Рішення № 81276088, 15.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2019 року о/об 14 год. 25 хв.Справа № 280/1036/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (70450, Запорізька область, Запорізький район, селище Кушугум, вул.Радянська, буд.5; РНОКПП НОМЕР_1)

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.168; код ЄДРПОУ 38025409)

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ УПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 2900 грн. 00 коп.; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 22.12.2018 у розмірі 2900 грн. 00 коп., сплаченого згідно з квитанцією від 22.12.2018.

Позивач у позові зазначив, що 22.12.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу 1/2 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 22.12.2018, позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2900,00 грн., що підтверджується банківською квитанцією. Окремо, з метою підтвердження зарахування до бюджету вищевказаної грошової суми, представником позивача ОСОБА_3 було направлено до ГУ ДКСУ у Запорізькій області адвокатський запит від 01.02.2019. Листом від 07.02.2019 УДКСУ у м.Запоріжжі Запорізької області була надана відповідь про те, що сплачені позивачем грошові кошти у розмірі 2900,00 грн. були зараховані до бюджету в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від операції купівлі-продажу нерухомості. Згідно вказаного договору та Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за критеріями «Бабкин Олександр Олександрович» РНОКПП «НОМЕР_1»), позивач вперше придбав житло. Вказану інформацію отримано з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивач з посиланням на п.9 ст.1, ч.3 ст.3 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», «Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затверджений 03.11.1998 постановою Кабінету Міністрів України №1740, зазначає, що 16.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до листа ГУ ПФУ в Запорізькій області від 21.01.2019 за вих.№1170/04 позивачу відмовлено з посиланням на те, що відповідач не має відомостей про вичерпний перелік власників майна, хоча позивач надавав разом із вищезгаданою заявою інформацію отриману з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач просив позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з адміністративним позовом про повернення безпідставно сплачених коштів звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області, яке не є належним відповідачем у справі. Відповідно до «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого 22.12.2014 постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, ГУ ПФУ в Запорізькій області відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Пенсійного Фонду щодо забезпечення надходження від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства. Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи, які придбавають нерухоме майно є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182) здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що був укладений 22.12.2018 позивачем, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, робоче місце якого за даними Єдиного реєстру нотаріусів розташоване за адресою: АДРЕСА_2, тобто у Вознєсенівському районі. Враховуючи вищевикладене, належним відповідачем у справі є Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя до повноважень якого належить здійснення обліку та контролю за сплатою збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу нерухомості, а у разі його помилкової (надмірної) сплати - направлення до органу Державного казначейства України подання про його повернення. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить замінити неналежного відповідача по справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на належного - Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м.Запоріжжя, вул.Гагаріна, буд.2-Б).

Ухвалою суду від 15.04.2019 відповідачу відмовлено у заміні неналежного відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача подала до суду письмові пояснення згідно з якими кошти у сумі 2900,00 грн. сплачені ОСОБА_1 квитанцією від 22.12.2018, зараховані до державного бюджету 22.12.2018 меморіальним ордером №І122232ІЕU на рахунок №31117156008007, по коду класифікації доходів бюджету 24140500 - «Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна», відкритий у Казначействі України (ЕАП), МФО 899998, одержувач коштів: УК у м.Запоріжжі/Вознесенівс./24140500, код ЄДРПОУ 38025409. Відповідно до «Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 за №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до бюджетів надходжень за ККДБ 24140500 покладено на Пенсійний фонд України. Відповідно до п.2 вищезазначеної постанови, органи, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечують відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Механізм повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначено «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженим 03.09.2013 наказом Міністерства фінансів України №787, згідно з п.5 якого повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Зазначене свідчить про те, що відповідно до наданих повноважень органи Казначейства не приймають самостійного рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), а здійснюють повернення тільки на підставі подання контролюючого органу.

Ухвалою суду від 18.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 15.04.2019 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд з’ясував наступне.

Як з’ясовано судом і не заперечується учасниками справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.12.2018 укладено Договір купівлі-продажу 1/2 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №5034.

Судом досліджено «Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта» про реєстрацію права власності, який підтверджує придбання позивачем 1/2 частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3.

Кошти у сумі 2900,00 грн. сплачені ОСОБА_1 квитанцією від 22.12.2018 за №MP_AB070888SAV_4781759 (як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу) – зараховані до Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 - «Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна» на рахунок №31117156008007, відкритий у Казначействі України (ЕАП), МФО 899998, одержувач коштів: УК у м.Запоріжжі/Вознесенівс./24140500, код ЄДРПОУ 38025409.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 15.01.2019 про повернення коштів.

Листом від 21.01.2019 за №1170/04 відповідачем була надана відповідь на вказану заяву позивача про відмову в поверненні коштів, в якій зазначено: "... Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області має доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно проте, зазначені реєстри не містять вичерпний перелік власників нерухомого майна, відповідно органи Пенсійного фонду в повній мірі не володіють інформацією щодо осіб, які придбавають житло вперше. Таким чином, для доведення факту придбавання нерухомого майна вперше, Вам необхідно звернутися до судових органів. У разі прийняття судом рішення на Вашу користь, кошти зі сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна будуть повернуті. ...".

Вирішуючи по суті переданий на розгляд публічно-правовий спір суд з урахуванням зазначеного вище виходить з наступного.

Як зазначено у п.9 ч.1 ст.1 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.2 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з абз.1 п.15-1 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого 03.11.1998 постановою Кабінету Міністрів України №1740 (надалі – «Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Як передбачено п.15-3 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженим 03.09.2013 наказом Міністерства фінансів України №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (надалі – «Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів»).

Пунктом 5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. (…) Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. (…).

Відповідно до пп.2 п.4 «Положення про Державну казначейську службу України», затвердженого 15.04.2015 постановою Кабінету Міністрів України №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Факт придбаня ОСОБА_1 1/2 частки квартири АДРЕСА_4 підтверджується: Договором купівлі-продажу квартири, укладеним 22.12.2018 та посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрованим в реєстрі за №5034; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта.

Інших відомостей, зокрема, про наявність у власності позивача іншого нерухомого майна (житла) чи про придбання ним такого майна, немає.

Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (у зв’язку з реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України) покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Так як саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №819/1249/17), від 19.06.2018 (справа №819/1554/16), від 21.08.2018 (справа №819/657/17).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивачем подано до суду клопотання про стягнення компенсації витрат на правничу допомогу у сумі 7450 грн. 00 коп.

В обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду подано: Квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 15.04.2019; Акт надання послуг №1 від 15.04.2019 до Договору №1 про надання правничої допомоги від 02.01.2019.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було підписано та направлено до суду безпосередньо позивачем, а не особою, яка надавала правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Позивачем документально та нормативно не обґрунтована «кількість витраченого часу (год.)» в Акті надання послуг №1 від 15.04.2019 до Договору №1 про надання правничої допомоги від 02.01.2019.

Також, суд вважає вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наведеному документі, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами через типовість таких справ, судову практику по розгляду таких справ.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи документи, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача, оскільки їх розмір не є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 7450 грн. 00 коп. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Звідси, у задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 7450 грн. 00 коп. має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 (70450, Запорізька область, Запорізький район, селище Кушугум, вул.Радянська, буд.5; РНОКПП НОМЕР_1) помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 2900 грн. 00 коп.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області подання про повернення ОСОБА_1 (70450, Запорізька область, Запорізький район, селище Кушугум, вул.Радянська, буд.5; РНОКПП НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 22.12.2018 у розмірі 2900 грн. 00 коп., сплаченого згідно з квитанцією від 22.12.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (70450, Запорізька область, Запорізький район, селище Кушугум, вул.Радянська, буд.5; РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп.

У задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 7450 грн. 00 коп. – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 15.04.2019.

Суддя О.О. Прасов