Рішення № 81272986, 10.04.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7290/16-ц

Провадження №2/523/2158/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З а о ч н е

"10" квітня 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Шепітко І.Г.

при секретарі Мица А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 22 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , Одеська міська рада та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільної прибудови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, та після уточнення вимог просить зобов`язати відповідачів знести самовільну прибудову - сходи на другий поверх будинку АДРЕСА_1 , які знаходяться на земельній ділянці, що їй належить на праві власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 0,0707 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 28 березня 1999р., зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_2 , при зведенні сходів на другий поверх будинку АДРЕСА_1 , який належить відповідачам на праві спільної часткової власності, була самовільно зайнята належна позивачу земельна ділянка площею 0,0009 га. Жодних договорів про надання права користування даною земельною ділянкою з відповідачами позивач не укладала та дозволу на будівництво сходів не надавала, а тому вимушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав власника земельної ділянки.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01.03.2017 року було залучено до участі у справі в якості третіх осіб Одеську міську раду та Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

Матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи за їх відсутності та наполяганні на задоволенні позову у повному обсязі, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялись належним чином, проте жодного разу до судового засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи Одеської міської ради Танасійчук І . М . у судовому засіданні вважав, що позов підлягає задоволенню повністю, додатково надавши відповіді державних органів щодо відсутності права відповідачів на здійснення будівництва, та зазначив, що справу можливо розглянути у заочному порядку.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справи у порядку заочного провадження, у відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України.

Вислухавши представника Одеської міської ради Танасійчука І .М., вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0707 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 28 березня 1999р., зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2089.

Суміжними власниками земельних ділянок розташованих за адресою: АДРЕСА_1 є відповідачі по справі, які набули право власності відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_10 , яка була власником земельної ділянки та будинку АДРЕСА_1 .

За час життя ОСОБА_10 склала заповіт та розпорядилася своїм майном наступним чином:

земельну ділянку, площею 0,0222га, кадастровий номер НОМЕР_3 та земельну ділянку площею 0,0067га, кадастровий номер НОМЕР_3 , а також 87/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_10 . заповідала ОСОБА_11 та ОСОБА_5 в рівних частках по Ѕ частці кожному про що 21.09.2016 року були видані свідоцтва про право на спадщину.

земельну ділянку, площею 0,0430га, кадастровий номер НОМЕР_3 , а також 9/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_10 заповідала ОСОБА_13 та ОСОБА_2 в рівних частках по Ѕ частці кожному про що 24.02.2017 року були видані свідоцтва про право на спадщину;

земельну ділянку, площею 0,0135га, кадастровий номер НОМЕР_3 та земельну ділянку площею 0,0213га, кадастровий номер НОМЕР_3 , а також 4/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_10 . заповідала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках по Ѕ частці кожному про що 24.02.2017 року були видані свідоцтва про право на спадщину.

При зведенні прибудови - сходів на другий поверх будинку АДРЕСА_1 відповідачами було самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0009 га, яка належить на праві власності позивачу.

Згідно протоколу з розгляду земельних спорів ОМР від 06.10.2015 року позивачу було рекомендовано з даним питанням звернутись до суду.

Листом - відповіддю управління архітектури та містобудування ОМР №01-11/4406 від 01.11.2018 року повідомлено, що станом на день надання відповіді дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 згідно інформації архіву управлінням не надавалось.

Згідно листа - відповіді управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР №01-8/789вх від 09.11.2018 року інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, - відсутня.

У відповіді департаменту комунальної власності ОМР №01-18/2102-09-04 від 28.11.2018 року зазначено, що по земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , рішенням ОМР №1313-VІ від 20.09.2011 року надано дозвіл гр. ОСОБА_10 на розробку проекту землеустрою для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об`єктом права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України, право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.2 ст.83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (реконструкція) об`єкту здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Частина 1 ст.12 ЗК України, передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в т.ч. розпорядження землями територіальних громад.

Статтею 126 ЗК України, передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчуються державними актами.

Відповідно до положень ст.5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 року за №2780-12, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпеченні: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови. Пунктом 4 ч.2 ст.17 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 року за № 2780-12, містобудівна документація є основою для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування території.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про планування і забудову території» будівництво об`єктів містобудування здійснюється згідно з діючим законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними та місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацію. Фізичні особи, які мають намір здійснити будівництво об`єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов`язані отримати від виконавчих органів відповідних рад чи їх виконавчих органів у разі делегування їм таких повноважень, дозвіл на будівництво об`єкту містобудування (ст.24 вказаного закону).

Згідно ч.1, ч.2, ч.4 ст.376 ЦК України, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка самочинно його здійснила на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п.22 постанови «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30 березня 2012 року роз`яснив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Жодних заперечень та доказів на їх обґрунтування відповідачами не надано.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі встановленого суд вважає, що пред`явлені позовні вимоги є законними, обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачі, як власники суміжної земельної ділянки, без отримання правовстановлюючих документів та дозволу, самовільно збудували прибудову - сходи на другий поверх будинку АДРЕСА_1 на належній позивачці земельній ділянці, чим порушують її права як власника земельної ділянки, на самостійне володіння, користування та розпорядження нею.

Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 551,40 грн.

Керуючись ст.ст.9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 211, 223, 247, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , Одеська міська рада та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільної прибудови, - задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звільнити та привести до стану, придатного для користування за цільовим призначенням, земельну ділянку площею 0,0009 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за власний рахунок знести самовільну прибудову - сходи на другий поверх будинку АДРЕСА_1 , що знаходяться на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Cтягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені нею та документально підтверджені судові витрати у розмірі 551,40 грн. - у рівних частках з кожного.

Копію заочного рішення направити сторонам у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5, п.п.15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Суворовського районного суду м.Одеси.

Повне судове рішення складено 20.04.2019 року.

Суддя: