Рішення № 81276022, 19.04.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Мукачево Справа №303/1337/19

2/303/878/19

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого – судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Мукачево цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 від імені якого діє ОСОБА_2

до відповідача ОСОБА_3 міської ради Закарпатської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визначення йому додаткового строку тривалістю у шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті його сестри – ОСОБА_5.

Як на підставу для задоволення позову, позивач посилається на обставини щодо поважності пропуску строку для прийняття спадщини, у зв’язку із тим, що він проживає в іншій області та не знав про смерть сестри. Також вказаує відсутність інших спадкоємців.

Позивач та його представник у судове засідання не з’явилися, натомість від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами, підтримали позовні вимоги просить задоволити. Також представником позивача подано додаткові документи.

Відповідач подав суду письмову заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника. Прийняття рішення залишив на розсуд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4 надіслала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі . Задоволення позовних вимог залишила на розсуд суду (а.с. 21).

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

З даних посвідки про шлюб №68, свідоцтва про одруження серії ЯУ №261367, свідоцтва про народження серії ЯД №683113, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00022084001 вбачається, що заявник є двоюрідним братом ОСОБА_5.

9 серпня 1958 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Острозького районного управління юстиції у Рівненській області зареєстровано шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу: ОСОБА_7 (витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюбу, а.с. 10).

Дані витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 11, 12) свідчать про те, що ОСОБА_7 помер 18 лютого 2007 року, ОСОБА_8 помер 15 березня 2018 року.

У Спадковому реєстрі інформація про заповіти/спадкові договори, спадкові справи та видачі на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, яка померла 28.02.2018 – відсутні (а.с.8, 9).

З даних листа приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 6 лютого 2019 року вих. №59/01-16 (а.с. 7) вбачається, що 5 лютого 2019 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за померлою 28 лютого 2018 року ОСОБА_5, однак пропустив шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця для прийняття спадщини.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини по справі суд виходить також із того, що згідно із загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 Цивільного кодексу України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач у якості обставини, яка перешкоджала йому своєчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, зазначив той факт, що він проживає в іншій області та не знав про факт смерті спадкодавця.

Також позивачем до матеріалів справи додано копію Довідки поліклінічного відділення Острозької райлікарні від 15.04.2019, згідно з якою ОСОБА_9 лікувався у невролога з 30.07.18 по 31.08.18.

Поряд з цим, дані довідки не можуть бути свідченням наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_5 померла 28.02.2018, а позивач проходив лікування з кінця липня до кінця серпня 2018 року, тобто з 28.02.2018 року по 30.07.2018 року та мав можливість подати заяву про прийняття спадщини. Також і проходження лікування не є перешкодою для подання такої заяви.

Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався цим правом на прийняття спадщини через відсутність іншої необхідної інформації, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Таким чином, належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини, а саме наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, що перешкоджали йому звернутися з відповідною заявою, суду не надано.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129, 1291 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

2. Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок покласти на позивача.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

5. Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Острог, вул. І.Вишенського, 32/2 Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1).

Представник позивача: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 89600 м.Мукачево, вул. Кирила і Мифодія, 35, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_3 міська рада Закарпатської області (89600, м.Мукачево, пл. Духновича, 2, код ЄДРПОУ 04053743).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4 (89600 м.Мукачево, вул. Маргитича, 12/1).

Суддя В.В. Кость