Ухвала суду № 81276883, 19.04.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/495/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді - Малюк В.М., при секретарі – Матіко Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 118 999 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 118 999 грн.

17.04.2019 року від представника ТОВ «Пост Фінанс» – ОСОБА_1, надійшла заява про забезпечення позову, яка мотивована тим, що 03.07.2018 року в ПНФП №07005 філії №22 ТОВ «Пост Фінанс» було проведено ревізію наявних грошових коштів, щоденну звірку залишку яких згідно посадових обов’язків здійснював начальник ПНФП ОСОБА_2 За результатами ревізії був складений Акт від 03.07.2018 року, в якому зафіксована нестача коштів в розмірі 163 599, 49 грн. Зазначений акт підписаний старшим касиром Філії №2 ТОВ «Пост Фінанс» ОСОБА_3 та директором філії №22 ОСОБА_4 з наданням письмових пояснень від начальника ПНФП №07005 Філії №22 ОСОБА_2 про визнання своєї вини в заподіянні матеріальної шкоди та зобов’язанням повернути кошти у вищевказаному розмірі. З 04.07.2018 року по 06.07.2018 року в касу ПНФП №07005 Філії №22 було внесено винним особами грошові кошти у розмірі 44 600, 00грн. 10.07.2018 року проведено повторну перевірку в ПНФП №07005 Філії №22 тов «Пост Фінанс», якою встановлено нестачу в розмірі 118 999,00 грн. та отримано письмові пояснення матеріально-відповідальної особи. Згідно наказу №2183-к від 19.07.2018 року ОСОБА_2 звільнений з посади начальника ПНФП Філії №22 від 20.07.2018 року. Однак, стверджує, що відповідач не має наміру в добровільному порядку відшкодовувати завдану позивачеві шкоду. Вказує, що при виконанні рішення суду, позивач може зтикнутися з відсутністю фінансової можливості у відповідача для відшкодування завданої шкоди.

З огляду на зазначене, враховуючи обґрунтовані підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, позивач просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2.

Учасники справи в судове засідання не викликались на підставі ч. 1 та ч. 3 ст. 153 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 149,150 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов’язковості до виконання судових рішень, встановленої статтею 124 Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Згідно ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

П.1 ч.1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

Як, вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 подало до суду позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкодив розмірі 118 999 гривень.

Згідно, з наявною в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, квартира загальною площею 38,4 кв.м. за адресою: м.Перечин, вул. Червоноармійська, 29/22, Перечинського району Закарпатської області, на підставі договору купівлі-продажу, №973 від 24.10.2015 року, належить на праві приватної власності в цілому ОСОБА_2

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Враховуючи те, що існує ймовірність того, що відповідач ОСОБА_2, дізнавшись про пред’явлення позову, може вжити заходів щодо відчуження належного йому нерухомого майна, що може ускладнити або зробити неможливим виконання можливого судового рішення, суд вважає, що слід заяву про забезпечення позову зоводолити та накласти арешт на квартирну за адресою: м. Перечин, вул. Червоноармійська, 29/22, Перечинського району Закарпатської області, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, в межах суми заборгованості у розмірі 118 999,00 грн.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 158, 258, 260, 353, 354, 355 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» в інтересах якого діє ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру, що за адресою: м. Перечин, вул. Червоноармійська, 29/22, Перечинського району Закарпатської області, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в межах суми заборгованості у розмірі 118 999,00 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5