Вирок № 81272183, 19.04.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№ 263/3462/17

№1-кп/263/59/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області судом присяжних у складі: головуючого - судді Кияна Д.В., судді Кулика С.В., присяжних Борблік О.А., Громової О.Б., Мусіхіної С.М.,

за участю секретарів судового засідання: Коростовцевій Я.В., Рябова С.М.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Корольова А.А., Балджи О.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

захисника обвинуваченого - Хмаріної О.В.,

потерпілих - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

перекладача - Рожченко А.В., Давиденко Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду м. Маріуполя кримінальне провадження №12013050770004206 за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2013р. приблизно о 03-30 годині, ОСОБА_4, діючи умисно, на грунті особистих неприязних стосунків із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийшов до квартири АДРЕСА_2, з метою умисного, протиправного заподіяння смерті двом особам, а саме: потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - подзвонив у двері квартири за вищезазначеною адресою та протиправно увійшов до квартири.

Діючи умисно, перебуваючи у квартирі, з метою заподіяння смерті двом особам завдав потерпілій ОСОБА_7 два удари ножем в життєво важливий орган, а саме: живіт та тулуб правоворуч, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням товстої і тонкої кишки, що ускладнилось кровотечею, поранення в 6-м межреберії грудної клітини праворуч, після чого, діючи з єдиним умислом, спрямованим на умисне вбивство двох потерпілих, увійшов до кімнати, де знаходився потерпілий ОСОБА_8, та умисно завдав йому чотири удари ножем в життєво важливі частини тіла, а саме: грудної клітини ліворуч, ліву поперекову область, ліве плече, ліву кисть, чим спричинив потерпілому ушкодження у вигляді: проникаючого поранення грудної клітини ліворуч з ушкодженням 5-й міжреберної артерії, що ускладнилось двостороннім гемапневматороксом, лівобічної підшкірною емфіземою, поранення лівої поперекової області, лівого плеча і лівої кісті.

В цей час, потерпіла ОСОБА_7, яка отримала численні ножові поранення, увійшла до кімнати, де ОСОБА_4 наносив удари ножем її чоловіку та намагалася припинити дії обвинуваченого. В той же час, продовжуючи свої умисні злочинні дії, ОСОБА_4 ще наніс ножові поранення потерпілій ОСОБА_7 в область шиї зліва, грудної клітини ліворуч, лівого грудинно-ключичного зчленування, правого стегна, після чого потерпілі разом виштовхали ОСОБА_4 з квартири, закривши за ним двері, але обвинувачений намагався повернутися до квартири. Потерпіла ОСОБА_7 викликала швидку допомогу, внаслідок чого останнім було надано своєчасну медичну допомогу, у зв'язку з чим ОСОБА_4 не виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочинного наміру на умисне вбивство двох осіб до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав частково та пояснив, що 07.12.2013р. о 22-00 годині, знаходячись у кафе, зустрів знайому ОСОБА_7, підійшовши до неї, привітався з нею і в цей час виник конфлікт з її чоловіком ОСОБА_8 Між ними відбулася обопільна бійка, яку зупинили відвідувачі кафе. Пізніше, вночі 08.12.2013р. приблизно о 02-00 годині, прийшов за місцем проживання потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для з'ясування стосунків з чоловіком. Знаходячись в квартирі, повісив куртку та відчув біль у спині від удара ОСОБА_8 Між ними зав'язалась бійка, в ході якої, захищаючись, він наніс ножеві поранення як ОСОБА_8, так і ОСОБА_7 Після чого покинув квартиру. В той же час не визнає умислу на вчинення умисного вбивства двох осіб.

Суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив докази по кримінальному провадженню до вимог кримінального процесуального закону України, на підставі яких дійшов висновку, що, незважаючи на фактичне невизнання підсудним своєї вини у незакінченому замаху на умисне вбивство двох осіб, його вина підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 08.12.2013р. приблизно о 03-00 годині відкрила двері на дзвінок, побачила ОСОБА_4, який ударив її в живіт ножем кілька разів та, відштовхнувши від двері, самовільно зайшов до квартири та попрямував до кімнати, де відпочивав її чоловік ОСОБА_8 Коли вона увійшла в кімнату, побачила бійку між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 В ході бійки ОСОБА_4 почав наносити удари, в тому числі ножем по тулубу ОСОБА_8 Вона намагалася їх розборонити, але ОСОБА_4 наніс їй ще кілька ударів у життєво важливі органи, потім разом з чоловіком виштовхали ОСОБА_4 із квартири та зачинили за ним двері. ОСОБА_4 намагався повернутися до кімнати, вдаривши ножем в двері квартири.

Суд зазначає, що потерпіла ОСОБА_7 дала послідовні показання про обставини інкримінованого правопорушення обвинуваченому ОСОБА_4 та підтверджує вчинення умисних дій обвинуваченого, направлених на незакінчений замах вбивства двох осіб.

Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що 08.12.2013р. приблизно о 03-00 годині знаходився в кімнаті, де відпочивав. В цей час в кімнату увірвався ОСОБА_4 та накинувся на нього, почав бити, наніс кілька ударів ножем йому у тулуб. У цей час підійшла дружина, яка намагалися розборонити та припинити бійку, але ОСОБА_4 наніс їй кілька ударів ножем у тулуб. Для припинення його дій разом з дружиною виштовхали його з квартири та зачинили за ним двері, викликавши медичну допомогу. ОСОБА_4 намагався повернутися до квартири та вдарив ножем у двері квартири.

Суд звертає увагу на те, що покази потерпілого ОСОБА_8 також підтверджують фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, дату та місце вчинення злочину.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що 07.12.2013р. приблизно о 23-00 годині разом з ОСОБА_4 знаходився у кафе, яке розташовано в Центральному районі м. Маріуполя. Він бачив, як між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виникла сварка, яка переросла у бійку, після чого останні розійшлись.

Показання свідка ОСОБА_11 свідчать про виникнення неприязних стосунків між потерпілим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4

Окрім того, вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні у відповідності до вимог кримінального процесуального закону України

Протоколом огляду місця події від 09.12.2013р. квартири АДРЕСА_2 з доданою до нього фото таблицею, де зафіксована обстановка місця вчинення кримінального правопорушення, а також вилучений мобільний телефон обвинуваченого ОСОБА_4

Протоколом огляду мобільного телефону від 24.02.2017р. з додатками у вигляді фото таблиці, який належить обвинуваченому ОСОБА_4 та був виявлений на місці вчинення злочину.

Протокол огляду місця події та протокол огляду мобільного телефону підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_4 знаходився в квартирі потерпілих, де вчинив інкриміноване правопорушення, а саме: замах на вбивство двох осіб.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.12.2013р. за участю потерпілого ОСОБА_8, який впізнав особу по фотознімку, а саме: ОСОБА_4, який наносив йому ножові поранення.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.12.2013р. за участю потерпілої ОСОБА_7, яка впізнала особу по фотознімку, а саме: ОСОБА_4, який спричинив їй та її чоловіку численні ножові поранення.

Суд зазначає, що потерпілі впізнали ОСОБА_4,. який наносив їм численні ножові поранення в квартирі.

Висновком експерта за №26 від 13.02.2014р., з якого вбачається, що ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді поранення шиї зліва з ушкодженням хребетної артерії ліворуч, поранення лівої молочної залози, поранення в 6-м межреберії грудної клітки праворуч, поранення в області лівого грудинно-ключичного зчленування, рана в середній третині правого стегна утворилася від дій колючо-ріжучих предметів, можливо в зазначений строк, та по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням товстої й тонкої кішки, що ускладнилися кровотечею, утворилися від дій колючо-ріжучих предметів, можливо в зазначений строк, та по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя у момент заподіяння. Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися, як мінімум від шести дій колючо-ріжучого предмета та отримані тілесні ушкодження могли утворитися при зазначених обставинах потерпілою.

Висновком експерта за №25 від 13.02.2014р., з якого вбачається, що ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини ліворуч із ушкодженням 5-й міжреберної артерії, що ускладнилося двостороннім гемопневмотороксом (кров та повітря у плевральних порожнинах), лівобічною підшкірною емфіземою, яка утворилася від дії колюче-ріжучого предмету, можливо в строк, вказаний у постанові, та ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя у момент заподіяння. Наявні тілесні ушкодження у вигляді поранення лівої поперекової області, лівого плеча та лівої кисті утворилися від дій колючо-ріжучих предметів, можливо в строк, вказаний у постанові, та по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я. Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися, як мінімум від чотирьох травмуючих впливів колючо-ріжучим предметом при обставинах, на які вказує потерпілий.

Суд звертає увагу, що в проведених судово-медичних експертизах за №26 від 13.02.2014р., №25 від 13.02.2014р. зазначаються численні ножові поранення у потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які є небезпечними для життя потерпілих та були спрямовані на заподіяння смерті двом особам.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.02.2014 р. з фото таблицею, де потерпіла ОСОБА_7 розповіла та показала при яких обставинах обвинувачений ОСОБА_4 наносив численні ножеві поранення їй та її чоловіку.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.02.2014р. з фото таблицею, де потерпілий ОСОБА_8 розповів та показав при яких обставинах обвинувачений ОСОБА_4 наносив йому та його дружині численні ножеві поранення.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.01.2017р., де обвинувачений ОСОБА_4 розказав та показав, за яких обставинах він наніс ножеві поранення потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Вище зазначені докази підтверджують дії обвинуваченого, які були направлені на позбавлення життя двох потерпілих та суд приймає ці докази до уваги.

Висновок експерта №142 від 17.02.2017р. підтвердив покази потерпілого ОСОБА_8 при проведенні слідчого експерименту, за яких обставин обвинувачений ОСОБА_4 наносив тілесні ушкодження.

Висновком експерта №143 від 17.02.2017р. підтверджені покази потерпілої ОСОБА_7 щодо обставин, при яких обвинувачений ОСОБА_4 спричинив їй та її чоловіку ножеві поранення.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.03.2017р. за участю потерпілого ОСОБА_8, в ході якого проводився відеозапис, де потерпілий показав в якому положенні він знаходився під час заподіяння йому тілесних ушкоджень та яким чином йому наносив удари обвинувачений ОСОБА_4

Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.03.2017р. за участю потерпілої ОСОБА_7, в ході якого проводився відеозапис, та потерпіла показала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим в область живота, грудної клітини, стегна, шиї.

Висновком експерта №228 від 03.03.2017р., який підтверджує нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 обвинуваченим ОСОБА_4 в область живота та грудної клітини за обставинами, які зазначені під час проведення слідчого експерименту.

Допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_13 пояснив, що тілесні ушкодження, отриманні потерпілими, відносяться до тяжких, колото-різаних пошкоджень, отриманих від тичкових ударів, з певною визначеністю, що невластиві до ударів з розмаху, як зазначив обвинувачений під час допиту в суді. Крім того, експерт зазначив, що тілесні ушкодження, отриманні потерпілим у вигляді пошкодження лівої кісті свідчить про самооборону останнього.

Суд звертає увагу, що судово-медичний експерт підтверджує висновки судово-медичних експертиз та покази потерпілих про обставини вчинення щодо них кримінального правопорушення та довів, що отриманні поранення є небезпечними для життя потерпілих.

Допитана у судовому засіданні слідчий ОСОБА_15 пояснила, що для проведення експертиз тілесних ушкоджень, отриманих потерпілими від протиправних дій обвинуваченого, вона надіслала медичні карти стаціонарних хворих ОСОБА_8, та ОСОБА_7, протоколи слідчих експериментів за участю потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, підозрюваного ОСОБА_4 разом із постановами про призначення відповідних експертиз судово-медичному експерту ОСОБА_13, проте не зазначила відомості про додані документи до постанов через технічну помилку.

Таким чином, дослідивши у відповідності до вимог кримінального процесуального закону докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на вчинення вбивства, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті двом особам, який не вчинив усіх дій з причин, що не залежали від його волі, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця та його дії кваліфікуються за ч. 3 ст. 15; п.1 ч. 2 ст. 115 КК України.

В той же час, суд не приймає до уваги доводи сторони захисту та обвинуваченого ОСОБА_4, що він діяв в стані самооборони, оскільки ці обставини спростовуються показами потерпілих, висновками експертиз, в яких зазначено, що обвинувачений у нічний час протиправно увірвався у квартиру потерпілих, заподіяв численні проникаючі тілесні ушкодження потерпілим, які є небезпечними для життя і його дії були спрямовані на позбавлення життя двох осіб. Суд вважає, що обвинувачений, даючи такі показання, бажає пом'якшити особисту відповідальність та надані з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Крім того, вказані покази обвинуваченого не узгоджуються з іншими дослідженими доказами у кримінальному провадженні.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_4 під час допиту в суді на те, що у нього не було умислу на вбивство двох осіб, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_8 та ОСОБА_7, з яких вбачається, що обвинувачений протиправно увійшов до їх квартири із ножем та наносив їм удари ножем у життєво важливі частини тіла, які є небезпечними для життя потерпілих. Крім того потерпілі намагалися зупинити обвинуваченоо ОСОБА_4 шляхом вибиття ножа з рук та застосування самооборони від ударів ножем, що підтверджується отриманими потерпілим ушкодженнями лівої кісті, проте обвинувачений продовжував наносити умисні удари ножем. Крім того, суд зазначає, що сторона захисту та обвинувачений не надали доказів на підтвердження дій обвинуваченого, а саме, що він діяв у межах необхідної оборони.

Також, доведеність незакінченого замаху на вчинення умисного вбивства двох осіб обвинуваченим підтверджується тим, що його протиправні дії були припиненні потерпілими шляхом виштовхування його із квартири.

Cуд не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_4, що під час досудового розслідування до нього застосовувались недозволені методи слідства. По цьому факту у відношенні працівників поліції проводилось досудове розслідування та за результатами розслідування винесена постанова про закриття кримінального провадження за відсутністю у діях працівників поліції складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України.

Посилання захисника Хмаріної О.В. на те, що у висновку експерта № 25 від 13.02.2014р., висновку експерта № 26 від 13.02.2014 р., висновку експерта № 142 від 17.02.2017 р., висновку експерта № 143 від 17.02.2017 р., висновку експерта №2696 від 10.09.2014р. маються недоліки та неточності, суд приймає до уваги, проте такі неточності були усунуті шляхом допиту експерта та слідчого у судовому засіданні, через що обставин, які б свідчили про порушення при проведені такої експертизи з боку судово-медичного експерта, судом не встановлено.

Аналізуючи висновки судово-медичних експертиз, суд приймає до уваги, що більшість тілесних ушкоджень були нанесені обвинуваченим потерпілим в тулуб, а саме: в місце знаходження життєво-важливих органів, що об'єктивно спростовує позицію сторони захисту щодо відсутності умислу на вчинення замаху на вбивство двох осіб.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Враховуючи конкертні обставини провадження, позицію потерпілих, які не наполягали на призначенні суворого покарання для ОСОБА_4, суд вважає за можливе призначити покарання у мінімальних межах санкції інкримінованої статті кримінального закону.

Обставини, що пом'якшують покарання, судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання, щодо вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп'яніння судом не встановлені, оскільки стороною обвинувачення не представлені суду докази на підтвердження цього.

З урахуванням фактичних обставин справи, особи винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, не працює, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті.

При вирішенні питання щодо зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання обвинуваченим суд вважає необхідним керуватися правовим висновком, який наданий в п.п.102-107 Постанови Великої палати ВС в справі № 663/537/17 від 29.08.2018 року. Згідно вказаного висновку, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.

Зважаючи на викладене, враховуючі, що злочин скоєно 13.12.2013 р. і обвинувачений перебував під вартою після 21 червня 2017 року, в строк покарання обвинуваченим належить зарахувати строк попереднього ув'язнення з 19.01.2017р. відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В кримінальному провадженні заявлено цивільний позов прокурором про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілих.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

У відповідності до довідок комунальної установи «Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука» витрати медичного закладу на лікування потерпілих ОСОБА_8 у період з 08.12.2013 до 30.12.2013р та ОСОБА_7 за період з 08.12.2013р. до 10.01.2014р. склали 14039,67 грн.

Таким чином цивільний позов, заявлений прокурором, щодо відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілих на суму 14039,67 грн., які підтверджені належними письмовими доказами, підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення суд вважає доцільним обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити без змін.

Відповідно до ст. 100 КПК України суд вважає, що речові докази: брюки спортивні, які не представляють цінності для потерпілого, 3 конверти з зразками крові ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, конверт зі змивом крові - підлягають знищенню, мобільний телефон «Самсунг» слід повернути ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 371, 373, 374 КПК України, суд присяжних,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15; п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 10(десяти) років позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 19 січня 2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 19.01.2017р. до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на лікування ОСОБА_14 та ОСОБА_8 у розмірі 14 039 (чотирнадцять тисяч тридцять девять) гривень 67 коп. на користь Маріупольської міської ради в особі КУ «ММЛ №4 ім. І.К. Мацука».

Речові докази: брюки спортивні, які не представляють цінності для потерпілого, 3 конверти з зразками крові ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, конверт зі змивом крові - знищити; мобільний телефон «Самсунг» - повернути ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Головуючий суддя: Д.В. Киян

суддя: С.В. Кулик

присяжні: Борблік О.А.

Громова О.Б.

Мусіхіна С.М.