Рішення № 81275295, 19.04.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/8574/18

Справа № 2/243/124/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю

секретаря Маслової К.С.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», про скасування акту про порушення та штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, уточненим у ході судового розгляду справи, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. 28 серпня 2018 року представниками Слов’янського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за результатами перевірки дотримання споживачами Правил користування електричною енергією було складено ОСОБА_3 про порушення цих правил позивачем, яке виявилося у самовільному його підключенні за місцем свого проживання до електричної мережі. ОСОБА_1 вважає, що вказаний акт складений з порушенням вимог щодо його оформлення, закріплених у п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, оскільки, по-перше, він підписаний працівником відповідача, який був відсутній під час його складання, по-друге, у ньому не вказані реквізити приладу, яким було зроблено вимірювання напруги, та, по-третє, відеозапис, який проводився під час фіксації наявності самовільного підключення до електромережі, є не цілісним, а складається з декількох частин. Крім того, позивач зазначає, що протокол, який було складено комісією РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за наслідками розгляду акту про порушення, яким його було оштрафовано на суму 45 137 грн. 92 коп., йому не було надано, а розрахунок спожитої не облікованої електроенергії, зазначений у акті, не відповідає Методиці розрахунку, якою передбачено, що початковою датою відліку не облікованої електроенергії є остання дата контрольного огляду, яка, в той же час, у жодному документі відповідача не відображена. За таких обставин, позивач вважає вказаний ним акт про порушення № 220539 від 28 серпня 2018 року незаконним, у зв’язку з чим просить суд скасувати його та штраф у розмірі 45 137 грн. 92 коп., накладений на нього на підставі цього акту, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_4, що діє на підставі договору про надання юридичних послуг від 06 вересня 2018 року, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Разом з тим, відповідно до приписів п. 3 ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Представник відповідача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» – ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності № 540/39 від 23 травня 2018 року, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив наступне. Діючим законодавством не передбачено ані оскарження протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, ані визнання вимоги про оплату збитків незаконною, адже сама по собі вимога носить лише рекомендаційний характер і сторони, у разі необхідності, можуть вжити заходів для досудового врегулювання спору, а протокол є лише фіксацією заподіяних внаслідок не облікованого використання електроенергії збитків. Тобто акт та протокол є лише доказом на підтвердження факту використання споживачем не облікованої електричної енергії і можуть бути надані постачальником суду у

якості доказів такого порушення споживачем; їх самостійне оскарження чинним законодавством не передбачено. Щодо незгоди позивача з порядком визначення розміру збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії споживачем, а також формули їх розрахунку, відповідач зазначає, що оскарження цього порядку також можливо лише виключно під час звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок не облікованого використання електроенергії. За таких обставин відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.

Суд, вислухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

З договору «Про користування електричною енергією» № 220108106 від 16 жовтня 2013 року, слідує, що 16 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було укладено договір про користування електричною енергією строком дії на три роки, який набув чинності з дня його підписання і кожного разу продовжується на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловить наміру внести до нього зміни або доповнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року, встановлено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

В той же час, комісією у складі електромонтерів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є працівниками Слов’янського РЕМ і ЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» і відповідно до змінного завдання рейдової бригади Слов’янського РЕМ № 994 від 28/08/18 були призначені на перевірку споживання абонентами електричної енергії у місті Святогірськ Донецької області, за результатами такої перевірки абонента ОСОБА_1 28 серпня 2018 року відносно нього та у його присутності було складено акт про порушення (ПКЕЕН) № 220539, від підписання якого позивач відмовився, проте з якого слідує, що споживач ОСОБА_1, за яким закріплений особовий рахунок № 220108106, при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1, порушив правила користування електричною енергією для населення та умови договору, що виявилося у самовільному підключенні ним його електрообладнання до електричної мережі іншого споживача – ЖЕО ПП «Омфал-2» з порушенням схеми обліку.

Пунктом четвертим частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» самовільне підключення до об’єктів електроенергетики визнано правопорушенням на ринку електричної енергії. Частиною першою статті 77 цього Закону закріплено правило, за яким учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з приписами п.п. 8.2.5, 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Так, у вищевказаному акті про порушення (ПКЕЕН) № 220539 від 28 серпня 2018 року, який було отримано позивачем 28 серпня 2018 року, про що свідчить його особистий підпис у цьому акті, зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 04 вересня 2018 року.

В той же час, ОСОБА_1 своєю заявою від 29 серпня 2018 року (а.с. 68) просить відповідача провести засідання комісії з розгляду акту про порушення (ПКЕЕН) № 220539 від 28 серпня 2018 року раніше призначеного строку, а саме 29 серпня 2018 року.

З протоколу засідання комісії РЕМ з розгляду актів порушення ПКЕЕН побутових споживачів № 570 від 29 серпня 2018 року, копію якого ОСОБА_1 отримав 29 серпня 2018 року, вбачається, що 29 серпня 2018 року комісія у складі головуючого Линник Р.Ю., а також членів – ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у присутності позивача, розглянувши акт № 220539 від 28 серпня 2018 року, дійшла висновку про відповідність цього акту вимогам п. 35 ПКЕЕН, розрахунок суми недооблікованої електроенергії здійснений відповідно ПКЕЕН та п. 3.1.5 Методики розрахунку нарахувань по актам і становить 45 137 грн. 92 коп.

За таких обставин суд приходить до переконання і про доведеність відповідачем в судовому засіданні факту отримання позивачем оскаржуваного ним акту про порушення (ПКЕЕН) № 220539 від 28 серпня 2018 року, і про обізнаність позивача з приводу дати проведення засідання комісії з розгляду вищезазначеного акту про порушення (ПКЕЕН) № 220539, і про його присутність на засіданні комісії з розгляду цього акту про порушення, і про отримання ним копії протоколу засідання комісії РЕМ з розгляду актів порушення ПКЕЕН побутових споживачів № 570 від 29 серпня 2018 року. У зв’язку з цим, доводи позивача щодо неотримання ним протоколу комісії РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» № 570 від 29 серпня 2018 року у судовому засіданні не лише не знайшли свого підтвердження, а й спростовані доказами відповідача.

Що стосується доводів сторони позивача на невідповідність складеного відповідачем акту про порушення (ПКЕЕН) вимогам п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, то суд не бере їх до уваги, оскільки оскаржуваний ОСОБА_1 акт про порушення (ПКЕЕН) № 220539 було складено працівниками відповідача 28 серпня 2018 року, натомість Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, втратили свою чинність 26 червня 2018 року, тобто за два місяці до дати складання працівниками відповідача оскаржуваного позивачем акту, натомість 19 квітня 2018 року набули чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року, які і діяли на час складання даного акту.

Відповідно до п.п. 8.2.6, 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року, у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Крім того, п. 8.2.7 вищевказаних Правил визначено, що у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Тобто окреме оскарження акту про порушення, а також штрафу за розрахунком спожитої не облікованої електроенергії чинним законодавством не передбачено. Відповідні заперечення можуть бути заявлені споживачем у ході судового розгляду вимог постачальника щодо оплати споживачем вартості необлікованої електроенергії.

До того ж, у висновках Верховного Суду, викладених 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, 08 серпня 2018 року у справі № 285/1893/17 та 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України є обов’язковим для суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, зазначено наступне. Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому ОСОБА_10 Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають

розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене ОСОБА_10 Верховного Суду дійшла висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду.

У висновку Верховного Суду, викладеному 08 серпня 2018 року у справі № 285/1893/17 вказано також, що оскарження порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, а також формули розрахунку відповідно до Методики № 562 повинно відбуватися виключно під час звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 12 вересня 2011 року № 6-25цс11.

Таким чином, ані позовні вимога ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування акту про порушення (ПКЕЕН) № 220539 від 28 серпня 2018 року, ані позовна вимога ОСОБА_1 про скасування штрафу у розмірі 45 137 грн. 92 коп. не підлягає задоволенню, адже вони не є самостійним предметом судового розгляду та можуть бути розглянуті судом у разі їх заявлення споживачем у якості заперечень лише під час вирішення іншого спору – за позовом постачальника щодо підтвердження факту викрадення споживачем електричної енергії та стягнення з нього вартості необлікованої електричної енергії.

Що стосується уточненої позовної заяви ОСОБА_1, у якій він просить визнати незаконним та скасувати рішення комісії РЕС, оформлене протоколом засідання комісії РЕС № 570 від 29 серпня 2018 року, та скасувати накладений на нього вказаним протоколом засідання комісії штраф у сумі 45 137 грн. 92 коп., що надійшла до суду 04 березня 2019 року, то суд не приймає її до розгляду, оскільки вказаною заявою позивач змінює предмет однієї з позовних вимог, адже своєю уточненою позовною заявою (а.с. 27), наданою суду до відкриття провадження у справі, на підставі якої і було відкрито провадження, позивач просив суд скасувати саме акт про порушення, а не рішення комісії РЕС, оформлене відповідним протоколом засідання комісії, та скасувати накладений на нього штраф у сумі 45 137 грн. 92 коп. Натомість частиною третьою статті 49 ЦПК України закріплено правило, за яким позивач має право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання у справі. В той же час, підготовче засіданні у даній справі було закрито 29 січня 2019 року. Крім того, з приписів ч. 5 ст. 49 ЦПК України слідує, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. ОСОБА_11, позивачем не надано суду жодного доказу направлення копії його уточненої позовної заяви від 04 березня 2019 року та доданих до неї документів відповідачу. Разом з тим, відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Вирішуючи вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 2 ст. 141, ч. 7 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, враховуючи, що позивач в силу Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а його позовні вимоги в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, суд приходить до висновку, що і цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 141, 259, 263-268, 273 ЦПК України, ч. 1 ст. 714 ЦК України, ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.п. 8.2.5, 8.2.6, 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», про скасування акту про порушення та штрафу – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 квітня 2019 року.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_11