Рішення № 81274927, 15.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 р. Справа№200/2304/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області

про зобов’язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі – Управління) про зобов’язання поновити виплату пенсії у розмірі 11840,11 гривень та доплату за понаднормативний стаж роботи з 01 жовтня 2017 року та виплатити недовиплачену пенсію з 01 жовтня 2017 року.

В обґрунтування позову зазначає, що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області та отримує пенсію за віком, яка нарахована відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058.

Позивачу з 06.11.2016 року була нарахована та призначена пенсія за віком у розмірі 11840,11 гривень та доплата за понаднормативний стаж у розмірі 79,10 гривень, однак виплачувалась у розмірі 10740,00 гривень згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З 01.10.2017 року громадянам України проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148, однак Управління не відновило виплату пенсії у розмірі 11840,11 гривень та доплату за понаднормативний стаж у розмірі 79,10 гривень.

Позивач вважає, що пенсія не відповідає Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та Конституції України, у зв’язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26 березня 2019 року.

26 березня 2019 року розгляд справи відкладено на 15 квітня 2019 року.

Позивач ОСОБА_1 до суду з’явився.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов (а.с. 50-51). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено шестимісячний строк звернення до суду. Позивач вважає, що його право було порушено з 01.10.2017 року, але з позовом до суду звертається з пропуском строку звернення. Жодного доказу щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не надає.

Зазначає. що з 06.11.2016 року позивачу була призначена пенсія за віком, яка обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Має статус працюючого пенсіонера.

Станом на 06.11.2016 року страховий стаж, врахований по 30.11.2016 року, складав 42 роки 03 місяці 12 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,57038.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, врахований за період з 01.07.2000 по 30.11.2016, становить 20758,29 гривень (3764,40 гривень - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік х 5,51437 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).

Відповідно до абзацу другому статті 28 Закону №1058 за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. При страховому стажі 42 роки понаднормативний стаж складав 7 років.

Розмір пенсії до виплати з 06.11.2016 складав 10740, 00 гривень, в тому числі: 11840,11 гривень - розмір пенсії за віком (0,57038 х 20758,29); 79,10 гривень - доплата за 7 років понаднормативного стажу (1130,00 х 7 %); -1179,21 гривень - розмір, що забезпечує максимальну виплату, згідно ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

Частиною 3 статті 27 Закону № 1058 передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

З 01.10.2017 року проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з використанням показника середньої заробітної плати 3764,40 гривень та показника вартості одного року страхового стажу 1 відсоток.

Коефіцієнт страхового стажу - 0,42250. Розмір пенсії з 01.10.2017 року складає 10740,00 гривень, в тому числі: 8770,38 гривень - розмір пенсії за віком (0,42250 х 20758,29); 79,10 гривень - доплата за 7 років понаднормативного стажу (1130,00 х 7 %); 1890,52 гривень - доплата до старого основного розміру пенсії (10740,00).

Також зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право оскаржити рішення органу владних повноважень в адміністративному суді, однак Управлінням жодного рішення про відмову не приймалось, позивачу надана відповідь на звернення.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем надано відповідь на відзив Управління (а.с. 47-48). Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач проігнорував Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким передбачено підвищення пенсій, але не зниження пенсії особам, яким пенсія була призначена до прийняття відповідно закону.

Стосовно пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що спір про право на пенсію, це спір про право власності, у зв’язку з тим, що пенсія є власністю пенсіонера, таким чином діє трирічний строк позовної давності. Також зазначає, що пенсія недоплачується щомісячно, а тому строк позовної давності розраховується з кожного місяця.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії ВК № 433315 (а.с. 25-26). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 27).

Судом встановлено, що протоколом від 16.01.2017 року № 142 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 06.11.2016 року в розмірі 10345,64 гривень (а.с. 53). Розпорядженням від 21.04.2017 року № 885161 позивачу здійснено перерахунок пенсії через зміну надбавки, розмір пенсії з 06.11.2016 року склав 11919,21 гривень, яка складається з розміру пенсії за віком – 11 840,11 гривень та доплати за понаднормативний стаж – 79,10 гривень (а.с. 58).

З урахуванням вимог п. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої максимальний розмір пенсії за віком (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, пенсія ОСОБА_1 виплачувалась в розмірі 10740,00 гривень, про що зазначено в розпорядженні від 21.04.2017 року № 885161.

З 01.10.2017 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області здійснило перерахунок пенсії позивача, за наслідками якого з 01.10.2017 року загальний розмір пенсії склав 8770,38 гривень, 79,10 гривень - доплата за 7 років понаднормативного стажу.

Оскільки після перерахунку пенсії її розмір зменшився до 8770,38 гривень, позивачу встановлена доплата до попереднього розміру пенсії 1890,52 гривень у зв’язку із чим загальний розмір пенсії з 01.10.2017 склав 10740,00 гривень.

Листом від 01.05.2018 року № ВЕБ-05001-Ф-С-18-007239 (а.с. 37) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що розмір пенсії з 06.11.2016 року сладав 10740,00 гривень, в тому числі 11840,11 гривень - розмір пенсії за віком (0,57038 х 20758,29); 79,10 гривень - доплата за 7 років понаднормативного стажу (1130,00 х 7 %); -1179,21 гривень - розмір, що забезпечує максимальну виплату, згідно ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

3 01.10.2017 року проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Після проведеного перерахунку розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу, враховано по 30.11.2016 року, який складає 42 роки 3 місяці 27 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1% - 0,42550.

Розмір пенсії з 01.10.2017 складає 10740,00 гривень, в тому числі: 8770,38 гривень - розмір пенсії за віком (0,42250 х 20758,29); 79,10 гривень - доплата за 7 років понаднормативного стажу (1130,00 х 7 %); 1890,52 гривень - доплата до старого основного розміру пенсії (10740,00).

Листом від 28.01.2019 року № 25/Б (а.с. 49) управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області надало аналогічну відповідь, яка була викладена в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.05.2018 року № ВЕБ-05001-Ф-С-18-007239.

Звертаючись до суду із позовом, позивач вважає, що з 01.10.2017 розмір його пенсії повинен складати 11840,11 гривень та виплачуватись доплата за понаднормативний стаж, оскільки саме в такому розмірі вона була призначена у 2017 році та обмежена законом до 10740,00 гривень. Однак відповідач, протиправно, здійснюючи перерахунок призначив пенсію у розмірі – 10740,00 гривень, яка включає доплату до попереднього розміру в сумі 10740,00 гривень, чим порушив права позивача на належний розмір пенсійного забезпечення.

Перевіряючи правомірність дій відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 ст. 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

За змістом ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII частину 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Окрім цього, вищезазначеним Законом частину 3 ст. 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Законом № 911 частину 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі Закон № 3668) доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати 10740 гривень».

Так, згідно протоколу від 16.01.2017 року № 142 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 06.11.2016 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при страховому стажі 42 роки 03 місяці 27 днів (коефіцієнт стажу із врахуванням кратності 1,35 становив 0,57038) та середньомісячному заробітку за період з 01.07.2000 року по 30.11.2016 року в розмірі 10345,64 гривень (а.с. 53). Розпорядженням від 21.04.2017 року № 885161 позивачу здійснено перерахунок пенсії через зміну надбавки, розмір пенсії з 06.11.2016 року склав 11919,21 гривень, яка складається з розміру пенсії за віком – 11840,11 гривень та доплати за понаднормативний стаж – 79,10 гривень (а.с. 58).

З урахуванням зазначених вище обмежень щодо максимального розміру пенсії, ОСОБА_1 виплачувалась пенсія в розмірі 10740,00 гривень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року, строк тимчасової дії положення про обмеження розміру пенсії продовжено до 31.12.2017 року.

З аналізу зазначених вище положень законодавства випливає, що управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області правомірно здійснювало виплату ОСОБА_1 з моменту призначення до 31.12.2017 року пенсію в розмірі 10740,00 гривень (з обмеженням її максимального розміру).

11.10.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 доповнено пунктом 4-3 наступного змісту: «Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 року, за наслідками якого загальний розмір пенсії позивача склав 10740,00 гривень, в тому числі - 8770,38 гривень основний розмір пенсії, 79,10 гривень доплата за понаднормовий стаж роботи, 1890,52 гривень доплати до попереднього (старого) основного розміру пенсії.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148 -VIIІ, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Крім того, аналогічні положення містить п. 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058.

Таким чином, в разі якщо після перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 її розмір зменшився, то відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію в розмірі, що був встановлений до 01.10.2017 року.

Так, відповідач, посилаючись на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148-VІII, обґрунтовує доплату до розміру пенсії позивача до 01.10.2017 в сумі 1890,52 гривень тим, що до здійснення перерахунку пенсія виплачувалася позивачу в розмірі 10740,00 гривень.

Однак, до перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 складав 11919,21 гривень (складається з розміру пенсії за віком - 11840,11 гривень та доплати за понаднормативний стаж - 79,10 гривень) та був обмежений законом до розміру 10740,00 гривень.

Таким чином, після перерахунку з 01.10.2017 року відповідач був зобов'язаний встановити ОСОБА_1 доплату до розміру пенсії та виплачувати пенсію з обмеженням її максимального розміру до 10740 гривень по 31.12.2017 року включно.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII, з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі 1373,00 гривень.

Окрім цього, суд наголошує, що законодавець встановив часові межі дії обмеження максимального розміру пенсії розміром 10740,00 гривень, а саме до 31 грудня 2017 року.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Таким чином, з 01.01.2018 року дана норма щодо обмеження розміру пенсії в 10740,00 гривень не підлягає застосуванню, тобто з 01.01.2018 року пенсія ОСОБА_1 повинна була виплачуватись в призначеному розмірі, а саме 11919,21 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз'ясненням поняття «виходу за межі позовних вимог», наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення».

Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

В абзаці 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача та визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо застосування до розміру пенсії ОСОБА_1 обмеження у розмірі 10740,00 гривень з 01.01.2018 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а й іншими законами України.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, право позивача щодо отримання пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини другої статті 46 Закону України № 1058-ІV, а бездіяльність відповідача носить триваючий характер.

Аналогічну позицію щодо застосування строків звернення до суду у справах цієї категорії викладено в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 573/1759/17 (К/9901/3564/18).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог про зобов’язання поновити виплату пенсії у розмірі 11840,11 гривень та доплату за понаднормативний стаж роботи з 01 жовтня 2017 року та виплатити недовиплачену пенсію з 01 жовтня 2017 року, у зв’язку з тим, що обмеження максимального розміру пенсії розміром 10740,00 гривень встановлено законом по 31.12.2017 року включно.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: 84331, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5, код ЄДРПОУ 23346787) про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо застосування до розміру пенсії ОСОБА_1 обмеження у розмірі 10740,00 гривень з 01 січня 2018 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області виплачувати ОСОБА_1 пенсію в раніше встановленому розмірі, а саме 11919,21 гривень (складається з розміру пенсії за віком - 11840,11 гривень та доплати за понаднормативний стаж - 79,10 гривень), без обмеження її розміром в 10740,00 гривень, починаючи з 01 січня 2018 року та виплатити різницю недоотриманої пенсії в результаті проведеного перерахунку.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ 23346787) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з судового збору у розмірі 614 (шістсот чотирнадцять) гривень 72 копійки.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.