Рішення № 81277999, 19.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/946/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив йому в перерахунку пенсії, оскільки право на вказаний розмір пенсії позивач має у зв'язку зі звільненням з служби через хворобу, що в повній мірі визначено пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Законом України "Про Національну поліцію".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

02.04.2019 судом одержано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому зазначив, що позивач був звільнений у 2013 році в запас, а не у відставку, а тому йому не може бути призначено пенсію у розмірі 58% грошового забезпечення.

З урахуванням пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

30.09.2013 позивач був звільнений з органів внутрішніх справ за статтею 63 пункту "б" (через хворобу, в запас) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, наказом Управління державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області від 18.04.2014 №45 о/с /а.с. 14/.

Згідно свідоцтва про хворобу №495-С від 10.09.2013 позивач був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час /а.с. 13/.

Відповідачем призначена пенсія позивачу за вислугу років у розмірі 53 % відповідних сум грошового забезпечення /а.с. 18/.

03.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням здійснити йому перерахунок пенсії з 01.01.2016 з врахуванням 5% до основного розміру пенсії /а.с. 11/.

За результатами розгляду поданої заяви, відповідачем було направлено лист від 05.12.2018 №1776/Ч-03, в якому відмовлено провести перерахунок посилаючись на те, що позивач був звільнений у запас через хворобу, а не відставку /а.с. 12/.

Не погоджуюсь із такою відповіддю та вважаючи своє право на перерахунок пенсії порушеним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на пенсію за вислугу років мають: особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

Пунктом "а" статті 13 вказаного Закону визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я-55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Судом встановлено, що позивач відповідно до наказу Управління державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області від 30.09.2013 №122 о/с звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за пунктом 63 "б" (через хворобу).

Відповідно до пункту "б" статті 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991 року № 114 особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, що звільнена в запас, тому в силу положень пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років має призначатись у розмірі 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Також суд звертає увагу, що норма Закону на яку посилається позивач, як на підставу перерахунку пенсії (пункт "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб") стосується осіб, які звільнені у відставку через хворобу. Позивача ж звільнено у запас, тому посилання позивача є не обґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про військову службу і військовий обов'язок" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, оскільки позивача звільнено зі служби не у відставку, а у запас, то відповідно до наведених норм пенсія відповідачем призначена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у здійсненні перерахунку пенсії.

Таким чином, суд приходить висновку, що дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, тому підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена позивачем вимога про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 4, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 257, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36007, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про зобов'язання вчинити певні дії, повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2