Рішення № 81278190, 19.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 р. Справа № 480/781/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині не нарахування та несплати єдиного соціального внеску на суму виплат ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2015 року по 07 вересня 2017 року на час його виключення із списків особового складу;

- зобов'язати Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити єдиний соціальний внесок до загальнообов’язкового державного соціального страхування на суму нарахувань ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 червня 2015 року по 07 вересня 2017 року на час його виключення із списків особового складу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі 818/1245/18 відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію заробітної плати за період з червня 2015 року по вересень 2017 року у сумі 27302,87 грн., про що видано довідку від 24.10.2018 № 422. Позивач зазначає, що із вказаної довідки вбачається, що Сумським прикордонним загоном Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України не нараховувався та не сплачувався єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. На переконання позивача, такі дії відповідача є протиправними, такими що порушують права позивача, визначені ст. 26 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Позивач зауважує, що не відрахування певної частки єдиного соціального внеску загальнообов’язкового державного соціального страхування призводить до заниження розміру пенсії, яку він отримує.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

22.03.2019 відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це лише встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Таким чином, на думку відповідача, поняття «індексація грошових доходів населення» не входить до складу грошового забезпечення, яке отримується військовослужбовцями, тому єдиний внесок не може бути нарахований на індексацію грошових доходів населення. Відповідач зауважує, що вказана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у листі Пенсійного фонду України від 17.01.2011 № 691/03-30 «Нарахування єдиного внеску на суму індексації грошового забезпечення та вихідну допомогу», індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України від 20.12.2017 № 3054/5/99-99-13-02-01-16/ІПК, листах адміністрації Держприкордонслужби України від 03.03.2010 № 0.11-3520/0/6-10 та від 04.03.2010 № 0.11-3604/0/6-10.

28.03.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи, викладені у відзиві, не спростовують доводів позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до 07.09.2017 (а.с. 12).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі 818/1245/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії – задоволено. Визнано протиправними дії Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.06.2015 по 07.09.2017. Зобов’язано Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.06.2015 по 07.09.2017 (а.с. 13-14).

На виконання рішення суду у жовтні 2018 року Сумським прикордонним загоном Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нараховано та виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.06.2015 по 07.09.2017 на загальну суму 27302,87 грн., що підтверджується довідкою від 24.10.2018 № 422 (а.с. 15).

Крім того, у довідці від 24.10.2018 № 422 зазначено, що згідно з чинним законодавством єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на даний вид виплати не нараховується та не сплачується.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ) визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до абзацу 7 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є: військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно із абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Пунктом 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449) встановлюється єдиний внесок відповідно до Закону у розмірі 22 відсотків на суму: грошового забезпечення кожної застрахованої особи:

оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця;

допомоги з тимчасової непрацездатності;

допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сім’ї» (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Інструкцією про прядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної Прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної Прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 (далі - Інструкція № 425) визначені поняття «грошове забезпечення» та «місячне грошове забезпечення», а також їх склад.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія);

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294) визначено поняття та структура грошового забезпечення військовослужбовців. Так, визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначений у додатках 25 - 28 до зазначеної Постанови № 1294.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що індексація відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а отже на суми індексації грошового забезпечення військовослужбовця нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Щодо посилань відповідача на висновки, викладені у листі Пенсійного фонду України від 17.01.2011 № 691/03-30 «Нарахування єдиного внеску на суму індексації грошового забезпечення та вихідну допомогу», індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України від 20.12.2017 № 3054/5/99-99-13-02-01-16/ІПК, листах адміністрації Держприкордонслужби України від 03.03.2010 № 0.11-3520/0/6-10 та від 04.03.2010 № 0.11-3604/0/6-10, то суд не бере їх до уваги, оскільки зазначені листи не є нормативно-правовими актами, а відповідач як суб’єкт владних повноважень повинен у своїй діяльності керуватися Конституцією України та законами України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно із пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що відповідачем належним чином не доведено правомірності підстав не нарахування та несплати єдиного соціального внеску на суму виплат ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2015 року по 07 вересня 2017 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що не нарахування та несплата єдиного соціального внеску на суму індексації грошового забезпечення по суті є бездіяльністю відповідача як суб’єкта владних повноважень.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправною бездіяльності Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску на суму виплат ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2015 року по 07 вересня 2017 року та зобов'язання відповідача нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок на суму виплат ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску на суму виплат ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2015 року по 07 вересня 2017 року.

Зобов’язати Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (40000, м. Суми, провул. Громадянський, 6 ідентифікаційний номер 14321759) нарахувати та сплати єдиний соціальний внесок на суму виплат ОСОБА_1 (41400, вул. Черняховського, 13, м. Глухів, Сумська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2015 року по 07 вересня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко