Рішення № 81272597, 10.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2594/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Луцьксантехмонтаж №536» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Луцьксантехмонтаж №536» (далі – ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536», позивач) звернулося в суд із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - УДАБІ у Волинській області, відповідач) про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 листопада 2018 року, та визнання протиправною та скасування постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 листопада 2018 року № 20/3419.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані постанова та припис є незаконними та такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України. Зокрема, позивач зазначає, що відповідачем порушено положення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553), оскільки перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил проводилась за відсутності посадової особи позивача. Зазначений в акті перевірки ОСОБА_3 не є уповноваженим представником позивача, обіймає посаду начальника дільниці № 4 і діє згідно із наказом від 31 жовтня 2017 року №130-к та посадовою інструкцією від 27 грудня 2017 року, в яких відсутні будь-які повноваження по представництву інтересів позивача перед третіми особами, зокрема, щодо участі в перевірках. Крім того, зазначає, що матеріали перевірки не містять доказів порушення позивачем норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки ні в приписі, ні в акті не зазначено які приписи Закону України «Про архітектурну діяльність» порушено позивачем. З врахуванням зазначеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини п’ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10:00 год. 22 лютого 2019 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 06 березня 2019 року.

06 березня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 10:00 год. 25 березня 2019 року у зв'язку із поданням запитів з ініціативи суду.

25 березня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерви до 14:20 год. 10 квітня 2019 року у зв'язку із необхідністю отримання відповідей на запити. У поданому відзиві на позовну заяву від 15.02.2019 №1003-1.16/479-19 представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що відповідачем на підставі наказу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 01 листопада 2018 року №407 П «Про проведення позапланового заходу» та направлення для проведення позапланового заходу від 01 листопада 2018 року №407 посадовими особами УДАБІ у Волинській області у присутності уповноваженого представника позивача, начальника дільниці ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536» виконроба ОСОБА_3, було проведено позаплановий контрольний захід на об’єкті «ОСОБА_4 будівництво багатоквартирного житлового будинку, вул. 40 років Перемоги, в м.Ковель, Волинської області», за результатами якої 08 листопада 2018 року у присутності виконроба ОСОБА_3 складені акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №407 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якими встановлено, що будівельні роботи по благоустрою прибудинкової території на вище вказаному об’єкті виконуються позивачем без затверджених проектних рішень та без ведення вхідного контролю проектної документації на об’єкті будівництва, чим порушено вимоги частини першої статті 9 та статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», абзацу «а» пункту 8.4 та пункту 8.4.1 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Дані порушення виявились в тому, що позивач влаштував виїзди від будинку у місцях, які не були передбачені затвердженим проектом, що підтверджується письмовими доказами, а саме зверненням ОСОБА_5 від 19 вересня 2018 року, на підставі якого проводилась перевірка та матеріалами фотофіксації. Тобто, всупереч приписам статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», якою визначено, що замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою, позивач, як субпідрядник, виконував на об’єкті будівництва роботи з благоустрою прибудинкової території, які не були передбачені проектною документацією.

З врахуванням виявлених порушень була винесена оскаржувана постанова про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності від 23 листопада 2018 року № 20/3419, якою ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом восьмим частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 82 845,00 грн.

При цьому, представник відповідача зазначає, що вказана постанова про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності є похідною від виявленого факту самого порушення і винесена в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв’язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08 листопада 2018 року представник відповідач заначила, що припис виданий з дотриманням вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і підстави для його скасування відсутні, оскільки виявлені порушення були зафіксовані актом за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 08 листопада 2018 року №407 та протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Крім того, пунктом 17 Порядку №553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Також відповідач вважає безпідставним твердження позивача про те, що позапланова перевірка проводилася без присутності уповноваженого представника від ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536», оскільки, актом позапланової перевірки зафіксовано присутність начальника дільниці ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536» виконроба ОСОБА_3, при цьому, його повноваження підтверджені посадовими обов’язками та наказом ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» від 31 жовтня 2017 року №130-к та службовою запискою посадової особи відповідача до заяви позивача від 28 грудня 2018 року №7385, де вказано, що виконавець робіт є начальник дільниці ОСОБА_3

З врахуванням зазначених мотивів, просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповіді на відзив позивачем не подано.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити повністю з врахуванням обставин, викладених у відзиві на позовну заяву. Також пояснила, що 02 серпня 2007 року Українською державною інвестиційною експертизою було надано висновок про те, що робочий проект «Багатоквартирний житловий будинок по вул. 40 років Перемоги в м. Ковелі» рекомендується до затвердження в його проектних показниках. 08 серпня 2007 року Управлінням містобудування та архітектури Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ТзОВ «Ковельрембуд» видано дозвіл №101 на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. 40 років Перемоги в м. Ковелі, строк дії якого продовжено до 01 жовтня 2010 року. Крім того, позивачем на підтвердження відповідності робіт проектній документації надано копію робочого проекту Генеральний план 01-07-ГП «Багатоквартирний житловий будинок по вул. 40 років Перемоги в м. Ковелі (коригування), розробленого ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» у 2018 році, у складі якого є розбивочний план, план організації рельєфу, план благоустрою території, на 3, 4 аркушах плану є відмітки про погодження начальником відділу містобудування та архітектури виконкому Ковельської міської ради ОСОБА_6, її підпис, печатка відділу, без дати погодження, на 4 аркуші є також погодження РЖКП №2 та відділу земельних ресурсів виконкому Ковельської міської ради також без дати. Однак, на момент проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт вказані погодження були відсутні, повторну експертизу вказаний проект не пройшов, замовником затверджений не був, тому не міг використовуватись підрядником в роботі та не брався до уваги відповідачем в ході проведення перевірки. Крім того, повідомлення про коригування проектної документації, як це передбачено статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на адресу відповідача не надходило.

Заслухавши пояснення учасників справи, наданих в ході розгляду справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 02 серпня 2007 року за вих. №1385/123-07 Волинською обласною службою Української державної інвестиційної експертизи на замовлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Ковельрембуд» (далі – ТзОВ «Ковельрембуд») надано «Позитивний висновок комплексної державної експертизи по робочому проекту багатоквартирному житловому будинку по вул. 40 років Перемоги в м. Ковелі» згідно якого робочий проект «Багатоквартирний житловий будинок по вул. 40 років Перемоги в м. Ковелі» рекомендується до затвердження в його проектних показниках (а. с. 7).

08 серпня 2007 року Управлінням містобудування та архітектури Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ТзОВ «Ковельрембуд» видано дозвіл №101 на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. 40 років Перемоги в м. Ковелі, строк дії якого продовжено до 01 жовтня 2010 року.

Як слідує з матеріалів справи, в період з 05 листопада 2018 року по 08 листопада 2018 року посадовими особами УДАБІ у Волинській області, у присутності представника субпідрядника - начальника дільниці ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536» ОСОБА_3, проведено планову перевірку щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті «ОСОБА_4 будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. 40 років Перемоги, 4 в м. Ковелі Волинської області».

За результатами проведення планового заходу державного контролю посадовими особами УДАБІ у Волинській області складено акт перевірки від 08 листопада 2018 року №407, яким встановлено наступне: «На момент перевірки виконуються будівельні роботи по благоустрою прибудинкової території без затверджених проектних рішень та не ведення вхідного контролю проектної документації на об’єкті будівництва з «ОСОБА_4 будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. 40 років Перемоги в м. Ковель, Волинської області». В ході виконання будівельних робіт субпідрядником Приватним акціонерним товариством «Луцьксантехмонтаж №536» порушено вимоги частини першої статті 9 та статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV, абзац «а» пункту 8.4; та пункту 8.4.1 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» (а. с. 9-15).

Також у зв’язку з виявленими порушеннями було протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08 листопада 2018 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 листопада 2018 року (а. с. 16-19).

За результатом розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності УДАБІ у Волинській області винесено постанову від 23 листопада 2018 року №20/3419, якою позивача визнано винним за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф в розмірі 82 845,00 грн. (а. с. 20).

Вважаючи, що оскаржувані припис про усунення виявлених порушень та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесені протиправно всупереч приписам чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності передбачені Законом України «Про архітектурну діяльність».

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб’єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком

здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011, яким серед іншого визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з абзацом 6 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Таким чином необхідною умовою для здійснення відповідачем перевірки є наявність підстав для проведення перевірки, що визначені частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 7 Порядку № 553.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки позивача слугували письмові колективні звернення жителів будинку №105 по вул. Володимирській в м.Ковель, Волинської області з приводу можливих порушень чинного законодавства при здійсненні будівництва будинку №4 по вул.40-річчя Перемоги в м. Ковель, оскільки прибудинкова територія межує із запланованою під’їзною дорогою до новозбудованого будинку (а. с. 47).

У відповідності до пунктів 16-20 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис), у якому обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об’єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об’єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Як встановлено судом, за результатами проведеного позапланового контрольного заходу на об’єкті «ОСОБА_4 будівництво багатоквартирного житлового будинку, вул. 40 років Перемоги, в м. Ковель, Волинської області» 08 листопада 2018 року у присутності виконроба ОСОБА_3 складено акт №407, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якими встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 9 та статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», абзацу «а» пункту 8.4 та пункту 8.4.1 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» та припис про усунення порушених вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.

Однак, як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами перевірки, позивач, як субпідрядник, виконував на вище вказаному об’єкті будівництва роботи з благоустрою прибудинкової території, які не були передбачені проектною документацією.

Зокрема, з оглянутої копії робочого проекту Генеральний план 01-07-ГП «Багатоквартирний житловий будинок по вул. 40 років Перемоги в м. Ковелі (коригування), розробленого ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» у 2018 році, який складається з розбивочного плану, плану організації рельєфу, плану благоустрою території вбачається, що на 3, 4 аркушах плану є відмітки про його погодження начальником відділу містобудування та архітектури виконкому Ковельської міської ради ОСОБА_6, її підпис, печатка відділу, на 4 аркуші міститься погодження начальника РЖКП №2 ОСОБА_4 та начальника відділу земельних ресурсів виконкому Ковельської міської ради.

Однак, суд звертає увагу, що і в робочому проекті, і в матеріалах справи відсутні відомості щодо дати здійснення вказаних погоджень, оскільки з відповідей, наданих відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради, Ремонтним житлово-комунальним підприємством №2, відділом земельних ресурсів виконавчого комітету Ковельської міської ради на запити суду слідує, що документацію було погоджено на підставі усного звернення підприємства в кінці листопада 2018 року, на етапі розгляду звернень мешканців житлового будинку.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про будівельні норми» будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури; державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Статтею 11 Закону України «Про будівельні норми» визначено, що застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

Підпунктом 1 пункту Д.2. «Архітектурно - будівельне рішення» Додатку Д (довідковий) «Склад проекту (затверджувальної частини РП) на будівництво об’єктів невиробничого призначення ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» передбачено наявність у його складі рішення та основні показники генерального плану, благоустрою та озеленення. Короткий опис і обгрунтування архітектурних рішень та їх відповідність функціональному призначенню з урахуванням містобудівних вимог. Рішення щодо зовнішнього та внутрішнього оздоблення.

Відповідно до пункту 4.7 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» при будівництві має здійснюватися контроль якості виконання робіт та їх результатів (розділ 8).

Пунктом 8.3 ДБН А.3.1-5:2016 передбачено, що під час будівництва здійснюється державний та виробничий контроль, авторський та технічний нагляд .

Підпунктом «а» пункту 8.4 ДБН А.3.1-5:2016 встановлено, що виробничий контроль якості виконання будівельних робіт включає вхідний контроль проектної документації.

Відповідно до пункту 8.4.1 ДБН А.3.1-5:2016 під час вхідного контролю проектної документації проводиться перевірка її комплектності, технологічності проектних рішень, відповідності умовам виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва тощо.

Згідно з п. 8.4.2.2 ДБН А.3.1-5:2016 усі виявлені відхилення від вимог технологічної та нормативної документації повинні бути виправлені до початку виконання наступних технологічно пов'язаних операцій.

Пунктом 8.8 ДБН А.3.1-5:2016 передбачено, що результати контролю відповідності будівельних робіт, конструкцій, обладнання та готової будівельної продукції вимогам проекту будівництва та нормативних документів фіксуються у виконавчій документації (п. 4.8).

Відповідно до пункту 8.9 ДБН А.3.1-5:2016 у разі виявлення невідповідностей у процесі будівництва установленим вимогам приймається рішення про усунення допущених недоліків або про зупинення будівництва об'єкта до виправлення порушень. Вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків фіксуються у загальному журналі робіт.

Однак, як встановлено судом, вхідного контролю проектної документації позивачем не велось, його результати у відповідних журналах не фіксувались, акти вхідного контролю не оформлялись, хоча, у відповідності до норм чинного будівельного законодавства позивач зобов’язаний був ставити перед проектною організацією і замовником на непередбачені проектною документацією об’єми робіт питання щодо внесення змін до проектної документації та зупинити будівельні роботи до отримання таких документів.

У відповідності до пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Пунктом 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244) передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб’єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Таким чином, з врахуванням виявлених порушень, а саме проведення робіт з благоустрою прибудинкової території без оформленої на момент проведення перевірки необхідної документації, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності від 23 листопада 2018 року №20/3419, якою ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом восьмим частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 82 845,00 грн. винесена відповідачем правомірно у відповідності до норм чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08 листопада 2018 року суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 2 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 17 Порядку №553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком до Порядку №553.

Відтак, враховуючи виявлені та зафіксовані актом за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 08 листопада 2018 року №407, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08листопада 2018 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовою особою суд приходить до висновку, що відповідачем припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08 листопада 2018 року винесений з дотриманням норм статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 17 Порядку №553, тому підстави для його скасування відсутні.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що позапланова перевірка проводилася без уповноваженого представника ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536», оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме акта перевірки, перевірка проводилась в присутності начальника дільниці ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» виконроба ОСОБА_3, повноваження якого підтверджені посадовою інструкцією та наказом ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» від 31 жовтня 2017 року №130-к (а. с. 23, 24-26)

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 11 вересня 2018 року по справі №826/3814/17, згідно якої повноваження представника в адміністративних правовідносинах можуть засвідчуватися не лише довіреністю, а й наказом про призначення особи, яким покладено певні обов'язки та надані відповідні повноваження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач як суб’єкт владних повноважень довів правомірність прийняття припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 листопада 2018 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 листопада 2018 року № 20/3419, з огляду на що в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Керуючись статтями 73-77, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Луцьксантехмонтаж №536» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису та постанови, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Повне судове рішення складено 18 квітня 2019 року.