Рішення № 81277941, 18.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/713/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Вязун К.Ю.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 04.02.2019 №ПЛ3091/584/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в сумі 1502280,00 грн, визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень від 28.01.2019 №ПЛ3091/584/АВ/П/ (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04.03.2019).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про протиправність прийнятої відповідачем постанови з підстав застосування санкцій, оскільки спірні правовідносини між підприємством та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 виникли на підставі волевиявлення сторін і ніяк не порушили права працівника та/або інтереси держави (загальнообов'язкові відрахування підприємством здійснено).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

22.03.2019 судом одержано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач проти позову заперечує, стверджує про укладення між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 цивільно-правових угод, що мають очевидні ознаки трудового договору, у зв'язку з чим перевіряючим встановлено порушення та винесено оскаржувані постанову та припис.

03.04.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначав про відсутність повноважень Управління Держпраці у Полтавській області тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами та наполягав на існуванні цивільно-правових відносин між позивачем та фізичними особами.

Ухвалою суду від 09.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 18 по 28.01.2019 у ТОВ "Будівельник" на підставі наданих ним документів було проведено інспекційне відвідування, за результатами якого складений акт №ПЛ3091/584/АВ від 28.01.2018 та оскаржуваний припис від 28.01.2019 №ПЛ3091/584/АВ/П.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано порушення, зокрема частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП України) щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу шляхом підміни правовідносин договорами цивільно-правового характеру.

На підставі акту інспекційного відвідування 04.02.2019 була винесена постанова про накладення штрафу №ПЛ3091/584/АВ/П/ТД-ФС.

Не погодившись з указаною постановою та приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі – Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі – Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "ОСОБА_8 питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі – Порядок №295).

Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі – об'єкт відвідування) (пункт 1 Порядку №295).

За змістом пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією, зокрема Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Підставою для проведення інспекційного відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю у ТОВ "Будівельник" був лист Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 09.01.2019 за №175/39/115/01-2019.

На підставі наказу про проведення заходу державного контролю від 15.01.2019 за №14П було оформлено направлення на проведення заходу державного контролю від 15.01.2019 №95.

Частиною другою статті 8 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Серед принципів здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до статті 3 Закону визначені, зокрема: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі – Порядок), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За змістом пункту 10 Порядку постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Судом встановлено, що підставою для встановлено відповідачем порушення позивачем частини третьої статті 24 КЗпП України послугували наступні обставини.

Заступником начальника відділу з питань експертизи умов праці, заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю Управління Держпраці у Полтавській області та оперуповноваженим міжрайонного відділу №2 (м.Кременчук) Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Національної поліції 18.01.2019 об. 11 год. було здійснено вихід за адресою м. Кременчук, вул. Манагарова, 7, де здійснює капітальний ремонт терапевтичного відділення Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька міська лікарня "Придніпровська" ТОВ "Будівельник" та було розпочато інспекційне відвідування.

На об’єкті працювало вісім працівників, які здійснювали роботи по порізці і укладанню плитки, виконували роботи по монтажу гіпсокартону, каменно – бетонні роботи, сантехнічні роботи, роботи муляра та допоміжні роботи .

Працівникам, які здійснювали роботу було запропоновано надати пояснення.

Працівник ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 у письмовому поясненні зазначив "Я працюю на ТОВ "Будівельник" на 2 –й лікарні по вул. Манагарова з 15 січня. Документи по оформленню трудових відносин підписував. Працюю під керівництвом прораба". Такі ж факти зазначені в поясненнях інших працівників, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_3

При наданні відмови від письмових пояснень на бланку ОСОБА_13 (12.10.1972 р.н.), ОСОБА_11 (11.07.1978 р.н.) та ОСОБА_8 (31.07.1978 р.н.) зазначили своє прізвище та посаду "різноробочий, гіпсокартонник та плиточник" відповідно.

Робота працівників виконується під керівництвом виконроба, про що зазначено в поясненнях: ОСОБА_7, ОСОБА_3 ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Працівникам визначені робочі місця та проведено інструктажі на робочих місцях за відповідними посадами. Так, згідно журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці №153 (2-а міська лікарня, м. Кременчук, вул. Генерала Манагарова, 7; розпочато 15.01.2018):

- за порядковим №1 датованим 15.01.2018 зазначено прізвище ОСОБА_6 за посадою "різноробочий", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує, також за порядковим №28 значиться запис про проведення ОСОБА_6 18.01.2019 повторний інструктаж на робочому місці за посадою "різноробочий".

- за порядковим №4 датованим 15.01.2018 зазначено прізвище ОСОБА_5 за посадою "каменяр", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує, також за порядковим №33 значиться запис про проведення ОСОБА_5 18.01.2019 повторний інструктаж на робочому місці за посадою "каменяр-різноробочий".

- за порядковим №5 датованим 15.01.2018 зазначено прізвище ОСОБА_8 за посадою "плиточник", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує, також за порядковим №29 значиться запис про проведення ОСОБА_8 18.01.2019 повторний інструктаж на робочому місці за посадою "плиточник".

- за порядковим №9 датованим 17.09.2018 зазначено прізвище ОСОБА_4 за посадою "каменяр-різноробочий", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує, також за порядковим №31 значиться запис про проведення ОСОБА_4 18.01.2019 повторний інструктаж на робочому місці за посадою "каменяр-різноробочий".

- за порядковим №10 датованим 17.09.2018 зазначено прізвище ОСОБА_7 за посадою "каменяр-різноробочий", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує, також за порядковим №32 значиться запис про проведення ОСОБА_7 18.01.2019 повторний інструктаж на робочому місці за посадою "каменяр-різноробочий".

- за порядковим №25 датованим 26.12.2018 зазначено прізвище ОСОБА_3 за посадою "плиточник", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує.

- за порядковим №26 датованим 26.12.2018 зазначено прізвище ОСОБА_10 за посадою "плиточник", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує.

- за порядковим №27 датованим 18.01.2019 зазначено прізвище ОСОБА_14 за посадою "сантехнік", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує.

- за порядковим №30 датованим 18.01.2019 зазначено прізвище ОСОБА_11 за посадою "монтажник гіпсокартону", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує.

- за порядковим №34 датованим 18.01.2019 зазначено прізвище ОСОБА_9 за посадою "плиточник", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує.

- за порядковим №35 датованим 18.01.2019 зазначено прізвище ОСОБА_13 за посадою "різноробочий", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує.

- за порядковим №36 датованим 21.01.2019 зазначено прізвище ОСОБА_12 за посадою "маляр", вид інструктажу первинний та значиться підпис працівника та особи яка інструктує.

Протягом 21 – 23.01.2019 посадовою особою підприємства ОСОБА_15 (за довіреністю) були надані 12 цивільно-правових угод по даним працівникам, які укладені в м. Харків.

Цивільно-правова угода від 17.12.2018 (термін дії договору з 26.12.2018 до 31.12.2019) між ТОВ "Будівельник", надалі – Замовник, в особі директора ОСОБА_16, що діє на підставі Статуту з однієї сторони і громадянин ОСОБА_3, надалі – Підрядник, з другої сторони, уклали цей договір про наступне:

За даним договором (пункт 1.1.) Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов’язання виконати такі роботи (надати послуги) "плиточника".

Підрядник виконує роботу на свій ризик, самостійно забезпечує умови з охорони праці та техніки безпеки на виробництві, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втартою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

п. 1.2. Замовник забезпечує Підрядника робочим місцем для виконання роботи, передбаченої цим договором, та матеріалом для виконання робіт.

п. 1.3. Замовник зобов’язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану Підрядником роботу.

п. 2.1. За виконану роботу Замовник сплачує Підряднику винагороду за домовленістю сторін у розмірі: згідно з актом виконаних робіт.

п. 2.2.Оплата виконується не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня прийняття Замовником роботи за актом та передачею цих робіт за актом виконаних робіт генеральному підряднику.

п. 3.1. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов’язань, згідно з чинним законодавством.

За Журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці №153 (2-а міська лікарня, м. Кременчук, вул. Генерала Манагарова, 7; розпочато 15.01.2018), за порядковим номером 25 значиться дата проведення інструктажу 26.12.2018 прізвище, ініціали особи, яку інструктують ОСОБА_3, професія, посада, особи яку інструктують – "плиточник", вид інструктажу – первинний, прізвище, ініціали особи, яка інструктує ОСОБА_15, підписи особи, яку інструктують та особи, яка інструктує (зазначено).

Автентичні цивільно-правові угоди про виконання робіт за різним посадами укладено:

- від 10.01.2018 (термін дії договору п. 6.1. з 23.07 по 31.12.2020) між ТОВ "Будівельник" в особі директора ОСОБА_17, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і громадянина ОСОБА_4. з другої сторони, на виконання роботи "каменщик-бетонщик";

- від 10.01.2018 (термін дії договору п. 6.1. з 23.07 по 31.12.2020) між ТОВ "Будівельник" в особі директора ОСОБА_17, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і громадянина ОСОБА_5 з другої сторони, на виконання роботи "каменяр-бетонщик";

- від 0.01.2018 (термін дії договору п. 6.1. з 15.01.2018 по 31.12.2020) між ТОВ "Будівельник" в особі директора ОСОБА_17, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і громадянина ОСОБА_6 з другої сторони, на виконання роботи "різноробочий";

- від 10.01.2018 (термін дії договору п. 6.1. з 15.01.2018 по 31.12.2020) між ТОВ "Будівельник" в особі директора ОСОБА_17, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і громадянина ОСОБА_7 з другої сторони, на виконання роботи "каменяр-бетонщик";

- від 06.03.2018 (термін дії договору п. 6.1. з 15.03.2018 по 31.12.2019) між ТОВ "Будівельник" в особі директора ОСОБА_17, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і громадянина ОСОБА_8 з другої сторони, на виконання роботи "плиточник-сантехнік";

- від 26.11.2018 (термін дії договору п. 6.1. з 06.12.2018 по 31.12.2019 р.) між ТОВ "Будівельник" в особі директора ОСОБА_16, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і громадянина ОСОБА_9 з другої сторони, на виконання роботи "плиточника";

- від 17.12.2018 (термін дії договору п. 6.1. з 26.12.2018 по 31.12.2019) між ТОВ "Будівельник" в особі директора ОСОБА_16, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і громадянина ОСОБА_10 з другої сторони, на виконання роботи "плиточника";

- від 07.01.2019 (термін дії договору п. 6.1. з 18.01.2019 по 31.12.2019) між ТОВ "Будівельник" в особі директора ОСОБА_16, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і громадянина ОСОБА_11 з другої сторони, на виконання роботи "монтажник гіпсокартону";

- від 11.01.2019 (термін дії договору п. 6.1. з 21.01.2019 по 31.12.2019) між ТОВ "Будівельник" в особі директора ОСОБА_16, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і громадянки ОСОБА_12 з другої сторони, на виконання роботи "маляра";

- від 11.01.2019 (термін дії договору п. 6.1. з 18.01.2019 по 31.12.2019.) між ТОВ "Будівельник" в особі директора ОСОБА_16, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і громадянина ОСОБА_13 з другої сторони, на виконання роботи "різнороба";

- від 11.01.2019 (термін дії договору п. 6.1. з 18.01.2019 по 31.12.2019) між ТОВ "Будівельник" в особі директора ОСОБА_16, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і громадянина ОСОБА_14 з другої сторони, на виконання роботи "слюсаря-сантехніка".

У вищезазначених цивільно-правових угодах не визначений обсяг робіт, та розмір винагороди за виконану роботу.

Таким чином, на думку відповідача, викладене свідчить про те, що правовідносини між ТОВ "Будівельник" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 носять ознаки трудової функції, за умовами якої укладається трудовий договір, оскільки в процесі роботи обов’язки виконуються відповідно до вказівок і під контролем іншої сторони, а саме начальника дільниці ОСОБА_15, виконання робіт проводяться на визначених робочих місцях, зазначаються відповідні посади та роботи потребують спеціальної кваліфікації.

Дослідивши характер та зміст виконуваної роботи правовідносини між ТОВ "Будівельник" та переліченими вище працівниками, відповідач дійшов висновку, що останні носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником.

Надаючи оцінку викладеному, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, цивільно-правовий договір це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

У цивільно-правових відносинах дії принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Водночас за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, отримання певних послуг, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі відповідно до чинного законодавства України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.

Дійсно, указаними вище цивільно-правовими договорами замовник чітко визначає, що виконавець виконує певну роботу та не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, проте, перевіркою та поясненнями вищезазначених осіб підтверджується, що вони виконували роботу під керівництвом прораба. При цьому цивільно-правові договори, укладені позивачем із зазначеними фізичними особами, не містять конкретного обсягу робіт, які підлягають виконанню, що підтверджує зацікавленість ТОВ "Будівельник" у процесі виконання певного виду робіт, а не отриманні визначеного сторонами договору результату. /а.с. 45-56/.

Акти приймання - передачі виконаних робіт, з яких можна було б встановити конкретний обсяг робіт, визначений сторонами цивільно - правового договору, на момент здійснення перевірки були відсутні.

Водночас, вищевказані особи фактично виконували посадові обов'язки таких найманих працівників, як плиточник, маляр, бетонщик і не самостійно, а під керівництвом прораба.

Також про наявність прихованих ознак трудового договору свідчить тривалість та безперервність спірних правовідносин (з 23.07.2018 по 31.12.2020, з 15.01.2018 по 31.12.2020, з 15.03.2018 по 31.12.2019, з 06.12.2018, з 26.12.2018 по 31.12.2019 тощо).

Стосовно наданих позивачем 08.04.2019 додаткових угод до цивільно-правових договорів /а.с. 214-225/ та актів приймання-передачі виконаних робіт до цивільно-правових угод /а.с. 229-231/ суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 79 КАС України встановлено обов'язок позивача подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з частиною четвертою зазначеної статті наведеного Кодексу якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач не зазначав про наявність та неможливість своєчасного надання додаткових угод та актів виконаних робіт.

Зазначені документи не надавалися відповідачу під час проведення перевірки, у позовній заяві в обґрунтування своєї позиції позивач посилається лише на цивільно-правові договори та їх умови, не згадуючи при цьому про додаткові угоди та акти.

З огляду на викладене, судом ставиться під сумнів існування зазначених документів станом на дату проведення перевірки та станом на дату подання позовної заяви.

Відповідно до частини восьмої статті 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Керуючись частиною восьмою статті 79 КАС України суд не приймає подані 08.04.2019 додаткові угоди до цивільно-правових договорів та акти приймання-передачі виконаних робіт до цивільно-правових угод до уваги.

Суд наголошує, що порушення викладених норм перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого статтею 43 Конституції України та статтею 2 КЗпП України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки тощо.

Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин третьої-четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок фінансової санкції позивачем під сумнів не ставився.

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону №877-V припис – обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Пунктом 27 Порядку №295 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Керуючись указаними положеннями, державним інспектором у межах та на підставі наданих йому повноважень винесено припис про усунення виявлених порушень від 28.01.2019 №ПЛ3091/584/АВ/П.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем доведено відсутність правових підстав для скасування постанови від 04.02.2019 №ПЛ3091/584/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в сумі 1502280,00 грн, та скасування припису про усунення виявлених порушень від 28.01.2019 №ПЛ3091/584/АВ/П, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Доказів щодо понесення інших судових витрат сторонами не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" (АДРЕСА_1, 61144, код ЄДРПОУ 31061880) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправними та скасування постанови та припису, повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 квітня 2019 року.

СуддяОСОБА_18