Рішення № 81276474, 19.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року Справа № 320/1261/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доІрпінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської областіпровизнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Ірпінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Ірпінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з частиною першою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII;

- зобов’язати Ірпінське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області перерахувати пенсію ОСОБА_1 згідно з частиною першою статті 86 закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у розмірі пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 1996 року працює в органах прокуратури, має стаж роботи на прокурорських посадах понад 13 років 6 місяців та вислугу років понад 23 роки 6 місяців, у зв’язку з чим у вересні 2018 року звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії, у якій просила визначати їй пенсію на умовах, встановлених у частині 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Розглянувши заяву про перерахунок пенсії, відповідач відмов у її задоволенні, мотивувавши відмову відсутністю визначеного Урядом України механізму перерахунку пенсій, призначених прокурорам за вислугу років.

Відмову відповідача з вказаних підстав відповідач вважає незаконною перешкодою у реалізації гарантованих державною соціальних прав, зокрема на належне пенсійне забезпечення.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» умови і порядок перерахунку призначених працівникам прокурати пенсій мають визначатись порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Оскільки такого порядку Уряд не розробив, призначена раніше позивачеві пенсія не може бути перерахована.

Відповідач також звертає увагу суду на правові висновки Верховного Суду у справах 367/8504/16-а та №367/7973/16-а, у який ВС зазначив про відсутність правових підстав для перерахунку пенсій прокурорів у зв’язку з підвищенням заробітних плат за аналогічними посадами.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі №320/1261/19 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 15-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017, задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно з частиною п’ятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII; зобов’язано Чернігівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області призначити ОСОБА_1 пенсію згідно з частиною п’ятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов’язуючи територіальний орган Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до частини 5 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, суди виходили з того, що станом на 10.02.2017 (день звернення із заявою про призначення пенсії) ОСОБА_1 мала необхідний стаж роботи на посадах прокурорів (13 років), а також страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, після досягнення віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статті 26 вказаного Закону.

Розпорядженням Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області від 14.07.2017 №252521 позивачеві була призначена пенсія за вислугу років із розрахунку 52% місячної заробітної плати за відповідну вислугу років у розмірі 10740,00 грн. (а.с. 88).

Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжила працювати на посадах в органах прокуратури.

У зв’язку із зміною місця проживання пенсійну справу позивача було передано до Ірпінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.

Рішенням Ірпінського ОУПФУ Київської області позивачеві було визначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII із розрахунку 52% місячної заробітної плати у розмірі 11897,84 грн. (а.с. 112-113).

21 вересня 2018 року позивач звернулась до Ірпінського ОУПФУ Київської області із заявою про перерахунок пенсії, у якій просила перерахувати призначену їй пенсію у зв’язку із збільшенням тривалості вислуги років, що дає право на пенсію відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

До заяви про перерахунок пенсії позивачем були додані довідки Генеральної прокуратури України від 03.09.2018 №160-зп про розмір заробітної плати та від 27.08.2018 №11/1-449-18 про тривалість вислуги років (а.с. 140-144).

Як вбачається з довідки Генеральної прокуратури України від 27.08.2018 №11/1-449-18 вислуга років, що дає ОСОБА_1 право на пенсію відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, станом на 27.08.2018 становить 23 роки 06 місяців та 09 днів.

Рішенням від 25.09.2018 №11 Ірпінське ОУПФУ Київської області, посилаючись на положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, відмовило позивачеві у призначення пенсії. Вказану відмову відповідач мотивував відсутністю затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій (а.с. 138).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом № 1697-VII, який набирав чинності з 15.07.2015 (далі – Закон № 1697-VII).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 16 Закону № 1697-VII незалежність прокурора забезпечується належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора.

Перелік осіб які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та умови її призначення визначено у статті 86 вказаного закону.

Частиною 1 статті 86 Закону № 1697-VII визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення (з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року) вислуги років не менше 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Відповідно до частини 2 статті 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

У частині 5 статті 86 Закону № 1697-VII передбачено, що працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п’ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Згідно з частиною 8 статті 86 Закону № 1697-VII право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров’я, у зв’язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв’язку із скороченням кількості прокурорів, у зв’язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Відповідно до частини 13 статті 86 Закону № 1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Пунктом 15 статті 86 Закону № 1697-VII передбачено, що з 01.01.2018 пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

VI. Оцінка суду

У період з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року право на пенсію за вислугу років мали особи, які незалежно від віку безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури і мають вислу років не менше 23 роки 6 місяців, з яких не менше 13 років 6 місяців на посадах прокурорів (пенсія на умовах, визначених частиною 1 статті 86 Закону № 1697-VII).

Таким особам пенсія за вислугу років призначається виходячи з 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати.

Особам, які не мають вислуги, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1697-VII на загальних умовах, але мають необхідний стаж роботи на посадах прокурорів пенсія призначається за умови наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п’ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (пенсія на умовах, визначених частиною 5 статті 86 Закону № 1697-VII).

У такому випадку пенсія за вислугу років обчислюється пропорційно до кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років.

Отже особи, які працюють в органах прокуратури мають право на пенсію за вислугою років на загальних умовах: у випадку наявності вислуги років у сукупності зі стажем роботи на посадах прокурорів, тривалість яких визначена у частині 1 статті 86 Закону № 1697-VII, та на спеціальних умовах, передбачених частиною 5 статті 86 Закону № 1697-VII: у випадку відсутності необхідної вислуги років, але за умови наявності необхідного стажу роботи на посадах прокуратури у сукупності зі страховим стажем, що дає право на пенсію за віком у мінімальному розмірі, за умови досягнення певного віку (для чоловіків 57 років, а для жінок віку, що на п’ять років менше за пенсійний вік).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію, призначену їй на спеціальних умовах (передбачених частиною 5 статті 86 Закону № 1697-VII), як особа, яка станом на день звернення за призначенням пенсії досягла 55 річного віку, а також має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі.

Зміст заяви про перерахунок пенсії та доданих до неї довідок Генеральної прокуратури України від 03.09.2018 №160-зп про розмір заробітної плати та від 27.08.2018 №11/1-449-18 про тривалість вислуги років свідчить, що звертаючись до Ірпінського ОУПФУ Київської області з вказаною заявою позивач просила призначити їй пенсію за вислугою років на загальних підставах: у зв’язку з набуттям станом на день звернення із заявою про перерахунок пенсії вислуги років понад 23 років 6 місяців, з яких понад 13 років 6 місяців на посадах прокурорів.

Тобто фактично позивач просила призначити їй пенсію на умовах, визначених у частині 1 статті 86 Закону № 1697-VII замість пенсії, призначеної їй відповідно до частини 5 цієї ж статті.

Щодо виконання позивачем умов, які дають право на пенсію за вислугу років на умовах, визначених у частині 1 статті 86 Закону № 1697-VII.

Як вбачається з довідки Генеральної прокуратури України від 27.08.2018 №11/1-449-18 ОСОБА_1 має вислугу років тривалістю 23 роки 06 місяців та 09 днів.

Записами у трудовій книжці БТ-І №8149977 підтверджується, що ОСОБА_1 16.01.1996 прийняла присягу держслужбовця; у період з 16.01.1996 по 08.04.1996 працювала на посаді юрисконсульта Городнянської державної податкової інспекції; у період з 09.04.1096 по 29.08.2011 – на прокурорських посадах в прокуратурі Чернігівської області, з 29.08.2011 по 27.08.2018 на прокурорських посадах в Генеральній прокуратурі України.

Таким чином, тривалість стажу роботи позивача на посадах прокурорів становить 22 роки 4 місяці та 11 днів.

Оскільки позивач станом на день звернення із заявою про перерахунок пенсії мала вислугу років понад 23 роки 6 місяців, у тому числі понад 13 років 6 місяців на посадах прокурорів, вона мала право на призначення пенсії за вислугою років на умовах, визначених частиною 1 статті 86 Закону № 1697-VII із розрахунку 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Щодо зазначених в оспорюваному рішенні підстав для перерахунку пенсії.

Зі змісту спірного рішення та відзиву на позовну заяву слідує, що заяву позивача про перерахунок пенсії відповідач розцінив як заяву про перерахунок пенсії у зв’язку зі зміною розміру грошового забезпечення, механізм та підстави якого (перерахунку) був визначений у частині 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (втратила чинність 15.12.2015).

А відмовляючи у перерахунку пенсії відповідач виходив з того, що Кабінетом Міністрів України, якому законодавець у частині 20 Закону № 1697-VII делегував повноваження щодо визначення умов та процедури перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, не затвердив відповідного порядку, який би закріплював можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення прокурорів.

Наведені обставини свідчать, що мотиви відмови, викладені в спірному рішенні відповідача, не відповідають змісту та суті заяви позивача про перерахунок пенсії від 21.09.2018, у якій позивач не ставила питання про перерахунок їй пенсії у зв’язку з підвищенням розміру грошового забезпечення за відповідною прокурорською посадою.

Суд зазначає, що сама по собі відсутність нормативно-правового акта, прийнятого Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 20 Закону № 1697-VII не може бути підставою для відмови у вирішенні по суті заяви позивача про перерахунок її пенсії.

Фактично заява позивача стосувалась зміни підстав для призначення пенсії, а саме призначення їй пенсії за вислугу років з підстав, передбачених у частині 1 статті 86 Закону № 1697-VII, замість пенсії з підстав, встановлених у частині 5 статті 86 Закону № 1697-VII.

Умови та порядок такого перерахунку (переведення з однієї пенсії на іншу у рамках одного закону), зокрема порядок обчислення розміру пенсії, визначені безпосередньо у частинах 1-4 статті 86 Закону № 1697-VII, що виключає можливість посилання на відсутність затвердженого Урядом порядку як на підставу для відмови у здійсненні зазначеного перерахунку.

Отже, беручи до уваги, що перерахунок пенсії, за яким звернулась позивач, не був пов’язаний із зміною (підвищенням) заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, і не стосувався умов чи порядку, що не були визначені безпосередньо у Законі № 1697-VII, відмова відповідача здійснити позивачеві перерахунок її пенсії з мотивів, викладених у рішенні від 25.09.2018 №11, є протиправною.

З урахуванням викладеного вимоги позивача про визнання неправомірними дії Ірпінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з частиною першою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо обґрунтованості вимог позивача про зобов’язання Ірпінського ОУПФУ Київської області перерахувати пенсію ОСОБА_1 згідно з частиною першою статті 86 закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у розмірі пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті, суд зазначає наступне.

За змістом частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII пенсія на умовах, визначених у частині 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Отже, запропонований позивачем спосіб обчислення розміру пенсії не відповідає визначеному у законі порядку. З урахуванням викладеного вимоги позивача у частині визначення способу обчислення пенсії при перерахунку задоволенню не підлягають.

VII. Висновок суду

Позивач станом на день звернення із заявою про перерахунок пенсії мала вислугу років понад 23 роки 6 місяців, у тому числі понад 13 років 6 місяців на посадах прокурорів, у зв’язку з чим має право на призначення пенсії за вислугою років на умовах, визначених частиною 1 статті 86 Закону № 1697-VII із розрахунку 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

З урахування викладеного відмова відповідача перерахувати позивачеві пенсію за вислугу років не ґрунтуються не вимогах закону.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

VIIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 10.03.2019 №27217 (а.с. 3).

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Ірпінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з частиною першою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

Зобов’язати Ірпінське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області перерахувати пенсію ОСОБА_1 згідно з частиною першою статті 86 закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 08292, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 41248152, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Київський окружний адміністративний суд до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного рішення суду 19.04.2019.

Суддя Леонтович А.М.