Ухвала суду № 81276752, 15.04.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2600/15-ц

Провадження № 2/202/14/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

15 квітня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря – Некрасової А.О.,

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної компенсації,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2015 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної компенсації.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справи між суддями (для місцевого суду) від 23 березня 2015 року, справу передано на розгляд судді Мороз В.П.

20 травня 2015 року до матеріалів справи долучено зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація, Садівниче товариство «Трубник», про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні, яка неодноразово уточнювалась.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2017 року у справі призначено судову товарознавчу експертизу, у зв’язку із чим провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.

Розпорядженням керівника апарату Індустріального районного суду м.Дніпропетровська № 336 від 26 грудня 2017 року «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи» призначено повторний автоматизований розподіл справи № 202/2600/15-ц.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 грудня 2017 року головуючим у справі визначено суддю Слюсар Л.П.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 07 лютого 2018 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної компенсації, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація, Садівниче товариство «Трубник», про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні прийнято до провадження, відновлено провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

19 жовтня 2018 року відповідачем подано уточнену зустрічну позовну заяву та 05 листопада 2018 року подано заяву про роз’єднання позовних вимог.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 06 грудня 2018 року уточнену зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація, Садівниче товариство «Трубник», про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні ним квартирою №74 в будинку №1 по вул. Кожемяки в м. Дніпро, забезпечення доступу до квартири, надання ключів та вселення залишено без розгляду.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 06 грудня 2018 року роз’єднано позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної компенсації, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація, Садівниче товариство «Трубник», про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні, та виділено в окреме провадження позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація, Садівниче товариство «Трубник», про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні. В частині позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної компенсації продовжено розгляд цивільної справи.

23 січня 2019 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська через канцелярію суду надійшла заява позивача ОСОБА_4 про залишення позову без розгляду.

Крім того, 28 січня 2019 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська через канцелярію суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2, відповідно до якої останній просив стягнути з позивача понесені витрати на правову допомогу при розгляді справи за позовною заявою ОСОБА_4

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву про залишення позову ОСОБА_4 без розгляду та заперечував проти задоволення заяви відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивача понесених витрат на правову допомогу, оскільки в своїй заяві ОСОБА_2 ніяким чином не диференціює час, який був витрачений його представником на представництво інтересів ОСОБА_2 як відповідача за первісним позовом та час, котрий був витрачений на представництво його інтересів як позивача за зустрічним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви позивача про залишення позову без розгляду, оскільки подання подібної заяви є виключно правом позивача та просив стягнути з позивача понесені ним при розгляді справи витрати на правову допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні також не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_4 про залишення позову без розгляду, зауважуючи на тому, що це право позивача. Заяву ж ОСОБА_2 про стягнення з позивача понесених витрат на правову допомогу просив задовольнити та стягнути з ОСОБА_4 половину коштів за описом виконаних робіт згідно договору № 15/02-17 про надання правової допомоги, що укладений 15 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та адвокатським бюро «ОСОБА_3 і партнери» в особі керуючого бюро ОСОБА_3, а саме 4 273,80 грн., оскільки дійсно він приймав участь як при розгляді справи за первинним позовом ОСОБА_4, так і за зустрічним позовом ОСОБА_2

Суд, заслухавши думку учасників провадження, розглянувши подані заяви та дослідивши матеріали справи доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заяву позивача ОСОБА_4 від 23 січня 2019 року необхідно задовольнити, а позовну заяву залишити без розгляду.

Щодо заяви відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивача понесених витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Як вбачається зі змісту заяви відповідача ОСОБА_2, та долучених до неї матеріалів, між ним та адвокатським бюро «ОСОБА_3 і партнери» в особі керуючого бюро ОСОБА_3 15 лютого 2017 року було укладено договір № 15/02-17 про надання правової допомоги.

Відповідно до п.2.1. вказаного договору, адвокатське бюро, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов’язання з надання правової допомоги по цивільній справі № 202/2600/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної компенсації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної компенсації.

Згідно розрахунку опису виконаних робіт, сума витрат на правничу допомогу, понесена відповідачем, складає 8 547,6 грн. Зокрема, з боку представника відповідача ОСОБА_6 було надано наступні послуги: ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_4 та вироблення правової позиції по справі, що оцінено у 640,00 грн.; надання клієнту юридичної консультації по справі, що оцінено у 640,00 грн.; здійснення аналізу норм чинного законодавства України та аналіз судової практики щодо взаємовідносин, пов’язаних з стягненням матеріальної компенсації за частину нерухомого майна, що оцінено у 640,00 грн.; здійснення ознайомлення з матеріалами справи в суді, що оцінено у 736,40 грн.; здійснення захисту та представлення інтересів клієнта в суді 13.04.2018 року, 12.06.2018 року, 12.07.2018 року, 16.08.2018 року, 22.10.2018 року, 05.11.2018 року, 20.11.2018 року, 06.12.2018 року, що оцінено у 5 891,20 грн.

В той же час, суд приходить до переконання про необхідність відмови у задоволенні вказаної заяви ОСОБА_2, оскільки адвокат ОСОБА_3 представляв інтереси ОСОБА_2, як під час розгляду первинного позову, так і під час розгляду зустрічної позовної заяви, а тому розмежувати витрати, понесенні на правничу допомогу під час розгляду первинного позову ОСОБА_7 не вбачається можливим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 133, 137, 142, 257 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 -задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної компенсації - залишити без розгляду.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення понесених ним витрат на правову допомогу - відмовити.

Роз’яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Повний текст складено 19.04.2019 року.

Суддя Л.П. Слюсар