Рішення № 81277113, 19.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.001231

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

-зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01 грудня 2017 року з урахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов’язує зміну чи припинення таких виплат.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виплачує до пенсій реабілітованих громадян підвищення у розмірах вказаних п.“г” ст.77 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а виплачує особам, які реабілітовані відповідно до ст.1 Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” підвищення до пенсії у розмірі 54,40 грн. на місяць, керуючись при цьому п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, що суперечить законодавству України.

Ухвалою від 19.03.2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

09.02.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”. Позивачу розраховано пенсію із стажу роботи 1 рік 7 місяців 12 днів, при цьому період з 14.07.1982 по 14.01.1985 зараховано в потрійному розмірі та заробітної плати за період з 01.06.1992 по 30.06.1997 та з 01.02.2005 по 08.05.2007 в розмірі 1770,87 грн., а з 01.03.2019 року з проведенням індексації в розмірі 2050,57 грн. Крім того, вважає неправомірною позовну вимогу про зобов’язання здійснити нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії позивача відповідно до п.“г” ст.77 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, починаючи з 01.12.2017, з урахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов’язує зміну чи припинення таких виплат, оскільки відповідно до п.1.6 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсій, виплатою недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами, а саме день прийняття заяви, тобто 30.11.2018.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1, громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком.

Позивач, відповідно до довідки Прокуратури Львівської області про реабілітацію №13/7169-91 від 30.01.1992 визнаний реабілітованим на підставі ст.1 Закону Української РСР від 17.04.1991 “Про реабілітацію жертв політичних репресій”.

08.08.2005 та 08.02.2018 позивачу видано посвідчення реабілітованого №117181 та №117169.

17.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату та надбавку пенсії як реабілітованому та потерпілому від політичних репресій у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до п.“г” ст.77 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Разом із заявою позивач додав наступні документи: завірену копію паспорта та пенсійного посвідчення, завірену копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, завірену копію посвідчення реабілітованого, завірену копію довідки про реабілітацію.

Листом від 02.03.2018 №3/С-3/25/02.25-14 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача, що розмір пенсії, доплат та підвищень до пенсії обчислено відповідно до вимог чинних нормативних актів.

Вважаючи вищевказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.02.2018 про виплату надбавки до пенсії як реабілітованому та потерпілому від політичних репресій. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2018 про виплату надбавки до пенсії як реабілітованому та потерпілому від політичних репресій з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення набрало законної сили 05.09.2018 року.

10.08.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року у справі №813/1944/18.

02.04.2018 року №801/02.13-11 Пенсійним фондом надана відповідь, в якій вказано що Управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 15.08.2018 подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року у справі №813/1944/18. Крім того, зазначає, що рішення про відмову в призначенні підвищення до пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не приймалось, так як позивачем не подавалась заява встановленого зразка відповідно до Постанови правління Пенсійного фону України від 25.11.2005 №22-1.

Листом від 21.11.2018 року №842/02.25-14 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача, що скерована заява позивача не може розглядатися відділом з питань призначення та перерахунків пенсій згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки скерована заява не відповідає установленому взірцю, а саме Додатку №3 Порядку і не подана особисто.

30.11.2018 року позивачем подана до Пенсійного фонду заява про виплату надбавки до пенсії, як реабілітованому та потерпілому від політичних репресій.

06.12.2018 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Управління застосування пенсійного законодавства Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №22) відмовлено позивачу у виплаті надбавки до пенсії, як реабілітованій особі в розмірі передбаченому п.“г” ст.77 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”. Зазначає, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 “Про підвищення пенсійного забезпечення громадян”, громадянам які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн., а членам їх сімей яких було примусово виселено - 43,52 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2018 року становить 1773,57 грн., а саме розмір пенсії за віком (3764,40*1,37046*0,31583) – 1629,35, доплата за понаднормативний стаж ( за 6 років 1497*6%) – 89,82; підвищення реабілітованим Пост.№654 п.2 – 54, 40

Позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року у справі №813/1944/18.

Листом від 21.01.2019 року №1846/08-25 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року у справі №813/1944/18 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області видано рішення від 06.12.2018 року про відмову у виплаті надбавки до пенсії як реабілітованому та потерпілому від політичних репресій, з врахуванням правової оцінки наданої судом.

Вважаючи вищевказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» реабілітованими слід вважати осіб, які з політичних мотивів були необгрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі «двійками», «трійками», особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» від 25.12.1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.

Дія цієї статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно проживали в Україні і яких з різних причин було переміщено за межі колишнього Радянського Союзу, необгрунтовано засуджено військовими трибуналами, Верховним Судом Союзу РСР чи піддано репресіям позасудовими органами.

Статтями 3, 4 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» встановлено реабілітувати всіх громадян, засланих і висланих з постійного місця проживання та позбавлених майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім’ями.

Поновити реабілітованих в усіх громадських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей.

Згідно з пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пенсії підвищуються: громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до пункту 6 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідного до якого мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з частиною четвертою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Таким чином, положення частини четвертої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлено підвищення до пенсії у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», відповідно до якої з 01.09.2008 громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54, 40 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43, 52 гривні, тобто в розмірі, меншому, ніж той, що гарантований пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, підвищення до пенсії позивачу повинно обчислюватися не на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав, а у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 28.05.2015 (справа №1328/10000/12) та від 10.07.2017 (справа №446/1549/16).

Відповідно до пункту 7 Постанови Верховної ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 24.12.1993 №3812-XII направлення у заслання, вислання та спеціальні поселення в адміністративному порядку (стаття 3) - застосування репресій на підставі рішень місцевих органів влади, адміністративних органів, посадових осіб чи громадських організацій з політичних мотивів до сімей осіб, репресованих за обвинуваченням у контрреволюційних злочинах; до осіб, визнаних соціально небезпечними у політичному відношенні, противниками колективізації; до обвинувачених у зв’язках з так званими «ворогами народу», у приналежності до політичних партій тощо.

Довідки про реабілітацію, згідно із статтею 3 цього Закону видаються реабілітованим на їх вимогу органами внутрішніх справ за наявності у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на виселених осіб тощо), а за відсутності таких документів - районними комісіями по поновленню прав реабілітованих після встановлення ними факту виселення.

З аналізу вище наведених норм вбачається, що громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані на підставі статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», призначені пенсії підвищуються на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а членам їх сімей, яких було примусово переселено на підставі статті 3 вказаного Закону, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

В ході розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_1 надано статус потерпілого від політичних репресій та видано посвідчення реабілітованої особи, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, дії відповідача щодо нездійснення нарахування підвищення до пенсії позивача відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є протиправними.

Щодо вимог про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01 грудня 2017 року з урахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов’язує зміну чи припинення таких виплат, суд вважає за необхідне застосувати норми ст.ст.122, 123, КАС України, оскільки такі заявлені позивачем за межами строку звернення до суду.

Відповідно до вимог ст.123 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із вимогами ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно матеріалів справи, позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про щодо виплати підвищення до пенсії починаючи з часу призначення пенсії за віком з врахуванням виплачених сум до настання обставин, з якими Закон пов’язує зміну чи припинення таких виплат поданий після закінчення шестимісячного строку звернення до суду, який в даному випадку слід обчислювати з дня подачі позову до суду, тобто з 18.03.2019 року, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними, тому позов в частині виплати підвищення до пенсії починаючи з 01.12.2017 року слід залишити без розгляду.

Норма ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не підлягає застосуванню, оскільки в даному випадку спір стосується не лише виплати, але й нарахування суми надбавки.

Таким чином, необхідно застосувати норми ст.ст.122, 123 КАС України та залишити без розгляду позовну заяву в частині виплати підвищення до пенсії позивачу починаючи з 01.12.2017 року до 17.09.2018 року включно.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код 11813702790) надбавки до пенсії як реабілітованій особі в розмірі передбаченому п. “г” ст.77 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 18.09.2018 року з урахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов’язує зміну чи припинення таких виплат.

Залишити без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до 17.09.2018 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань 768,40 грн. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (80252, Львівська область, Радехівський район, с.Вузлове, вул.Об’їзна, 28, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Крутько О.В.