо проведення інших дій (в тому складі проведення перерахунків пенсій) не ухвалювалось.

Позивач не погоджується із такими діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, оскільки йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 було лише відновлено виплату пенсії, проте не змінено підставу нарахування пенсії чи перехід з одного виду пенсії на інший, тому за позивачем зберігається право на перерахунок пенсії.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву від 20.03.2019 №2260/07 в якому Пенсійний фонд позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що поновлена до виплати відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 пенсія позивача перерахунку не підлягає. Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказане рішення набрало законної сили, а відтак, у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії.

На підставі викладеного Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить суд в задоволенні позову ОСОБА_3 – відмовити повністю.

Ухвалою суду від 02.04.2019 постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначити у справі судове засідання на 16.04.2019.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив і просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог ОСОБА_3 та просила відмовити у їх задоволенні. Надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 01.08.2017 ОСОБА_3 припинено виплату пенсії у зв’язку із виїздом останнього до Федеративної Республіки Німеччина на постійне проживання.

Вказані дії Пенсійного фонду позивач оскаржив у судовому порядку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі №500/2201/18 позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо припинення виплати пенсії та щодо відмови в її поновленні ОСОБА_3 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відновити виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.08.2017 року.

У зв’язку з чим, Головним управлінням пенсійного фонду України в Тернопільській області відновлено виплату пенсії ОСОБА_3 та проведено її виплату з 30.12.2018.

Позивач, 08.02.2019 звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Проте, листом від 14.02.2019 за №136/К-11 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії.

Підставою для відмови слугувало те, що ГУ ПФУ у Тернопільській області з 30.12.2018 поновлено виплату позивачу пенсії на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2018. Одночасно відповідач зауважив, що вищезазначеним рішенням суду зобов’язань щодо проведення інших дій (в тому складі проведення перерахунків пенсій) не ухвалювалось.

Не погоджуючись із таким рішенням суб’єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон № 2262-ХІІ, яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частин першої, другої статті 62 Закону №2262-ХІІ пенсії звільненим зі служби особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, не призначаються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Пенсії, призначені зазначеним особам в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із статтею 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 2 частини першої статті 49 Закону №1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно із пунктами 1, 2 (чинними на момент виникнення спірних правовідносин) Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., №77, ст.2374). Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

На думку суду, виходячи із аналізу вказаних нормативно-правових актів та рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009, позивач (як громадянин України, який постійно проживає за кордоном) має право як на отримання пенсії, призначеної йому відповідно до Закону №2262-ХІІ, так і на її перерахунок відповідно до норм вказаного Закону.

Суд зауважує, що жоден нормативно-правовий акт не містить будь-яких застережень чи заборон для перерахунку пенсій колишніх військовослужбовців, які є громадянами України та постійно проживають за кордоном.

Водночас, суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ.

Так, Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 20.12.2016 року № 7-рп/2016).

У рішенні від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Суд додатково зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, що залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Водночас, на момент звернення позивача до Пенсійного фонду (08.02.2019) та відмови останнього у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_3 (14.02.2019) зазначене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 законної сили не набрало, оскільки перебувало на розгляді суду апеляційної інстанції. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» були чинними.

Окрім того, зазначене рішення не призвело до відміни перерахунку пенсій у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року в редакції Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року. Даним рішенням лише скасовано постанова в частині що встановлює відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та звужує складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що рішення відповідача, про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3, яке оформлене листом від 14.02.2019 за №136/К-11 є неправомірним.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідач як суб’єкт владних повноважень не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів на підтвердження правомірності прийняття ним спірного рішення, суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (ОСОБА_4 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 46000, ІПН НОМЕР_1) з 01.01.2018 р., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.18 р. "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" - протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (ОСОБА_4 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) провести ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 46000, ІПН НОМЕР_1) з 01.01.2018 р. перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.18 р. "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 46000, ІПН НОМЕР_1) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (ОСОБА_4 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.