Ухвала суду № 81276678, 19.04.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 квітня 2019 року справа № 340/977/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1,25006

до відповідача: Управління соціального захисту населення Подільської районної у м.Кропивницькому ради, вул. А. Паученка,53/39, м. Кропивницький,25006

про визнання дій протиправними зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

1)звільнити від сплати судового збору позивача;

2)визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Кропивницькому ради від 13.07.2018 року про дострокову відміну з 01.05.2018 року житлової субсидії ОСОБА_1 «з інших причин»;

3) визнати протиправним і скасувати рішення управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Кропивницькому ради від 26.12.2018 року про не призначення субсидії ОСОБА_1 на підставі «неповного набору документів» прийняте за результатом розгляду його заяви про призначення житлової субсидії;

4) зобов’язати управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Кропивницькому ради відновити розрахунки автоматичного нарахування ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.05.2018 року та повторно розглянути подану заяву ОСОБА_1 від 22.11.2018 року про призначення житлової субсидії, з урахуванням правових оцінок, наданих судом у прийнятому судом рішенні.

При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Крім того, суд вказує, що відповідно до вимог п.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, як вбачається з долучених до позовної заяви документів, позивач судовий збір за звернення з даним адміністративним позовом не сплатив.

Так, позивач зазначив, що враховуючи його майновий стан (пенсіонер за віком), малозабезпечена особа (пенсія 2100 грн. на місяць) він має бути звільнений від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання позивачем надано довідку з Головного управління ПФУ в Кіровоградській області про отриману пенсію за період з квітня 2018 року по березень 2019 року.

З цього приводу слід зазначає наступне.

Зокрема, що єдиною підставою для вчинення адміністративним судом дій, зазначених у ст.8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Здійснюючи свої конституційні обов'язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Окремий доказ, сам по собі, не свідчить про майновий стан. Докази мають обґрунтовувати об'єктивні причини, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких- не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи вищевикладене, позивачем не обґрунтовано у своєму зверненні об'єктивні причини, не надано відповідних доказів, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.

Таким чином, позивачу за звернення до суду з позовом немайнового характеру належало сплатити судовий збір в розмірі 2305,20 грн. (768,40 грн. х 3)

Відповідно до вимог ч. 1 ст.122 КАС України (в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147-VIII), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Так, позивач просить скасувати рішення про припинення виплати житлової субсидії від 13.07.2018 року, тоді як згідно з приписами ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що свідчить про пропуск для звернення до суду з вказаними позовними вимогами.

Згідно копії заяви від 30.11.2018 року за вх. №Л-1290/06, встановлено, що 31.07.2018 року позивач отримав «Дублікат повідомлення про призначення субсидії на ЖКП до особової справи №7272042». Тобто, про порушення своїх прав позивач був обізнаний починаючи з 31.07.2018року.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В даному випадку, позивачем такої заяви до матеріалів справи не додано.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України (в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147-VIII), суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2