Рішення № 81275866, 19.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2019 р. справа № 300/686/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Калнишевського, 5, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304) до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304) про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.03.2019 звернулась до суду з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправною відмови відповідача у виплаті позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", врахувавши період роботи позивача з 01.01.1992 по 26.08.2018 до спеціального стажу за вислугу років згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 27.12.2018 звернулась до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Однак відповідач листом від 04.01.2019 №707/К-15 відмовив позивачу у виплаті вказаної грошової допомоги з тих підстав, що ОСОБА_1 з 05.08.1985 по даний час працює викладачем в Калуській дитячій музичній школі управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради. З 01.01.1992 дитяча музична школа належить до позашкільних навчальних закладів, а викладачі, які працюють у позашкільних навчальних закладах Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не передбачені, тому період роботи на посаді викладача можна зарахувати відповідно до раніше чинного законодавства до спеціального стажу лише до 01.01.1992. За вказаний період роботи стаж позивача становить 11 років 04 місяці при необхідності 30 років, а тому відповідач не має підстав для нарахування грошової допомоги. Вказану відмову Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області ОСОБА_1 вважає протиправною, в зв'язку з чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 29.03.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.04.2019 надійшов до суду відзив відповідача на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що згідно Закону України «Про позашкільну освіту» музична школа відноситься до мистецької школи, яка, в свою чергу, є закладом позашкільної освіти. Натомість, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів та установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» в позашкільних навчальних закладах викладачі не передбачені. Період роботи ОСОБА_1 з 01.09.1980 по 31.12.1991, який можливо зарахувати до спеціального стажу становить 11 років 04 місяці при необхідних для жінок 30 роках, то підстав для виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій немає. На підставі наведеного, представник Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с.140-142).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Калуському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та з 27.08.2018 отримує пенсію за віком, що підтверджується копією протоколу №2484 від 10.09.2018 (а.с.125).

Згідно із записами трудової книжки позивач з 01.09.1980 по 05.08.1985 працювала викладачем по класу бандури Войнилівської дитячої музичної школи, а з 05.08.1985 по 19.06.2013 – викладачем по класу бандури Калуської дитячої музичної школи, з 20.06.2013 – викладачем народного струнного відділу Калуської дитячої музичної школи (а.с.12). При цьому, відповідно до запису №4 від 14.03.2013 в трудовій книжці ОСОБА_1 Калуська дитяча музична школа реорганізована шляхом злиття в Калуську дитячу музичну школу управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради.

Факт роботи позивача з 01.09.1980 по 05.08.1985 у Войнилівській дитячій музичній школі підтверджується також довідками Дитячої музичної школи Войнилівської селищної ради від 14.11.2018 №29 та №30 (а.с.14-15), копіями наказу №5 від 01.09.1980 про зачислення на роботу та наказу №273 від 05.08.1985 про звільнення (а.с.16-17).

Згідно довідки Дитячої музичної школи управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради ОСОБА_1 з 05.08.1985 по даний час займає посаду викладача відділу народних струнних інструментів Калуської дитячої музичної школи (а.с.18). Також, факт роботи позивача з 05.08.1985 в Калуській дитячій музичній школі підтверджується копіями: наказів про надання відпусток та відряджень (а.с.26-102); атестаційних листів (а.с.103-111); посвідчень та свідоцтв про підвищення кваліфікації (а.с.112-114).

13.09.2018 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про зарахування до вислуги років, що давало б право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, періоду роботи у Войнилівській дитячій музичній школі з 01.09.1980 по 05.08.1985 та періоду роботи в Калуській музичній школі з 05.08.1985 по даний час (а.с.127).

Однак Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом від 27.09.2018 №568/К-15 відмовило позивачу у виплаті вищезазначеної грошової допомоги, так як посада викладача в позашкільних закладах освіти постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 не передбачена, тому період роботи на цій посаді не зараховується до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій як працівнику освіти (а.с.128).

27.12.2018 позивач знову звернулась до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, до якої долучила копії довідок про періоди роботи у Войнилівській дитячій музичній школі та в Калуській музичній школі, наказів про надання відпусток та відряджень, атестаційних листів, посвідчень та свідоцтв про підвищення кваліфікації (а.с.129-130).

Відповідач листом від 04.01.2019 №707/К-15 відмовив позивачу у виплаті вказаної грошової допомоги з тих підстав, що ОСОБА_1 з 05.08.1985 по даний час працює викладачем в Калуській дитячій музичній школі управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради. З 01.01.1992 дитяча музична школа належить до позашкільних навчальних закладів, а викладачі, які працюють у позашкільних навчальних закладах Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не передбачені, тому період роботи на посаді викладача можна зарахувати відповідно до раніше чинного законодавства до спеціального стажу лише до 01.01.1992. За вказаний період роботи стаж позивача становить 11 років 04 місяці при необхідності 30 років, а тому відповідач не має підстав для нарахування грошової допомоги (а.с.131).

Вважаючи таку відмову Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправною, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду, в якому просила зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", врахувавши період роботи позивача з 01.01.1992 по 26.08.2018 до спеціального стажу за вислугу років згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (30 років для жінок) роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Згідно матеріалів справи встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 41 рік 8 місяців 25 днів, що також підтверджується листами відповідача від 27.09.2018 №568/К-15, від 04.01.2019 №707/К-15 та відзивом на позов.

Щодо доводів представника відповідача про те, що в позашкільних навчальних закладах викладачі не передбачені, а також позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 25.05.2016 в справі №419/794/15, то суд вказує на таке.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про позашкільну освіту», позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Перелік типів позашкільних навчальних закладів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, згідно пункту 6 якого, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Згідно статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту», права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників закладу позашкільної освіти визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічним працівникам закладів позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності надається щорічна основна відпустка тривалістю не менше 42 календарних днів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Посада викладача цим Переліком не передбачена, однак за дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 №397/21 дія зазначеної постанови поширена, в тому числі, і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 №01-3/133-02-2.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Верховний Суд України у постанові від 25.05.2016 у справі №419/794/15 висловив позицію, що наявність Доручення №397/21 без відповідних змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивачки на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.

Разом з цим, ОСОБА_2 Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 за результатом розгляду справи №442/456/17 зазначила, що Верховний Суд України при ухвалені постанови, не врахував та не проаналізував положення Законів України №1060-ХІІ «Про освіту», №1841-ІІІ «Про позашкільну освіту», Переліків посад педагогічних та науково-педагогічних працівників та Перелік типів позашкільних навчальних закладів, які поряд із наведеними нормативно-правовими актами також регулюють правовідносини, що виникають при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України заяв громадян про призначення пенсій за вислугу років.

Так, за приписами статтею 28 Закону України «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно з статті 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про позашкільну освіту» та пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Статтею 21 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

ОСОБА_2 Верховного Суду погоджується з твердженням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який відносить посаду «викладач» до педагогічних посад.

ОСОБА_2 Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 за результатом розгляду справи №442/456/17 дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право на отримання пенсії за вислугу років. Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

За таких обставин, з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення, ОСОБА_2 Верховного Суду вважає за необхідне відступити від позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 25.05.2016 у справі №419/794/15-а щодо відсутності у викладачів музичних шкіл, які відносяться до закладів позашкільної освіти, права на отримання пенсії за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як зазначено судом вище, з огляду на зміст Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

В даному випадку, позивач має необхідний спеціальний страховий стаж роботи на певних визначених законодавством посадах понад 30 років, здійснила вихід на пенсію саме з посади викладача народного струнного відділу Калуської дитячої музичної школи, будь-якого іншого виду пенсії до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - не отримувала. Таким чином, ОСОБА_1 дотримано обов’язкові вимоги, що дають право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі №466/5637/17, від 22.03.2019 у справі №682/2177/17.

За вказаних обставин дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу грошової допомоги відповідно до статті 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» слід визнати протиправними та зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано - Франківської області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано - Франківської області (вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304, код ЄДРПОУ - 37824000) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (вул. Калнишевського, 5, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304, код - НОМЕР_1) грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304, код ЄДРПОУ - 37824000) на користь ОСОБА_1 (вул. Калнишевського, 5, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304, код - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесять вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.