Рішення № 81276275, 01.04.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3240/16-ц

Провадження № 2/307/46/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарях Цонинець Н.М., Ільницькій О.М., Декет К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради, де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Управління Держгеокадастру в Тячівському районі, сектор реєстрації речових прав Тячівської районної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні проїздом, визнання дій протиправними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення про реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради, де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Управління Держгеокадастру в Тячівському районі, сектор реєстрації речових прав Тячівської районної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні проїздом, визнання дій протиправними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення про реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності. В позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог зазначила, що у 1957 році вона одружилася з ОСОБА_5 та разом проживали до 1997 року, тобто до часу його смерті. У 1961 році на ім’я чоловіка було видано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку в с. Красна по вул. Головній (зараз Миру, 223) на земельній ділянці, виділеній їм рішенням виконкомом Дубівської селищної ради депутатів трудящих від 25 квітня 1960 року за №22. Актом про виділення земельної ділянки від 28.04.1960 року комісія їм відвела в натурі під будівництво житлового будинку земельну ділянку площею 0,07 га та зробила розробку під будівництво житлового будинку. У 1963 році будівництво житлового будинку та господарських споруд було завершено, а до 1991 року було також завершено будівництво літньої кухні. 16 травня 1997 року помер її чоловік ОСОБА_5. Вона продовжила проживати у зазначеному житловому будинку після смерті чоловіка, оформила спадщину. У 2016 році відповідачі ОСОБА_3, намагаючись приватизувати земельну ділянку під власним будинком, повністю закрили проїзд від її домоволодіння на центральну дорогу (вулицю), захопивши частину земельної ділянки, що перебуває у володінні територіальної громади – ОСОБА_4 сільської ради. Таким чином, відповідачі незаконно захопили дорогу (проїзд) загального користування і зробили неможливим вільний доступ до її будинку, неможливим завезення їй дров, сіна, тощо.

З урахуванням збільшених позовних вимог просить суд усунути перешкоди з боку відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 у користуванні землями загального користування (проїздом) від центральної вулиці Миру с. Красна до її двору, шляхом заборони їм вчиняти будь-яких дій по блокуванню проїзду (дороги), закриття воріт, дверцят, вчинення перешкод у в’їзді до її домоволодіння та виїзді з домоволодіння на центральну вул. Миру с. Красна, визнати протиправними дії та рішення восьмої сесії сьомого скликання ОСОБА_4 сільської ради від 03.11.2016 року в частині затвердження протоколу погодження меж та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2, площею 0,0800 га за адресою: с. Красна, вул.. Миру, 221 та скасувати вказане рішення, скасувати в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки площею 0,0800 га, розташовану в с. Красна, вул. Миру, 221, кадастровий номер - 2124483200:04:003:0072, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0800 га за адресою: с. Красна, вул. Миру, 221, кадастровий номер - 2124483200:04:003:0072, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, номер запису про право власності - 19307672 від 01.03.2017 року, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна - 1188692721244, скасувати рішення про державну реєстрацію цього права в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень індексний №34137766 від 03.03.2017 року.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Відповідач ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_1 мала дорогу перед його будинком, де в нього стоїть автомобіль. Він пропонував ОСОБА_9, що побудує на городі сарай, а дорогу їй дасть збоку, але вона не погоджувалася, бо хоче дорогу саме попереду будинку. ОСОБА_9 ходить через його ворота. Земельна ділянка, через яку ходить позивачка, знаходиться в його власності. До приватизації земельна ділянка знаходилась в його користуванні. Позивачка дороги до центральної вулиці не має і на даний час вона ходить через земельну ділянку інших сусідів. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник ОСОБА_4 сільської ради в судове засідання не з’явився, так як надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Представник сектору державної реєстрації Тячівської районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, так як надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Представник відділу Держгеокадастру в Тячівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області в судове засідання не з’явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 1 грудня 2016 року за позивачкою ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований в с. Красна по вулиці Миру, 223, Тячівського району Закарпатської області (Т.1 а.с.5-6).

В архівних витягах №01-11/120 та №20/01-21 від 27.05.2016 року зазначено. що на підставі протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу «Досарм» с. Дубове №2 від 10.04.1960 року задоволено заяву ОСОБА_5 про виділення землі під житлове будівництво, та на підставі протоколу засіданні виконкому Дубівської сільської ради №7 від 25.04.1960 року ОСОБА_5 вирішено дозволити проводити житлове будівництво в селі Красна на земельній ділянці площею 0,07 га (Т.1 а.с.7, 8).

Згідно дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку від 06.10.1961 року ОСОБА_5 надано дозвіл проводити будівництво житлового будинку на ділянці в с. Красна по вулиці Головній, виділеного рішенням виконкому Дубівської сільської ради депутатів трудящих від 25.04.1960 року за №22 (Т.1. а.с.9).

Актом комісії від 28.04.1960 року ОСОБА_5 відведено земельну ділянку, площею 0,07 га. під будівництво житлового будинку Т.1. а.с.10).

В схемі забудови присадибної земельної ділянки ОСОБА_5 зазначено її площу, розміри та місце розташування (Т.1 а.с.206).

В збірному кадастровому плані земельної ділянки відповідача ОСОБА_2, яка розташована в с. Красна, вул. Миру, 221. Тячівського району, складеного ТОВ «Гео-Земля», зазначено місце розташування вказаної земельної ділянки по відношенню до інших землекористувачів (Т.1 а.с.218).

Відповідно до ОСОБА_8 з Державного земельного кадастру від 11 січня 2017 року за №НВ-2101721612017 Управлінням Держгеокадастру в Тячівському районі 11 січня 2017 року зареєстровано земельну ділянку, площею 0,08 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в с. Красна, вул. Миру, 221, Тячівського району, з присвоєнням кадастрового номеру - 2124483200:04:003:0072 (Т.1 а.с.120).

Рішенням 13 сесії 6 скликання ОСОБА_4 сільської ради від 16.08.2015 року за №518 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд, площею 0.08 га, в с. Красна, вул.. Миру, 221 (Т.1 а.с.157).

Згідно протоколу комісії з питань земельних ресурсів ОСОБА_4 сільської ради по вирішенню спірного питання між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 17.11.2016 року комісія, виїхавши на місцевість спірних відносин, що виникли між ОСОБА_2, мешканцем с. Красна, вул.. Миру. 221 та ОСОБА_9, мешканкою с. Красна, вул.. Миру, 223, встановила, що межі земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проходять згідно обмірів земельної ділянки, проведеної представником замовника ОСОБА_2 – ОСОБА_10 (Т.1.а.с.167).

Рішенням 10 сесії 7 скликання ОСОБА_4 сільської ради від 22.02.2017 року за №224 затверджено матеріали технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_2, кадастровий номер земельної ділянки - 2124483200:04:003:0072, в с. Красна, вул. Миру, 221, Тячівського району, надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0800 га, кадастровий номер земельної ділянки - 2124483200:04:003:0072, в с. Красна, вул. Миру, 221, Тячівського району (Т.1.а.с.124).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12 квітня 2017 року за №84888976 на підставі рішення державного реєстратора Тячівської районної державної адміністрації від 3 березня 2017 року за №34137766 за ОСОБА_2 в цілій частині зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,08 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в с. Красна, вул. Миру, 221, Тячівського району, кадастровий номер - 2124483200:04:003:0072, номер запису про право власності - 19307672 від 01.03.2017 року, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – 1188692721244 (Т.1 а.с.79-81).

Згідно листа ТОВ «Хуст-Земля Карпат» від 14.03.2017 року за №43 повідомлено позивачку ОСОБА_1 про призупинення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вулиці Миру,223 в с. Красна, Тячівського району, у зв’язку з тим, що суміжний землекористувач ОСОБА_2 оформив право власності на свої земельну ділянку, кадастровий номер - 2124483200:04:003:0072, конфігурація якої закрила проїзну дорогу до земельної ділянки ОСОБА_1 (Т.1 а.с.82).

У викопіровці з Генплану с. Красна зазначено місце розташування земельної ділянки по вулиці Миру, 223 в с. Красна, Тячівського району (Т.1 а.с.83).

Із пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2, яка наявна в матеріалах вищезазначеної технічної документації, зазначено, що межі земельної ділянки проходять по межових знаках згідно акта прийомки-передачі межових знаків, погоджено власником земельної ділянки, суміжними землекористувачами і землевласниками і виконавцем. Проїзд між зазначеними земельними ділянками не відображений (Т.1 а.с.152-153).

В судовому засіданні також були досаджені википіровка з Генерального плану с. Красна (Т.1 а.с.136-137, 143), наданні сторонами збірні кадастрові плани земельних ділянок по вулиці Миру в с. Красна (Т.1 а.с.216, 217, 218), та з яких не вбачається наявність проїзду до земельної ділянки, яка знаходиться на даний час у фактичному користуванні позивачки ОСОБА_1 по вулиці Миру, 223, в с. Красна, Тячівського району.

При цьому, суд констатує, що згідно наданого представником позивача збірного кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_5 по вулиці Миру в с. Красна згідно схеми забудови від 25 квітня 1960 року за №22 (Т.1 а.с.216) конфігурація та місце розташування земельної ділянки ОСОБА_5 згідно схеми забудови не співпадає з конфігурацією та фактичним місцем розташуванням земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні позивачки ОСОБА_1 та накладається на земельні ділянки по вулиці Миру, 221 та Миру, 225 в с. Красна, Тячівського району.

Спеціаліст ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що згідно Генплану с. Красна позивачка ОСОБА_1 зі своєї земельної ділянки не має проїзду до центральної дороги. Відповідно до схеми забудови був визначений під’їзд до дворогосподарства ОСОБА_1, тобто під’їзд зорієнтований до центральної дороги. Проїзду між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має. Згідно старої схеми забудови має бути дорога, але вона не відповідає кадастровому плану. Погоджує межі земельних ділянок сільська рада, яка і підписує технічну документацію. Сільська рада встановлює чи відноситься земельна ділянка до житлової забудови.

Відповідно до ч.2 ст.4 ЗК України (в редакції станом на 22 лютого 2017 року) завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Згідно положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до вимог ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до стаття 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать також землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

Стаття 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначає, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування в тому числі вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені повноваження сільських, селищних та міських рад у галузі вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Дані питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях. Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб’єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У силу статей 321, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом, а припинення права власності можливе лише з підстав, передбачених статтею 346 ЦК України.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7 роз’яснено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

В судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами виник з приводу усунення перешкод позивачці ОСОБА_1 відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користуванні спірної земельної ділянки від центральної вулиці Миру с. Красна до двору ОСОБА_1, яка була приватизована відповідачем ОСОБА_2 на підставі прийнятих рішень відповідачем ОСОБА_4 сільською радою та подальшою державною реєстрацією за ОСОБА_2 права власності на цю спірну земельну ділянку.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 мала довести, що вона є землекористувачем або власником земельної ділянки і її право власності чи користування земельною ділянкою було порушене відповідачами ОСОБА_4 сільською радою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при оформленні за ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно вимог ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Під час судового розгляду за клопотанням представника позивача в даній цивільній справі ухвалою Тячівського районного суду від 4 червня 2018 року було призначено земельно-технічну експертизу та на вирішення експерта було поставлено запитання: чи є порушенням правил землеустрою, прав суміжного землекористувача ОСОБА_1 (с. Красна, вул. Миру, 223, Тячівського району), плану забудови населеного пункту с. Красна, Тячівського району (містобудівних умов та вимог) під час складення, погодження, затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2, площею 0,0800 га за адресою: с. Красна, вул. Миру, 221, Тячівського району, кадастровий номер - 2124483200:04:003:0072, однак експертом Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_12, якій судом було доручено виконання даної експертизи, її не було виконано, оскільки даний вид експертизи станом на 24 жовтня 2018 року експертом зазначеної експертної установи не виконується.

В подальшому судом було роз’яснено представнику позивача його процесуальне право на призначення вказаної експертизи іншій експертній установі, але останнім відповідного клопотання заявлено не було, від проведення експертизи представник позивача відмовився, посилаючись на те, що призначення експертизи не є необхідним, вважав, що проведення експертного дослідження не буде мати значення для з’ясування обставин у даній справи..

Ухвалою Тячівського районного суду від 26 лютого 2019 року ухвалу Тячівського районного суду від 4 червня 2018 року про призначення експертизи в даній цивільній справі було скасовано.

Таким чином, позивачкою ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_6 в судовому засіданні не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існував проїзд до вулиці Миру в с. Красна, Тячівського району, що було допущено порушення правил землеустрою, прав позивачки ОСОБА_1 плану забудови населеного пункту с. Красна, Тячівського району (містобудівних умов та вимог) під час складення, погодження, затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідача ОСОБА_2, площею 0,0800 га за адресою: с. Красна, вул. Миру, 221, Тячівського району, кадастровий номер - 2124483200:04:003:0072, що оспорювані позивачкою рішення ОСОБА_4 сільської ради та державного реєстратора речових прав Тячівської районної адміністрації є незаконними, та у справі не має даних, які б вказували на прийняття ОСОБА_4 сільською радою рішення про визначення на місцевості встановленим законодавством порядком дороги загального користування, вулиці, проїзду чи іншої лінійної інженерної споруди (комплексу споруд) із конкретно визначеними параметрами, відображення відповідного об'єкта в технічній документації щодо території населеного пункту с. Красна по вулиці Миру.

Суд не бере до уваги як доказ надану позивачкою копію схеми забудови присадибної земельної ділянки ОСОБА_5 відповідно до рішення Дубівської сільської ради від 25 квітня 1960 року за №22 (Т.1 а.с.206), оскільки вона не містить даних щодо точного місця розташування цієї земельної ділянки, при цьому відповідного до наданих сторонами збірних кадастрових планів земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (Т.1 а.с.216, 218) на даний час в користуванні позивачки ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка в іншому місці та в іншій конфігурації, а належна згідно схеми забудови земельна ділянка ОСОБА_5 накладається на інші земельні ділянки, розташовані по вулиці Миру, 221 та Миру, 225 в с. Красна, Тячівського району.

Інших належних і допустимих доказів сторонами не наведено.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що вимоги позивачки щодо усунення перешкоди з боку відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 у користуванні землями загального користування (проїздом) від центральної вулиці Миру с. Красна до її двору, шляхом заборони їм вчиняти будь-яких дій по блокуванню проїзду (дороги), закриття воріт, дверцят, вчинення перешкод у в’їзді до її домоволодіння та виїзді з домоволодіння на центральну вул. Миру с. Красна, визнання протиправними дій та рішення восьмої сесії сьомого скликання ОСОБА_4 сільської ради від 03.11.2016 року в частині затвердження протоколу погодження меж та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2, площею 0,0800 га за адресою: с. Красна, вул.. Миру, 221 та скасування вказаного рішення, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки площею 0,0800 га, розташованої в с. Красна, вул. Миру, 221, кадастровий номер - 2124483200:04:003:0072, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 та ОСОБА_2 ОСОБА_13, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0800 га за адресою: с. Красна, вул. Миру, 221, кадастровий номер - 2124483200:04:003:0072, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, номер запису про право власності - 19307672 від 01.03.2017 року, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна - 1188692721244, скасування рішення про державну реєстрацію цього права в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень індексний №34137766 від 03.03.2017 року є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2016 року щодо накладення заборони на реєстрацію в державному земельному кадастрі земельної ділянки в с. Красна, вул. Миру,221, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку ОСОБА_2, видачі кадастрового номера, а також накладення заборони на реєстрацію права власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_2, мешканцем с. Красна, вул. Миру,221, в реєстрі речових прав слід скасувати.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивачку.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 77-81, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.ст.26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 4, 116, 118, 125, 126, 152 ЗК України, ст.391 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради, де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Управління Держгеокадастру в Тячівському районі, сектор реєстрації речових прав Тячівської районної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні проїздом, визнання дій протиправними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення про реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності, відмовити.

Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2016 року щодо накладення заборони на реєстрацію в державному земельному кадастрі земельної ділянки в с. Красна, вул. Миру,221, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку ОСОБА_2, видачі кадастрового номера, а також накладення заборони на реєстрацію права власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_2, мешканцем с. Красна, вул. Миру,221, в реєстрі речових прав, скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1, мешканка с. Красна, вул. Миру, 223, Тячівського району, Закарпатської області, України.

Відповідач – ОСОБА_2, мешканець с. Красна, вул. Миру, 221, Тячівського району, Закарпатської області, України.

Відповідач – ОСОБА_3, мешканка с. Красна, вул. Миру, 221, Тячівського району, Закарпатської області, України.

Відповідач – ОСОБА_4 сільська рада, адреса: с. Красна, вул. Миру, 203, Тячівського району, Закарпатської області, України.

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Управління Держгеокадастру в Тячівському районі, адреса: м. Тячів, вул. Незалежності,94.

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - сектор реєстрації речових прав Тячівської районної державної адміністрації, адреса: м. Тячів, вул. Незалежності,30.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2019 року.

Головуючий : В.І.Бобрушко