Рішення № 81276964, 15.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.000756

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2, Позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФ України у Львівській області, Відповідач), в якій просила суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_2 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернутися із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_2 помилково сплачених 6200,00 грн. на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від його вартості.

Згідно з ухвалою судді від 19.02.2019 позовну заяву залишено без руху та надано Позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 22.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно судом до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області (далі – УДКС України у Франківському районі м. Львова Львівської області, Третя особа).

В обгрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 06.06.2018 на підставі договору купівлі-продажу квартири нею набуте право власності на житло. Зазначає, що однією з обов’язкових підстав для посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу нерухомого майна є внесення особою, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. За таких обставин, перед укладенням договору купівлі-продажу, Позивач сплатила збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, в розмірі 1% від його вартості, що складає 6200,00 грн. В той же час, Позивач вказує на те, що житло нею придбавалось вперше, а тому відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» вона не є платником відповідного збору та не повинна такий сплачувати. З наведених підстав, Позивач надіслала до ГУ ПФ України у Львівській області заяву про повернення помилково зарахованого до бюджету збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна. За результатами розгляду заяви, ГУ ПФ України у Львівській області відмовлено у поверненні помилково сплаченого збору, з посиланням на те, що у пенсійного фонду відсутні відомості про те, що житло Позивачем придбане вперше.

Відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву (арк. справи 85-87), в якому просив в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю. Посилається на те, що ГУ ПФ України у Львівській області не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановити факт придбання житла фізичними особами вперше. Вважає, що питання звільнення від сплати збору повинно було вирішуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.

04.04.2019 на адресу суду надійшли письмові пояснення УДКС України у Франківському районі м. Львова Львівської області. Вказано на те, що повернення збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна здійснюється органами Казначейства на підставі подання органів Пенсійного фонду України. Просило суд розгляд справи здійснювати у відсутності представника третьої особи, а копії рішень по справі направити на адресу управління (арк. справи 92).

У судове засідання, яке відбулося 15.04.2019 Позивач не з’явилася. Подала до суду заяву (вх. № 12687), згідно з якої просила розгляд справи проводити без її участі (арк. справи 96).

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

06.06.2018 між ОСОБА_2 (на дату укладення договору ОСОБА_3Я.) (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум», що діє за рахунок та в інтересах пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Оптимум Класик» (продавець) укладений договір купівлі-продажу квартири № 30 в будинку № 42 «а» розташованому по вулиці ОСОБА_4 у місті Львові. Такий договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1530 (арк. справи 51-52).

Відповідно до наявної в матеріалах копії з квитанції № 12 від 06.06.2018, Позивачем сплачено збір з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, в розмірі 1% від вартості об’єкта купівлі-продажу, що становить 6200,00 грн. (арк. справи 53).

04.09.2019 ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою (арк. справи 55), в якій просила повернути сплачений збір з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6200,00 грн., згідно з квитанції № 12 від 06.06.2018. У заяві, як на підставу звернення Позивач вказала на те, що нею вперше придбане житло, а відтак безпідставно сплачено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості нерухомого майна, а саме 6200,00 грн.

За результатами розгляду заяви, ГУ ПФ України у Львівській області надало відповідь, оформлену листом від 22.10.2018 за № 20628/05-78, в якій повідомила Позивача про наступне (арк. справи 56). Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції. У разі надання органам Пенсійного фонду відповідного документа про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше, виданого органом, до компетенції якого це відноситься, він буде звільнений від сплати судового збору. Враховуючи, що в даний час такого органу не існує, особу що придбаває житло вперше, може бути визнано в судовому порядку. Крім того, сплачений збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти були зараховані на рахунок загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет, що вказує на відсутність правових підстав для повернення вищевказаних коштів.

Незгода Позивача із відмовою Відповідача щодо повернення помилково зарахованого до бюджету збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6200,00 грн., з огляду на придбання нею житла вперше, стала підставою для звернення ОСОБА_2 до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог, виходить з того, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування визначено підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об’єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Ставки збору на обов’язкове державне пенсійне страхування для таких суб’єктів встановлюються у розмірі 1 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (пункт 10 статті 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»).

Питання сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок №1740).

Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1740, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об’єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм видно, що із загального правила про обов’язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Суд встановив, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2018 набула право власності на квартиру за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка Т, будинок 42 «а»АДРЕСА_1.

Як зазначено у позові, нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2018 придбано ОСОБА_2 вперше.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 126515972 від 06.06.2018 (арк. справи 54) встановлено, що відомості про наявність у власності ОСОБА_2 іншого нерухомого майна (житла) чи придбання Позивачем такого майна, ніж придбаної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2018, - відсутні.

Відповідач у справі, на якого згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) покладено обов’язок доказування, не надав суду доказів, які б підтверджували придбання ОСОБА_2 нерухомого майна не вперше.

Таким чином, за відсутності протилежного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 укладаючи 06.06.2018 договір купівлі-продажу квартири, придбала житло вперше, а тому звільняється від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок).

Зокрема, пунктом 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов’язковим зазначенням наступної інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб’єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Подання у довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ. Або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Отже, враховуючи, що відповідним органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов’язкового пенсійного страхування є Відповідач, суд зазначає, що саме такий наділений обов’язком щодо формування до органу Казначейства подання про повернення коштів.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права Позивача є зобов’язання Відповідача внести подання до УДКС України у Франківському районі м. Львова Львівської області про повернення ОСОБА_2 суми збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 6200,00 грн., сплаченого згідно з квитанції № 12 від 06.06.2018.

Щодо посилання Відповідача на відсутність інформації у ПФУ про те, чи вперше особа придбала нерухомість, суд зазначає, що відсутність такої інформації не є підставою для позбавлення законодавчо встановлених пільг зі сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та покладення на особу обов’язку зі сплати такого платежу, без наявності відповідних доказів.

Оскільки саме Держава не виконала свій обов’язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на Державу.

Таким чином, посилання Відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови Позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17), 31.01.2018 (справа № 819/1667/17) та 20.03.2018 (справа № 819/1249/17).

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо посилання ГУ ПФ України у Львівській області про порушення Позивачем строку звернення до адміністративного суду, який регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярного звернення до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує час, протягом якого особа може звернутися до суду з адміністративним позовом за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. При цьому запровадження таких строків зумовлене метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Тобто, строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

За приписами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, при визначенні початку цього строку слід визначити коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення.

Оскільки предметом такого спору є вимоги, пред'явлені Позивачем до ГУ ПФ України у Львівській області щодо неприйняття Відповідачем рішення за її заявою, поданою 04.09.2018, тому отримавши лист від 22.10.2018 за № 20628/05-78 про відмову у вчиненні дій, покладених на відновлення порушених прав Позивача, у останньої виникли підстави для звернення до суду із цим позовом саме з 22.10.2018.

Враховуючи те, що згідно з штемпеля вхідної кореспонденції, ОСОБА_2 до суду з вказаним спором, звернулась 15.02.2019, тому такою не пропущений строк звернення до суду із цим позовом, а посилання Відповідача щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду із зазначених у відзиві на позов мотивів є необґрунтованим.

Щодо судових витрат, суд вважає, що такі слід стягнути на користь Позивача, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Під час звернення до суду ОСОБА_2 сплатила судовий збір, що підтверджується квитанцією про сплату № 76636 від 08.02.2019 (арк. справи 6).

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови повернути ОСОБА_2 збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79060, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885) сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області (місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8, код ЄДРПОУ:37965138) подання про повернення ОСОБА_2 (місце проживання: 79049, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) помилково зарахованого до бюджету збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6200 (шість тисяч двісті) гривень 00 копійок, сплаченого 06.06.2018 згідно з квитанцією № 12.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79060, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: 79049, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19.04.2019.

Суддя Мричко Н.І.