Рішення № 81274691, 19.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 р. Справа№200/3912/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 85200, Донецька обл., м. Торецьк, с. Новогродське, вул. Межева, буд. 50) до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 21970814, 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2019 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що рішенням Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 228 від 08.02.2019 року було відмовлено в призначенні йому пенсії за віком, на підставі відсутності необхідного пільгового стажу за Списком № 1 - 10 років. Пенсійним органом не зараховано стаж роботи на шахті імені Артема ВО «Дзержинськвугілля» з 19.05.1986 року по 21.05.1986 рік, з 01.01.1987 року по 01.01.1987 рік, з 01.04.1987 року по 02.04.1987 рік та з 14.04.1987 по 23.06.1987 рік, у зв’язку з тим, що ДП «Шахта «ім. Артема» ліквідовано з відсутністю юридичних осіб – правонаступників та не надано списків підземних спусків.

Позивач у судове не з’явився, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що рішення № 228 від 08.02.2019 року прийнято у межах та на підставі норм діючого законодавства. Просив суд відмовити у задоволені у повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Згідно відомостей паспорту зареєстрованим місцем проживання позивача є: Донецька обл., смт Новогродовське, вул. Межева, буд. 50.

17.07.2018 позивач звернувся до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідача у справі) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та надав наступні документи: заява про призначення пенсії № 2103 від 17.07.2018; копія трудової книжки від 19.05.1986 № 9644784; довідка про проходження військової служби від 12.07.2018 № 54; копія диплома ЛТ № 993678; довідки про підтвердження наявного пільгового трудового стажу від 06.03.2018 № 16/269-1, № 16/270-2, № 16/269-2 видана ДП «Торецьвугілля» по шахті Артема; довідки про вихода спуска та виїзди в шахті по ш. ім. Артема; довідка про заробітну плату № 16/274-1, 16/274-2, 06.03.2018; копія паспорта та ідентифікаційного коду; індивідуальні відомості про застраховану особу з 2000 по 2018 рік; рішення комісії про підтвердження стажу № 24/208 від 23.06.2018; рішення Донецького окружного адміністративного суду № 0540/9379/18-а від 26.10.2018.

Рішенням Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 228 від 08.02.2019 року було відмовлено в призначенні йому пенсії за віком, на підставі відсутності необхідного пільгового стажу за Списком № 1 - 10 років. Пенсійним органом не зараховано стаж роботи на шахті імені Артема ВО «Дзержинськвугілля» з 19.05.1986 року по 21.05.1986 рік, з 01.01.1987 року по 01.01.1987 рік, з 01.04.1987 року по 02.04.1987 рік та з 14.04.1987 по 23.06.1987 рік, у зв’язку з тим, що ДП «Шахта «ім. Артема» ліквідовано з відсутністю юридичних осіб – правонаступників та не надано списків підземних спусків.

Судом встановлено, що з трудової книжки № 9644784 ОСОБА_1 за період з 19.05.1986 року по 21.05.1986 рік прийнято учнем підземного електрослюсаря на період виробничої практики; з 01.01.1987 року по 01.01.1987 рік прийнято на постійну працю підземним гірничим слюсарем з повним робочим днем під землею; з 01.04.1987 року по 02.04.1987 рік продовжував працювати на посаді підземного гірничого слюсаря з повним робочим днем під землею; з 14.04.1987 по 23.06.1987 рік продовжував працювати на посаді підземного гірничого слюсаря з повним робочим днем під землею.

Позивач вважає, що рішення № 228 від 08.02.2019 року прийнято всупереч вимог діючого законодавства України, а тому звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

За приписами ч. 1 ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), яка визначає особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті на протязі повного робочого дня виконанням робіт, передбачених Списком № 1. При цьому під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу (роз'яснення Міністерства соціального захисту населення і Міністерства праці від 10.05.1994 № 01-3/406-02-2 та № 06-1649).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

За нормами статті 14 Закону № 1788-XII до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на відповідних роботах, за умови підтвердження первинними документами саме такої роботи повний робочий день. При цьому такими документами можуть бути: журнали виходів на роботу, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по підприємству. Кожен з цих документів дає лише часткове підтвердження зайнятості на роботах зі шкідливими умовами праці, але сукупні дані цих документів можуть бути доказом повної зайнятості працівника.

Пенсійний орган не заперечує, що посада, яку обіймав позивач, належить до Списку № 1. Трудовою книжкою позивача підтверджено, що ОСОБА_1 за період з 19.05.1986 року по 21.05.1986 рік прийнято учнем підземного електрослюсаря на період виробничої практики; з 01.01.1987 року по 01.01.1987 рік прийнято на постійну працю підземним гірничим слюсарем з повним робочим днем під землею; з 01.04.1987 року по 02.04.1987 рік продовжував працювати на посаді підземного гірничого слюсаря з повним робочим днем під землею; з 14.04.1987 по 23.06.1987 рік продовжував працювати на посаді підземного гірничого слюсаря з повним робочим днем під землею.

Проте відповідачем зроблено висновок, що через ліквідацію ДП «Шахта «ім. Артема» з відсутністю юридичних осіб – правонаступників та не надання списків підземних спусків, пільговий характер роботи не підтверджено.

Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

При цьому відповідно до пункту 1 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону № 1788-ХІІ має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Таким чином, суд зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов’язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у пільговій довідці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

За приписами частин 1 та 2 статті 4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2014 № 1207-VII (далі Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Приписи Порядку №637 від 12.08.1993 року, щодо необхідності надання додаткових підтверджуючих документів застосовуються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, тоді як в ході розгляду справи було встановлено та підтверджено наявність необхідного трудового стажу саме зі змісту трудової книжки.

Суд уважно дослідивши трудову книжку позивача зауважує, що записи про спірні періоди роботи, а саме з 19.05.1986 року по 21.05.1986 рік прийнято учнем підземного електрослюсаря на період виробничої практики; з 01.01.1987 року по 01.01.1987 рік прийнято на постійну працю підземним гірничим слюсарем з повним робочим днем під землею; з 01.04.1987 року по 02.04.1987 рік продовжував працювати на посаді підземного гірничого слюсаря з повним робочим днем під землею; з 14.04.1987 по 23.06.1987 рік продовжував працювати на посаді підземного гірничого слюсаря з повним робочим днем під землею, засвідчені відповідними печатками підприємств та жодних виправлень, які б не дали можливості прочитати вказані відомості, або спотворювали б такі відомості книжка не містить, а відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до цього випадку можуть і повинні застосовуватись стандарти ЄСПЛ.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі “Ковач проти України”, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України”, п. 50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” тощо).

Таким чином суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Відповідно до ст. 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Так, у справі “Тлімменос проти Греції” (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об'єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об'єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 228 від 08 лютого 2019 року та зобов’язання Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з моменту звернення, а саме з 17.07.2018 року з урахуванням стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 19.05.1986 по 21.05.1986; з 01.01.1987 по 01.01.1987; з 01.04.1987 по 02.04.1987; з 14.04.1987 по 23.06.1987 на шахті ім. Артема ВО «Дзержинськвугілля».

Відповідно до статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 704,80 гривень підлягає відшкодуванню.

Керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», "Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердженого Постановою КМУ від 13.08.1993 року №637, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 19, 22, 30, 76, 77, 122, 139, 211, 241-246 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 85200, Донецька обл., м. Торецьк, с. Новогродське, вул. Межева, буд. 50) до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 21970814, 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 228 від 08 лютого 2019 року

Зобов’язати Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з моменту звернення, а саме з 17.07.2018 року з урахуванням стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 19.05.1986 по 21.05.1986; з 01.01.1987 по 01.01.1987; з 01.04.1987 по 02.04.1987; з 14.04.1987 по 23.06.1987 на шахті ім. Артема ВО «Дзержинськвугілля» з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 85200, Донецька обл., м. Торецьк, с. Новогродське, вул. Межева, буд. 50) за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 21970814, 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 19 квітня 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Галатіна О.О.